Для того, щоб уникнути поширення небезпечного вірусу, по всьому периметру нашого кордону починають дезінфікувати автомобілі, якi в’їжджають в Україну. На Закарпатті така процедура була запроваджена ще 9 жовтня, на митних переходах Львівщини спеціальні «килимки» для автотранспорту з'являться найближчим часом.

Україна стоїть перед загрозою «чуми XXI століття». Вітчизняні ЗМІ щодня використовують це словосполучення у стрічці новин мало не щогодини. Але не завжди уточнюється, про який саме вірус iдеться, яка ймовірність перетворення його на пандемічний, від чого сьогодні вакцинують народ і, зрештою, яку користь приносять існуючі щеплення та де їх узяти. В пошуках відповідей на ці та інші питання кореспонденти «УМ» звернулися до провідних українських фахівців. І ось що нам вдалося дізнатися.

11 липня 2005-го Президент своїм Указом «Про додаткові заходи щодо увічнення пам'яті жертв політичних репресій та голодоморів в Україні» висловив, нарешті, головне: для збереження чіткого образу подій, осіб і фактів потрібен «мозок», або ж — Український інститут національної пам'яті УIНП, який мусить бути створено до 26 листопада.

Щойно небезпечну хворобу було зареєстровано у наших сусідів, як Україна ввела заборону на імпорт птиці й продуктів із неї. Як повідомляє Державний департамент ветеринарної медицини, ввіз продукції птахівництва з 9 жовтня припинено із Румунії, з 10 жовтня — з Туреччини. Ще раніше Україна заборонила імпорт птиці з азіатської частини Росії, Казахстану і країн Південно-Східної Азії. Водночас, за словами начальника Державного департаменту ветеринарної медицини України Петра Вербицького, ветдепартамент вживає радикальних заходів на кордонах: проводиться дезінфекція коліс автомобілів, які заїжджають на нашу територію, ретельно оглядають ручну поклажу, аби навіть прихоплена на обід курка-гриль не потрапила з небезпечної території. Можливо, також буде обмежено полювання на диких птахів.

Пташиний грип крокує по планеті. Причому вже не вперше: американські вчені встановили, що пандемія «іспанки» 1918 року, яка забрала життя близько 50 млн. людей, була спричинена вірусом... так само пташиного грипу. Наразі ця болячка нового зразка — на кордонах України. Щойно небезпечну хворобу було зареєстровано в Румунії та Туреччині, як влада в Києві заборонила імпорт румунської птиці та продуктів із цих країн. Протиепідеміологічні заходи посилено на Одещині, Буковині та Закарпатті.

Фантазувати в цій царині можна скільки завгодно, не підтверджуючи свої витівки реальними фото- чи відеодоказами, не переймаючись, що хтось спростує чи подасть на вас до суду. Проте є люди, які фауною чорнобильської зони займаються професійно, доказово і неупереджено.

Для початку — кілька газетних «відкриттів». «За словами очевидця, «птах, більше схожий на крокодила, з крилами і хвостом, як у пацюка», живе (можливо, в нього там гніздо?) «в чорнобильському напрямку», десь на дні досить глибокої яруги... За припущенням Миколи, розмах крил — метрів з півтора, «пір'я у нього немає, тхне від нього, як від помийниці, і, наскільки я розумію, саме такий вигляд мали доісторичні птеродактилі... » (замітка «Чернобыльский монстр», газета «Вечерние вести», липень 2004 р.)

Або ще таке: «Цими днями голлівудські кінематографісти повернулись із Чорнобиля... Чорнобильська природа полонила їх. Американці бачили 30-кілограмового сома (і як вони його поглядом зважили? — Авт.) і оленя, трохи меншого за слона. «Це неповторно. Як у театрі абсурду!» — вихопилось у американця. (Газета «Уїкенд», липень 2004 р.)
Щодо абсурду, то це правильно. Тільки от абсурд буває не лише в театрі, а і в наших головах. На жаль.

«Тимошенко стала Алі-Бабою», — прочитала я якось в інтернеті. Прочитала і не відразу збагнула, чому саме Алі-Бабою, а не Попелюшкою чи Шахерезадою. Виявляється, автор заголовка мав на увазі те, що із повелителем Сезаму українську (на той момент) Прем'єрку поєднує кількість її вірнопідданих, тобто членів фракції БЮТ, адже останніх, як і знаменитих розбійників, тоді було рівно сорок. «Дотепно», — подумала я і тут же знайшла для себе нову розвагу — колекціонування назв статей. А відтак розсортувала зібране і зробила такі висновки.

Українське Полісся... Унікальний край, унікальна земля, унікальні люди. Тільки на Поліссі вас нагодують крохмальними сирниками, налисниками і варениками. Тільки на Поліссі картоплю можна копати босонiж, відчуваючи під ногами теплу і ніжну землю. Тільки на Прип'ятському водосховищі можна побачити 60-70-кілограмових сомів, які, мліючи у теплій воді, гріють свої жирні боки на нагрітому сонцем камінні. За ними спостерігали учасники чорнобильської культурологічної експедиції, організованої Центром захисту культурної спадщини від надзвичайних ситуацій (МінНС). Від цього видовища у чоловіків тремтіли руки і горiли очі, жіночі емоції обмежувалися зляканим зойканням.

На ідею створення Українського інституту національної пам'яті відгукнулися не тільки в Україні, й у діаспорі. Українська громада в Польщі є чи не найбільш зацікавленою в такій установі, оскільки на собі відчула вплив тоталітаризму: українці з теренів з-над Бугу і Сяну були розпорошені кількома депортаціями на території Польщі і УРСР, їх крали за підтримку визвольного руху українського народу.

16 липня 1990 року звістка про засідання Верховної Ради, присвячене прийняттю Декларації про державний суверенітет України, застала нас у горах Кавказу на Ельбруській медико-біологічній станції. Ми були відірвані від України, не все знали, проте розуміли: щоб вікопомна мрія про незалежність стала реальністю, кожен українець, де б він не був, повинен активно й цілеспрямовано діяти. І ми, українські науковці, вирішили в цей визначальний день підтримати ідею незалежності підняттям національного прапора над найвищою вершиною Кавказу і Європи — Ельбрусом (5642 м), що входить до сучасної території Росії.