Російська «хімія» на українських чорноземах

Російська «хімія» на українських чорноземах

Українському ринку мінеральних добрив загрожує імпорт із Росії та Білорусі. Зайшовши на ринок, сусідні виробники змушують вітчизняних колег знижувати ціну продукції. Однак через високу вартість газу (порівняно з країнами–сусідами) та застаріле обладнання українські виробники міндобрив змушені працювати у збиток. Отримати вигоду можуть лише вітчизняні аграрії — імпорт дозволить їм придбати дешевші й водночас не менш якісні добрива, а в перспективі отримати значний урожай. Проте через велику політику й погоду купувати добрива вони не поспішають.

Сховалися під лід

Сніжна й морозна зима цього року поки не сильно пошкодила майбутній урожай. «Дійсно, у багатьох областях України утворилася крижана кірка. Однак ми повинні розуміти, що шкідливий вплив крижаної кірки настає після чотирьох тижнів її залягання, причому вона повинна бути відповідної товщини й притертою до землі. В Україні таких умов поки нема», — відзначив начальник Українського гідрометеорологічного центру Микола Куйбіда.

М’ясна дилема

Дороге вітчизняне м’ясо чи дешевший, проте не завжди якісний імпорт — перед такою проблемою нині опинились українські чиновники. З одного боку, угода з СОТ змушує Україну імпортувати європейські м’ясні продукти. Останні, звичайно, дешевші за вітчизняні, тож збивають ціну на українському ринку, змушуючи вітчизняних виробників працювати у збиток. Як наслідок, займатись виробництвом м’яса в Україні стає все менш вигідно і підприємства поступово від нього відмовляються, ставлячи країну в залежність від імпорту.

«Вухатий» бізнес

«Вухатий» бізнес

Три роки тернополяни Дмитро Малащук та Олег Мулик займаються розведенням кроликів–акселератів. У селі Мислова Підволочиського району на ділянці 0,2 гектара під відкритим небом підприємці розмістили понад 100 кліток, де зростають близько тисячі кроликів. Бізнес чоловіки назвали «еко–кролики», оскільки тварин, яких вони вирощують, вивели у спеціальних умовах. М’ясо таких кролів, на відміну від звичайних, не має запаху. Організм людини засвоює його на 96 відсотків, тоді як звичайних — на 50—60 відсотків. Через те м’ясо акселератів користується великою популярністю, а кіло такої кролятини коштує 50 гривень.

Життя свиняче

Життя свиняче

У селі Крупське Золотоніського району Черкаської області на тамтешньому свинокомплексі «прописалися» французькі свині. Вони так успішно «в’яжуть сало», що примудряються набирати вагу майже до 380 кілограмів. На цій фермі не тільки вирощують свиней на м’ясо, але й успішно займаються їх розведенням. Нині у приміщеннях з євровікнами — 15 тисяч породистих свиней білої масті, 1300 з яких «працюють мамами». Щоб свиняче життя було комфортним та ситним, черкаський інвестор уклав у цей проект 40 мільйонів гривень.

Цінник під державним контролем

Торік ціни на продукти харчування стрімко зростали у цілому світі. Але в Україні при цьому вартість деяких товарів — насамперед цукру та молочних продуктів — виявилася значно вищою за світові ціни! Для цього, звичайно ж, існує низка об’єктивних причин, але урядовці вирішили взяти процес подорочжання під свій контроль.

За бідну овечку замовили слово

За бідну овечку замовили слово

Наситившись імпортною синтетикою, українська душа з кожним роком усе більше прагне чогось природного — і в одязі, і продуктах харчування. Тому ідея харківських чиновників відродити в області вівчарство — актуальна реакція на запит нового дня. Адже саме ці невибагливі тварини здатні у просто–таки універсальний спосіб одягти і нагодувати країну з користю для здоров’я і без великих фінансових витрат.

Сади справжні, а не замучені

Сад треба створювати на основі трьох передумов: досвіду, науки та історії. Якщо ж правильно підходити до вирощування садів, то декілька тисяч центнерів яблук із гектара стануть не мрією, а реальністю.

Обережно — сік

Фахівці держкомітету перевірили більш як 116 тисяч літрів сокової продукції, з яких майже 57 відсотків забракували і зняли з виробництва. Виявилося, що лише 25 відсотків товарів відповідали державним стандартам. «Незважаючи на те, що в Україні соки і соковмісна продукція повинні пройти обов’язкову сертифікацію, цієї вимоги дотримуються не всі виробники. На кількох підприємствах Держспоживстандартом зафіксовано незадовільний стан устаткування, а на одному і зовсім виявлено фальсифікат», — відзначив перший заступник голови Держспоживстандарту Юрій Ширко.