Так сталося, що восени ми стали фактично першими пасажирами щойно вiдкритого терміналу F в аеропорту «Бориспіль». А цього вiвторка — теж цілком випадково — потрапили на один із перших рейсів Wizzair, що вилетів із так званого «Міжнародного аеропорту «Київ—Жуляни».
Низка громадських організацій, які займаються спостереженням за виборами та відслідковують законодавчі процеси, планують влаштувати широке громадське обговорення виборчої реформи. «Виборче законодавство — надто серйозна річ, щоб довіряти його лише політикам. Ми виступаємо за те, щоб обговорення законопроектів було більш широким та публічним», — заявив на прес–конференції голова правління Комітету виборців України Олександр Черненко.
Конституційний суд самопроголошеної республіки Косово визнав незаконним обрання Беджета Пакколі її президентом. Відповідний позов склали дві головні опозиційні сили республіки — Демократична ліга Косова та «Союз за майбутнє Косова», які бойкотували вибори президента, що вiдбувалися в парламенті 22 лютого цього року.
Олександр Корман став радником міністра закордонних справ України й головуватиме у Громадській раді при МЗС. Він же — педагог, тренер, засновник Інституту батьківства та пастор церкви Сандея Аделаджі й Леоніда Черновецького «Посольство Боже».
Наступного тижня народних депутатів знову чекають муки вибору. У Верховній Раді розглядатимуть проект, який передбачатиме перехід парламенту на модернізований варіант електронної системи «Рада–3». Запровадження сенсорної панелі дозволить уникнути голосування за «того хлопця», за «ту лаву» чи за «ту фракцію». Більшість депутатів розуміє, що в парламенті давно треба підключити ту кнопку, щоб Верховна Рада більше не була посміховиськом для народу й не дивувала заїжджих гостей з іноземних парламентів. А з іншого боку, важко — ох, як важко! — погодитися на таку реформу. Адже після введення новацій депутатам доведеться постійно шукати резерв голосів, вони муситимуть сидіти в залі й, зрештою, особисто ходити на роботу... До речі, проект Литвина передбачає ще й облік відвідуваності засідань депутатами, а це впливатиме і на зарплату обранців.
Цікаво, що колись Верховна Рада вже переживала подібний опір прогресивним новаціям. Двадцять років тому, коли в парламенті лише вводили систему «Рада», політикум так само не хотів приймати новинки. Депутати довго вивчали систему, звинувачували її в шахрайствах, не хотіли говорити у персональні мікрофони, а крім того, постійно намагалися її перехитрити. Про це «Україні молодій» розповів розробник системи «Рада» Анатолій Морозов.
Гостюючи в Інституті проблем математичних машин і систем НАНУ, де пан Морозов працює директором, «УМ» дізналася про історію «Ради», про те, чи справді нинішня система доживає останні дні, а також про розробку новітньої «Ради–4». Анатолій Олексійович запевнив, що депутатам не під силу обманути систему. «Хіба що візьмуть молоток», — жартує директор Інституту.
Страх перед «мирним атомом», який знову розправив крила після землетрусу й аварії на АЕС у Японії, вже збирає перші політичні врожаї: за результатами місцевих виборів у німецькій землі Баден–Вюртемберг, християнські демократи вперше за 58 років поступилися владою в цьому регіоні «зеленим».
Ім’я нового глави УГКЦ до останньої миті Синод церкви тримав у таємниці. Український єпископат розкрив кадрову інтригу лише разом iз Ватиканом. Відтак 41–річний Святослав Шевчук, наймолодший серед 50 єпископів УГКЦ, який спершу, на думку оглядачів, навіть не входив у список претендентів, визначатиме розвиток цієї церкви найближчими десятиліттями.
Уряд Португалії на чолі з прем’єр–міністром Жозе Сократешем подав у відставку. Напередодні парламент уже вчетверте за цей рік відхилив урядовий план заощаджень, необхідний для отримання фінансової допомоги від Євросоюзу. А без цієї допомоги Португалія вже не може вийти з жорсткої фінансової кризи. Урядова програма, зокрема, передбачала низку заходів із метою скорочення бюджетного дефіциту до 4,6 відсотка від ВВП ще цього року, а у перспективі — до трьох відсотків, як це передбачено європейським Пактом про стабільність. Скоротити бюджетні витрати планували за рахунок скорочення допомоги з безробіття, збільшення податкового навантаження й транспортних тарифів. У відповідь країною прокотилася хвиля демонстрацій.
Мешканці стольного града Києва не довіряють міській владі й жадають висловити цю позицію на виборах мера. Лише 6 відсотків киян згодні чекати на муніципальні вибори до 2014 року. Решта прагне змін і якнайшвидше, причому 25 відсотків готові йти на виборчі дільниці негайно, та бодай у найближчу неділю. Такі дані соціологічного опитування, яке проводилося з 11 по 17 березня завдяки поквартирному обходу киян, оприлюднила днями шанована Громадська організація «Комітет виборців України». Але за кого голосувати? Так само, як і в 2008 році, пропозиція прохідних кандидатур невелика, як сказав би класик, «узок круг демократов, слишком далеки они от народа».
