Щось незрозуміле, майже нереальне відбувається в українському гандболі. Нинішнє положення вітчизняного господарства гри в ручний м’яч, по суті, перебуває у стані сіамських близнюків, у яких, як відомо, дві голови претендують на одне тіло.

Для багатьох участь невиразної та маловідомої збірної Ісландії в «плей-оф» відбору до чемпіонату світу-2014 здалася несподіванкою. Проте поразка хорватам на шляху до Бразилії зробила острів’ян досвідченішими та по-спортивному злішими, дозволивши їм напрочуд вдало розпочати кваліфікацію на Євро-2016.

Про те, що наша національна збірна має «коротку» лаву запасних, красномовно засвідчило минулорічне протистояння в рамках відбіркового раунду «плей-оф» до чемпіонату світу-2014. Тоді, нагадаємо, після впевненої домашньої перемоги (2:0) над «галлами» «стара» гвардія Михайла Фоменка зазнала болючого фіаско в матчі-відповіді, поступившись, так би мовити, «другому» складу «триколірних» із розгромних рахунком 0:3.

До останнього дня лишалася порожньою скарбничка збірної України на чемпіонаті світу зі спортивної гімнастики, що тривав у китайському Наньніні із 3-го до 12 жовтня. І от у неділю наші атлети здобули аж дві нагороди.

Початковий склад цьогорічної баскетбольної Суперліги, яка в порівнянні з минулим розіграшем втратила трьох представників — «Азовмаш», «Донбас» і «Кривбас», скоротився до доволі незручної з погляду комфортності проведення чемпіонату кількості учасників. На старт першості, яка мала розпочатися 4 жовтня, планували вийти 11 клубів.

Щойно Володимир Кличко поновив підготовку до бою з болгарином Кубратом Пулєвим, як знову став об’єктом переслідування з боку підстаркуватого американського боксера Шеннона Бріггса. Маніакальне бажання 42-річного екс-чемпіона світу у важкій вазі «дістати» українця дещо дивує.

У попередні кілька сезонів старт чоловічої волейбольної суперліги обходився без флагмана українського волейболу — харківського «Локомотива», який у цей час концентрувався на своїх виступах у відкритій першості Росії. А, так би мовити, на рідну землю, у внутрішню першість, «залізничники» поверталися лише в момент початку «плей-оф», коли четвірка найсильніших клубів країни займалася безпосереднім розподілом медалей чемпіонату України.

Стара фраза щойно переобраного президента Національного олімпійського комітету Сергія Бубки про те, що неможливо очікувати від українських спортсменів високих досягнень на руїнах радянського спорту, мабуть, найкраще характеризує стан справ у вітчизняному спортивному господарстві.