Серія політичних зникнень прокотилась Білоруссю у 1999—2000 роках. Почалося все у травні 1999–го, коли зник колишній міністр внутрішніх справ Юрій Захаренко. Через чотири місяці невідомі викрали екс–голову Центрвиборчкому Віктора Гончара та його товариша, підприємця Анатолія Красовського. Гончар та Захаренко на той час вважалися найактивнішими діячами антилукашенківської опозиції. Майже за рік, у липні 2000–го, — зникнення оператора російського каналу ГРТ Дмитра Завадського. Білоруська опозиція покладає вину за зникнення всіх цих людей на владу і вважає, що нею створено спеціальні «ескадрони смерті». Президент Лукашенко ж повторює, що розслідування цих гучних справ — справа його честі. Скидається на те, що честь його вже десятиліття під сумнівом.

Позавчора в Норвегії відбулися вибори, на яких громадяни мали обрати 169 депутатів Стортінга (парламенту). Головними суперниками були лівоцентристська коаліція (до її складу входять Норвезька робітнича партія, Соціалістична ліва партія та аграрна Партія центру) на чолі з прем’єр–міністром Єнсом Столтенбергом та права опозиція. Правляча коаліція, яку норвежці називають «червоно–зеленою», та опозиція мали приблизно рівні шанси, але, за оприлюдненими вчора попередніми результатами, з незначною перевагою переміг владний альянс, здобувши 86 мандатів. Так норвежці винагородили уряд за те, що їхня країна, на відміну від інших держав Європи, пройшла через світову фінансову кризу практично безболісно, а рівень безробіття найнижчий в Європі — три відсотки.

Учора в Росії спеціальна комісія мусила назвати причини аварії на найбільшій у країні Саяно–Шушенській ГЕС, жертвами якої стали 74 робітники. Утім оприлюднено було лише попередні висновки: причиною стали «недоліки в експлуатації ГЕС та неспрацювання систем захисту», повідомляє «Інтерфакс», посилаючись на короткий коментар Ростехнагляду.

Учора надвечір перед брамою багдадської тюрми натовп іракців чекав, коли ж вийде на волю їхній новий національний герой — журналіст Мунтадар аз–Зейді. Цей 29–річний чоловік уславився на весь світ тим, що на прес–конференції 14 грудня минулого року відважився кинути в американського президента Джорджа Буша своїм черевиком (у мусульман це вважається жестом великої зневаги) і назвав того «собакою». Так Мунтадар хотів помститися за розпочату американцями війну на його Батьківщині.

Позавчора у своєму будинку в Лос–Анджелесі помер 57–річний голлівудський актор Патрік Свейзі. У січні минулого року лікарі діагностували в нього важку форму раку підшлункової залози і відвели Патріку приблизно ще два роки на життя. Шанси на одужання були мінімальними, тому останнім часом Свейзі відмовився приймати ліки, але не відмовився від інших захоплень свого життя: скільки міг, знімався в детективному телесеріалі «Звір» (дотепер з’явилося 13 серій), не відмовлявся від алкоголю та сигарет і курив навіть під час хіміотерапії. У дорослі роки він викурював по три пачки щодня. Цей популярний актор був великим життєлюбом, тому вирішив піти, не розлучаючись із задоволеннями.

Учора виповнився рівно рік з дня краху американського фінансового гіганта «Леман Бразерс», що спричинило обвал ринку США та викликало ланцюгову реакцію на всіх торговельних і фінансових майданчиках світу, нагадує «Євроньюс». Саме день 14 серпня 2008 року вважають офіційним початком так званої «Великої рецесії».

Під час монтажу швидкісного ліфта в 118–поверховому будинку Міжнародного комерційного центру (МКЦ) платформа, на якій перебували монтери, зірвалася з рівня 30–го поверху і зупинилася на рівні 20–го. Всі шестеро робітників, які перебували в кабіні ліфта, загинули на місці.

Позавчора пізно ввечері всі провідні телеканали Німеччини транслювали у прямому ефірі дебати між канцлером Ангелою Меркель та її головним суперником у боротьбі за посаду глави уряду на парламентських виборах 27 вересня — міністром закордонних справ Франком Вальтером Штайнмаєром. За теледуеллю двох політиків стежили 20 мільйонів німців та мільйони телеглядачів з інших країн Європи. Головною темою дебатів були питання ядерної енергетики, рівня зарплат вищих ешелонів влади та керівників великих компаній, війна в Афганістані, можливість запровадження в країні мінімальної зарплати. На думку політологів, у позиціях Меркель та Штайнмаєра не було особливих відмінностей.