Близько десяти тисяч людей цієї суботи взяли участь у великому мітингу, організованому партією «Фронт змін» на Михайлівській площі столиці. Сам мітинг став кульмінацією великої акції «Україна проти Януковича». «Фронтовикам» вдалося у стислі терміни зібрати понад мільйон підписів проти чинного Президента (зрозуміло, що висловити своє «тепле» ставлення до Януковича встигли далеко не всі охочі). Автографи обурених людей організатори поки що не передаватимуть Банковій, щоб не наражати людей на ризик тиску з боку репресивної машини влади. Адже чимало підписантів залишали з власної ініціативи свої адреси та номери телефонів. І це при тому, що під час акції в деяких регіонах збирачів підписів затримували і навіть били. Тож усі підписи за відставку Президента обов’язково передадуть в останній день перебування Януковича при владі. І цей день може настати значно раніше, ніж він собі уявляє. А поки що на Банкову віднесли резолюцію мітингу — таку собі «чорну мітку» усій нинішній владі.

У попередньому складі Державної Думи партія Путіна–Медведєва «Єдина Росія» мала 315 iз 450 мандатів, у нинішньому, помітно втративши, вона отримує лише 238. Для прийняття законів конституційного значення «єдиноросам» доведеться входити в коаліцію з кимось з інших переможців недільних виборів — тих партій, що й дотепер були представлені у нижній палаті парламенту: КПРФ, «ліберальних демократів» Жириновського та «Справедливої Росії». Втрата кількадесяти мандатів є внутрішньо важливою, та не більше. Владний моноліт Росії похитнувся хіба що на міліметр, а для глиби таких колосальних розмірів це нічого не значить.

Починаючи з 13 червня минулого року, коли відбулися парламентські вибори, Бельгія жила без повноцінного уряду, побивши за цим показником абсолютний світовий рекорд. І ось, через 535 днів коаліційних переговорів, країна нарешті де–факто отримала нового прем’єр–міністра. Ним, як і очікувалося, став 60–річний фламандський соціаліст Еліо Ді Рупо — перший з 1974 року соціаліст і перший за останні 30 років франкомовний політик на цій посаді.

Шістнадцять кольорових шпальт, десять фотографій із головою Київської міськ­держадміністрації, на третій сторінці — інтерв’ю з самим Олександром Павловичем Поповим «Ми не збираємося вирішувати проблеми — ми вже їх вирішуємо», «прямі мови» столичних чиновників про все те ж «покращення» та перелік досягнень «команди». Все це викладено у спецвипуску комунальної газети «Вєчєрній Кієв», «Спєцвипуск: Отчьот ісполнітєльной власті» за 26 листопада — 2 грудня, яку безкоштовно рознесли киянам.

Сьогоднi вiдбудеться засiдання полiтради партiї «Наша Україна», на якому йтиметься про передвиборчi плани. І хоч у нинiшнiх полiтрозкладах парламентськi перспективи «НУ» визначити непросто, правильнi висновки з досвiду останнiх рокiв та кадровий потенцiал партiї на мiсцях при самовiдданiй роботi на вирiшальному етапi виборчої боротьби можуть дати «нашоукраїнцям» шанс. Тим паче, регулярнi наскоки на партiю та її лiдера з боку «соратникiв» по демократичному табору свiдчать, що партiю Вiктора Ющенка вони не скинули з рахункiв. І навiть бояться, бо вiдновлення активностi «Нашої України» може поламати плани тих, хто вже майже бачить себе в наступному складi парламенту.

Погляд із чи не найскладнiшого для «НУ» регiону — кримського — на сьогоднiшню ситуацiю та найближчi органiзацiйнi плани пропонуємо читачам.

До кінця цього тижня «регіонал» Олексій Костусєв може переїхати в столицю, промінявши нинішні повноваження мера Одеси на нібито запропоновану йому Президентом посаду голови Держінспекції з захисту прав споживачів (зараз її обіймає Сергій Орєхов). Як повідомили напередодні деякі ЗМІ, 28 листопада пан Костусєв скасував заплановані зустрічі й терміново відбув до Києва, де нібито й отримав відповідну пропозицію.

Сьогодні виповнюється 20 років із дня Всеукраїнського референдуму, який підтвердив Незалежність України. Волевиявлення українців вразило одностайністю: за підтвердження Акта проголошення Незалежності проголосувало 90,32% громадян (при явці понад 84%). Навіть у Кримській АРСР більшість була «за» — 54,19%.

Рушії історії мають свої імена. Людиною, котра запропонувала провести референдум на підтвердження Акта проголошення Незалежності 24 серпня, був Ігор Рафаїлович Юхновський — тодішній голова «Народної ради», опозиційної фракції в парламенті. І сьогодні 86–річний політик і науковець запевняє: ідея референдуму була дуже своєчасною та вкрай потрібною для легітимізації держави України. А перед плебісцитом, до речі, деякі товариші Юхновського казали, що він затіяв не дуже добру справу...

А ще сьогодні виповнюється 20 років, як Україна обирала першого Президента. Тоді вже в першому турі переміг Леонід Кравчук із 61,59%, а академік Юхновський фінішував п’ятим (із шести кандидатів), набравши 1,74%. Ігор Рафаїлович тепер зізнається в інтерв’ю «УМ», що був шокований результатом. Хоча визнає: ані до президентства, ані до балотування він не був готовий.