Конфлікт між мешканцями Херсона й депутатом міськради від Партії регіонів Галиною Гривняк розгорівся після того, як вона проголосувала на сесії міськ­ради за вирубку дубового парку заради будівництва чергової автостоянки та супермаркету. Фактично депутат проголосувала за підтримку бізнес–структур, які зазіхають на інтереси її ж виборців. Адже більше року мешканці Херсона активно виходять на акції протесту проти вирубки дубових насаджень, що є справжньою «візитною карткою» міста. І ось конфлікт став підставою для проведення зборів жителів округу, який свого часу проголосував за Галину Гривняк від Партії регіонів. Більшістю голосів було прийнято рішення про проведення референдуму з метою звільнення депутата.

Для окремих громадян Донецької областi подiї початку червня 1951 року — далеке минуле, що ввiйшло в iсторiю. Але багато людей старшого поколiння пам’ятають той тривожний час, а ще бiльше — знають про нього вiд своїх батькiв, бабусь i дiдусiв. Знають i не можуть знайти вiдповiдi на запитання, чому 48 000 га землi, багатої на поклади нафти i газу, було вiддано Польщi? Як могло статися, що 7 167 український сiмей без їхньої згоди було депортовано з Карпат на пiвдень України?

Гастролі театру — це продовження реалізації угоди про співпрацю у рамках «Підкарпатського театрального союзу», створення якого ініціював художній керівник Жешовського театру імені Ванди Семашкової Вольдемар Матушевський. Окрім Івано–Франківського театру, пан Матушевський налагодив двосторонній зв’язок із іншими театрами — львівським театром «Воскресіння», Державним театром у Кошіцах, Русинським театром Олександра Духновича та Словацьким театром Йонаса Заборскєго у Пряшеві. Жешовський театр імені Ванди Семашкової з виставою «Червона рута», створеної за мотивами пісень Володимира Івасюка, вперше побував на гастролях в Україні. У травні цього року «Червону руту» із гучним аншлагом зіграли на сцені Івано–Франківського театру імені Івана Франка.

Свого часу в Ромнах був батальйон, який діяв лише на території Сумщини та Чернігівщини. Потім статус роменського підрозділу змінився, й він став називатися другим Спеціальним регіональним центром швидкого реагування. Відповідно зона його обслуговування зросла до чотирьох областей. Нині базове формування МНС України покликане обслуговувати шість регіонів: Сумський, Полтавський, Донецький, Луганський, Дніпропетровський та Херсонський.

Гандбольний сезон в Україні фінішував на мінорній ноті двома матчами національних команд. Власне, від обох колективів великих звершень уже й не чекали.

Чоловіча збірна достроково розпрощалася з надіями потрапити до фінальної частини чемпіонату Європи, тому її останній поєдинок у Словенії вийшов доволі «веселим». Перевага господарів сумнівів ні в кого не викликала, наші ж грали без тягаря турнірних завдань. Відтак відкритий, результативний гандбол завершився прогнозованою перемогою балканців — «плюс 11». Близько 5 тисяч уболівальників на трибунах арени в Любляні побачили 75 (!) закинутих м’ячів і привітали свою команду з виходом на Євро–2012. Наставник українців Леонід Захаров натомість уже почав будувати збірну до наступних турнірів.

Святим духом харчуються лише небесні янголи. Живе людина — значить їсть, гризе, жує, сьорбає. Паляниці і книші, юшки і кулеші, вареники і галушки, ковбаси і запіканки, узвари і киселі — усе це українська кухня. Але над усім — борщ. Це — смак, запах, барви і чари національної кухні та просто запрошення до ситного і щедрого застілля, де звучить життєстверджуюче: «Будьмо!». Але страву цю не хвалять — її у кожній сім’ї варять. Господині припрошують: «Сiдайте борщувати», отримуючи навзамін від їдаків: «Смачний до краю».

Що й говорити, «зіркові» ряди гостей на цьогорічній — вже 11–й — церемонії нагородження переможців Всеукраїнського літературного конкурсу «Коронація слова» 2 червня значно поріділи, якщо порівнювати з минулорічним ювілейним святкуванням. На урочистостях не були присутні «крупнокаліберні» українські письменники, не прийшла навіть заанонсована переможниця конкурсу 2005 року Марія Матіос. Проте 11–ту «Коронацію» відвідав почесний гість — шевченкiвський лауреат Юрій Мушкетик.

Одне з топ–10 природних чудес України — Олешківські піски, що в Херсонській області, — є предметом довгої дискусії туристів, вчених і краєзнавців. Одні безапеляційно називають ці поклади відкритого піску в 161,2 тисячі гектарів, що півмісяцем пролягли вздовж Дніпра, найбільшою в Європі пустелею, а інші ставлять під сумнів і слово «найбільша», і слово «пустеля». Учені запевняють, що за кліматичним режимом цей піщаний масив, що витягнувся приблизно на 150 кілометрів із півночі на південь і на 30 — із заходу на схід, слід віднести до напівпустель. Утім місцевим мешканцям, які називають Олешківські піски просто «кучугурами», постійно потерпають від спеки та ще донедавна — від піщаних буревіїв, аж ніяк не легше від того, як саме вчені називають їхню малу «суху» батьківщину.

А ще Олешківська пустеля цілком може претендувати на статус найменш відомої пам’ятки природи в країні.