Учора народна артистка України Руслана Лижичко і посол Німеччини у Києві Ганс–Юрген Гаймзьот підписали угоду для проведення проекту з прав людини. Щороку німецьке посольство на реалізацію соціальних проектів виділяє чималу суму. До них надійшло 140 заяв, серед яких багато хороших. На п’ять найкращих розподілили 130 тисяч євро. Руслана отримає 29 тисяч. Її проект «Людина не для продажу» вибрали, розуміючи, що українські дівчата орієнтуються на неї, тому звертатимуть увагу на те, про що Руслана співатиме всій Європі, Канаді й Кореї. «В Україні, особливо в сільській місцевості, де живуть за межею бідності, молоді дівчата ведуться на пропозиції високооплачуваної роботи за кордоном.

«Кінофестиваль нагадує політ з одним крилом, але мене і наших партнерів, без жодного з яких він не відбувся б, це не засмучує», — почав пресконференцію директор і засновник «Відкритої ночі» Михайло Іллєнко. Традиційно тринадцятий рік поспіль він збирає поціновувачів українського кіно на горі Уздихальниці поруч із Замком Річарда на Андріївському узвозі у ніч із 27 на 28 червня. Перед фестивалем у Михайла Іллєнка є дві новини. Почнемо з поганої: грошей знову малувато. Призовий фонд ще не визначено. Автори через кризу почали знімати значно менше, тож у конкурсну програму входить всього 25 фільмів замість традиційних 35—40 короткометражних стрічок. Із Першим Національним, який минулого року забезпечував фестиваль прямою трансляцією, теж проблеми. У кіноніч паралельно до показу «наживо» телеканал ICTV буде транслювати цю саму програму, але записану заздалегідь.

Традиція проводити толоку за радянських часів видозмінилася у попсове поняття «суботник», коли збираються люди, аби спільними силами зробити добру справу. Але в деяких українських селах за модою не пішли і по сьогодні запрошують усіх щиро до праці толокою (тобто спільно, разом). У селі Легедзине, що на Черкащині, вже другий рік поспіль родина Чабанюків скликає звідусіль добровольців, аби побудувати і реставрувати трипільські поселення на території Державного історико–культурного заповідника «Трипільська культура».

«Це буде дуже особистий вечір. У Москві на розігріві перед нами виступав репер Серьога. Це була послуга другу. У Києві ми хочемо подарувати свою енергію українцям. І ніхто нас не буде від цього відволікати», — прогнозує настрій єдиного в Україні концерту вокаліст американської групи Limp Bizkit Фред Дерст. П’ятеро «лімпів» прилетіли до Києва за день до виступу.

Сергій Жадан почав читати свої вірші під музичний супровід гурту «Собаки у космосі». Юрко Андрухович створив альбом «Самогон» разом із польськими джаз–менами. Через це імідж письменників плавно нахилився у бік музики. Тенденція до перекваліфікації музикантів на письменників за останній рік різко зросла.

У рамках святкування свого 110–річчя Національний художній музей упродовж року реалізує проект «Із фондів Національного художнього музею України», щоб глядачі змогли ознайомитися із закритими від людського ока «запасниками».

Хтось іще не вирішив, де проведе перший літній вікенд? Здається, всі питання відразу зникають, коли на горизонті виринає поле аеродрому «Чайка», яке вже одинадцятий рік поспіль збирає десятки тисяч молодих і красивих меломанів із різних міст України, Росії, Польщі та інших європейських держав.

Хвиля обурення прокотилася серед музейних працівників України після того, як заступник Голови Верховної Ради Микола Томенко заявив, що заради створення «Мистецького арсеналу» оббирають фонди регіональних музеїв, що може призвести до їх ліквідації.

В останній день травня піонери нью–метал Limp Bizkit уперше приїжджають в Україну, щоб дати концерт у столичному Палаці спорту. Весняно–літній тур по Європі під назвою Unicorns N’ Rainbows Tour 2009 американська група присвятила своєму возз’єднанню.

Четвертий рік поспіль міжнародний благодійний фонд «Україна 3000» та громадська організація «Український центр розвитку музейної справи» проводить Всеукраїнську акцію «Музейна подія року». 26 травня на території «Софії Київської» засновниця фонду Катерина Ющенко вручила переможцям «Музейної події 2008» грошову винагороду в розмірі 25, 15 і 10 тисяч гривень відповідно до вибороного місця, двом музейникам надала матеріальну допомогу по 4500 гривень та призначила 13 одноразових стипендій по тисячі гривень, що є втричі більше, ніж минулого року. «Музеї — це справжні машини часу, завдяки яким ми переносимося у минуле і можемо використати його уроки для подальших рішень та розвитку», — зазначила у привітанні пані Катерина.