Патріарха Варфоломія та інших високих церковних гостей охороняють на такому рівні, як свого часу Івана Павла ІІ, і приблизно так само, як президента США Джорджа Буша. Про це розповів керівник Управління державної охорони (УДО) Валерій Гелетей. У заходах безпеки задіяні
7 тисяч співробітників МВС, увесь склад Управління дер­жавної охорони та частина співробітників СБУ і МНС. А міністр внутрішніх справ Юрій Луценко в інтерв’ю «Українській правді» заявив, що сім тисяч «силовиків» — це ледь не вдвічі більше охоронців, ніж під час відвідин Києва Бушем. Чому так? «Є багато тривожної інформації про наміри деяких радикалів, котрі хочуть використати святкування у своїх егоїстичних цілях», — сказав Луценко.

Те, з якою увагою минулого вівторка зустрічали в аеропорту «Бориспіль» моряків із судна «Леманн Тімбер», показало, наскільки актуальною стала для України нова «екзотична» проблема — піратство. З початку цього року українці вслід за дикторами теле– та радіоновин, за газетними рядками повторювали іншомовні назви кораблів, захоплених піратами: «Поннант», «Леманн Тімбер», «Лурдес Тайд», «Сент Патрік». На кожному з них — наші моряки, змушені заробляти гроші в далеких світах, у важких умовах, без жодних гарантій з боку працедавців, наражаючись на постійну небезпеку. Перед компаніями–судновласниками, перед піратами, перед сильними світу цього, які мають гроші, наші моряки абсолютно безсилі, і кожного разу просто стають заручниками обставин.

Як відомо, з усіх помісних православних церков відмовилася брати участь у святкуванні 1020–річчя Хрещення Русі лише Кіпрська православна церква (КПЦ). Від неї до Києва не приїде жоден представник. Офіційна позиція кіпріотів — нібито святкування заполітизоване.

Затяжне протистояння, яке велося в українському православ’ї десятиліттями, цими днями загострилося, прискорилося і потрапило в центр суспільної уваги. Другий за всю історію України приїзд до Києва Вселенського патріарха, а водночас візит Патріарха московського Алексія, переговори про перехід Української православної церкви Київського патріархату під пряму зверхність Константинополя, про що всі говорять в кулуарах, але ніхто — офіційно, програма святкових заходів, яка дискримінує ті конфесії, які УПЦ МП вважає неканонічними, — все це унаочнює проблеми і тенденції православного життя в Україні. І що б не мав на увазі речник УПЦ КП єпископ Євстратій (Зоря), він, напевне, таки має рацію, коли говорить: «Після закінчення всіх заходів і святкувань багато речей стануть більш очевидними і зрозумілими».

«Жодного скорочення призову цієї осені не буде і не буде доти, доки суспільство і Верховна Рада не зрозуміють: контрактна армія — це дороге задоволення», — заявив міністр оборони Юрій Єхануров. Повний перехід Збройних сил України на контрактну основу до 2010 року, як це передбачено відповідним Перспективним планом, може затягнутися й на довше. Основні проблеми — низькі зарплати і недостатнє соціальне забезпечення роблять Збройні сили — не найпривабливіше місце професійної діяльності. Тим часом за перше півріччя цього року до війська на контракт прийняли 3039 солдатів, підстаршин і старшин, що більше, ніж за цілий минулий рік. Та умови беруть своє: через низькі зар­плати, відсутність житла і невирішені питання з харчуванням за цей самий період звільнилися 1778 контрактників.

Вони були героями новин у кількох країнах, вони були героями епопеї зі звільнення заручників, яка тривала майже місяць, героями тижневої боротьби зі штормом. Капітан і шестеро моряків із судна «Леманн Тімбер» були героями і вчорашнього дня. Старим президентським літаком вони прилетіли в аеропорт «Бориспіль» разом з омбудсманом Ніною Карпачовою, яка зустрічала їх в оманському порту Салала.

Уночі з неділі на понеділок судно «Леманн Тімбер» разом з усіма членами команди прибуло в порт Салала Султанату Оман. Як повідомляє прес–служба Міністерства закордонних справ України, стан здоров’я моряків задовільний. На борт корабля піднявся консул посольства України в Королівстві Саудівська Аравія. Учора вранці почалася зміна екіпажу судна. Вчора ж екіпаж «Леманн Тімбера» пройшов медичне обстеження.

Незважаючи на те, що темою цьогорічних українсько–американських військових навчань обрали миротворчу операцію, продовжуються нападки і пікети різноманітних проросійських організацій, що вперто волають про «агрєсівную воєнщіну». Коли минулої п’ятниці «занепокоєність» із приводу навчань висловило і зовнішньополітичне відомство Росії, стало нареш­ті очевидно, звідки ростуть ноги в різнобарвних «рятівників від НАТО».

Оргкомітет зі святкування 1020річчя Хрещення Русі склав план заходів за участі запрошених до Києва владик різних православних церков. План цей ще не остаточний і може зазнавати коректив залежно від примх особливих гостей.

«Це справді був «чорний вівторок», так його охрестив український народ. Ніхто не сподівався такої жорстокості від працівників міліції, котрі ногами і кийками били людей похилого віку. Людей топтали, як худобу», — згадує учасник тих подій, член УНП Василь Червоній. Чому поховання предстоятеля Української православної церкви Київського патріархату Володимира Романюка вилилося в сутички небаченої жорстокості? Хто винен у цьому? Відповіді досі не знайдено, та й мало залишилося тих, хто шукає.