Після майже двомісячної тупикової ситуації з Тернополя нарешті почали вивозити відходи. Але аж ніяк не на якийсь новий полігон на території області, як це не раз обіцяла влада. А на те саме скандальне Малашівське сміттєзвалище, з блокування дороги до якого мешканцями навколишніх сіл усе й почалося. Річ у тім, що вступили в силу два важливі судові рішення за позовами тернопільської міської влади. Одним із них дії селян визнані незаконними, а іншим — скасовано рішення екологічної інспекції про закриття сміттєзвалища, прийняте ще у 1996–му. Як виявилося, останнє практикується законодавством у випадках, якщо ситуація загрожує ще більшим екологічним лихом.

Сміттєвий контейнер біля під’їзду багатоповерхівки автора цих рядків на одному з житлових масивів Тернополя постійно переповнений, з нього сочиться на землю смердюча рідина. Купа поліетиленових мішків з побутовими відходами весь час стоїть у господарському приміщенні, куди виходить труба сміттєпроводу. На сходових клітках всередині будинку від цього самого сміттєпроводу важкий запах. Тижнів два тому на дверях під’їздів з’явилось оголошення, що сміттєпроводи тимчасово заварять, але, видно, ще руки не дійшли. Подібна ситуація зараз у всьому місті. Почастішали випадки забивання каналізаційних стоків, бо люди умудряються скидати сміття туди. Час від часу контейнери біля будинків випорожнюють, але при нерегулярному вивозі сміття навколо накопичується стільки, що двірники одразу ж знову наповнюють їх.

Від Києва до Тернополя — трохи більше 450 кілометрів. Це — п’ять–шість годин машиною чи автобусом або ніч у потягу. Цілком можна гайнути на вихідні. Тим більше що Тернопільщина сама запрошує. Міська рада обласного центру задля цього оплатила виготовлення та розміщення на території України спеціальних бігбордів. «З метою популяризації регіону серед туристів та всіх, хто цікавиться історичними, природними та культурними пам’ятками рідного краю», так би мовити...

Райцентр Чортків на Тернопільщині давно не бачив такого грандіозного духовного дійства, яким стала нещодавно коронація ікони Матері Божої Святого Розарію. Історія цього незвичайного вже своїм зображенням образу (на ньому Матір Божа тримає в руці троянду) непроста і цікава. Корені її сягають ще в XV століття, коли ікона зберігалася в містечку Островня неподалік білоруського Вітебська і була відома, як Островецька. У 1654 році, рятуючись від експансії російського православ’я, католики–домініканці перевезли ікону до Львова і встановили у храмі Святої Марії Магдалини. Саме там образ прославився тим, що впродовж десяти років біля нього чудесним чином зцілилися й одержали іншу Господню благодать майже сотня віруючих. Відтак польський король Ян Казимір подарував чудотворний образ домініканському костелу в Чорткові. Тут майже три століття ікона була у великій пошані серед парафіян.

«Нещодавно мені зателефонував керівник служби міністра (внутрішніх справ), який запропонував, щоб я з начальником УМВС в області, керівниками УСБУ, прокуратури та апеляційного суду зібралися у вузькому колі з керівником МВС (Луценком). Аби ми в цьому вузькому колі за його присутності вияснили все між собою і вийшли на «нульовий варіант». Але я на такі компроміси йти не бажаю і не піду. Відтак уже в понеділок з’явився матеріал із фальшивими звинуваченнями на мою адресу в ефірі одного з телеканалів. Це є просто система цькування! На мою думку, це політичне замовлення», — каже глава Тернопільської облдержадміністрації Юрій Чижмарь, продовжуючи «мильну оперу» у стосунках із керівником обласної міліції, генерал–лейтенантом Віталієм Максимовим. Днями сторони обмінялися черговими ударами.

...Жили–були собі під Тернополем дві симпатичні руденькі дівчинки. Нічим особливим ніби від інших і не відрізнялися, якби тільки... абсолютно не відрізнялися одна від одної зовнішністю! Якби батьки знали, яке подвійне щастя приготував їм Бог, то старшу доньку Іринку назвали б Вірою. Бо молодших, не роздумуючи, нарекли Любочка і Надійка. Дівчата кажуть, що мама й досі купує їм однаковий одяг, але весільні сукні вони відразу вирішили одягнути різні.

Кілька років тому вчені Тернопільського медичного університету «придумали» пристрій для швидкого й ефективного загоювання ран будь–якого походження. В основу дії новинки під назвою «Апарат для лікування ран та гнійно–некротичних процесів «Амфора» лягло поєднання таких фізичних явищ, як мікроколивання та випромінювання різного діапазону, з хімічною реакцією утворення активних оксидних сполук. На Всеукраїнському конкурсі винаходів йому присудили тоді першу премію, а Міністерство промислової політики ввело виробництво пристрою в комплексну програму розвитку медичної промисловості.

За ініціативи тернопільського прес–клубу та підтримки міськради з нагоди Дня міста в обласному центрі «побачила світ» найбільша в Україні (а може, й не тільки) газета, розмір якої дорівнював приблизно 50 квадратним метрам.

На останній сесії Тернопільської обласної ради з подачі фракції Української народної партії ухвалено рішення про створення спеціальної комісії, яка перевірятиме законність передачі храмового комплексу почаївської святині Українській православній церкві Московського патріархату, а також дотримання останнім земельного та міграційного законодавства України.

На Тернопільщині 2009–й — Рік Степана Бандери (1 січня виповнилося сто років від дня народження легендарного провідника ОУН).