Доволі скандальне відео розмістили днями в інтернеті активісти громадської організації «Спільна справа». У знятому сюжеті добре видно східці, що ведуть на другий поверх будівлі, де розміщена нібито громадська приймальня народного депутата від Партії регіонів Олександра Фельдмана. Увесь цей простір, починаючи від вхідних дверей, вщент заповнений людьми, які зібралися, аби отримати тисячу гривень як матеріальну допомогу. У цьому, можливо, й не було б нічого «підозрілого», якби відомий харківський підприємець–політик не балотувався до парламенту по одному з мажоритарних округів міста.

Київські медики не пригадують чогось подібного за останні десять років. Уже два тижні їм без жодних адекватних пояснень затримують зарплатню. Регіональний орган управління — Головне управління охорони здоров’я при міській адміністрації — як води у рот набрало. Лікарям не дозволяють говорити про проблему та писати скарги. Керівники столичних лікарень лише розводять руками — мовляв, грошей нібито не стало через єврочемпіонат.

Певне «покращення» поки що прийшло лише до працівників міської станції швидкої допомоги. Їм 11 липня таки виплатили зарплату за минулий місяць. У решті медзакладів, якими опікується місто, а не безпосередньо міністерство, лікарі працюють на правах волонтерів.

Уже через 11 днів в Україні знову стартує улюблена політична забава — виборча кампанія. І хоча всі українці знайомі зі сценарієм цього «шоу», суттєві нововведення цьогоріч таки будуть: після десяти років небуття повертається «мажоритарка». І за наші голоси, крім партій, знову боротимуться конкретні кандидати в округах.

Експерти переконані: на «мажоритарку» кинуть достобіса грошей. Голова Комітету виборців України Олександр Черненко порахував, що на кожному із 225 округів буде принаймні по два–три кандидати, готових витратити 4–5 млн. доларів. На думку політолога Володимира Фесенка, передвиборчі витрати політиків принесуть зростання 0,5% ВВП.

А були часи, коли подібні «вливання» виглядали фантастикою. Тоді агітаційні листівки кандидати від демократичних сил друкували самотужки — вночі на власних друкарських машинках, ходили від дверей до дверей і навіть мислити не могли про якийсь підкуп виборців. Тепер такі депутатські спомини виглядають міфічними. Але так і справді було — у 1990 році, на схилі Радянського Союзу, коли обирався склад Верховної Ради УРСР ХІІ (І демократичного) скликання.

Нинішні показники валового збору зерна переконливо ілюструють масштаби цьорічної катастрофи. Як–не–як зернових у районі мають зібрати десь 22 тисячі тонн, що менше на 30 відсотків від запланованого. Це навіть краплею в морі назвати не можна. Для порівняння: у 1990 році у районі зернових зібрали 219 тисяч тонн, а торік тільки ранніх — 100 тисяч. Тепер же з цих 22 тисяч тонн десь 12 тисяч треба залишити на насіння. Раніше для цього зазвичай залишали десь 10 відсотків від зібраного. Тепер же треба залишити половину. Як у цій ситуації вижити самим виробникам, годувальникам, розрахуватися з пайовиками?

Аж 122 працівники Роменської центральної районної лікарні водночас вступили до Партії регіонів, повідомляють представники Громадянської мережі «Опора» в Сумській області.

Ангела Меркель офіційно підтвердила, що наступного року втретє виборюватиме для себе посаду канцлера ФРН. «Ця робота — для мене приємність», — визнала шефиня німецького уряду в інтерв’ю каналу німецького громадського телебачення ZDF.

Мера столиці, про існування якого більшість киян і без того вже забула, вчора офіційно відправили у відставку. Учора Київрада на своєму засіданні розглянула заяву Леоніда Черновецького про дострокове припинення повноважень і підтримала її 110 голосами. Таким чином, «головною» у Київраді де–юре стала секретар Галина Герега, яка, за законом, виконуватиме обов’язки міського голови впродовж півмісяця. За цей час Верховна Рада має визначитися з датою призначення позачергових виборів мера.

Ще кілька років тому навіть уявити собі було важко, що нам, українцям, доведеться виходити на вулицю, аби захистити свою рідну мову. Навпаки, за президентської каденції Віктора Ющенка українська мова зміцнила свої позиції: в кінотеатрах з’явився український дубляж, іспит з української став обов’язковим для вступу до аспірантури, на чверть збільшився друк українських підручників, на державну мову повністю перейшло Зовнішнє незалежне оцінювання. «Відкат» у минуле в мовній політиці держави за Президента Януковича стався стрімко і нахабно. Кому це вигідно, чому навіть у незалежній Україні ми мусимо виборювати на майданах своє право на спілкування рідною мовою та як протистояти новітній хвилі русифікації — про це ми розмовляємо з Президентом України в 2005—2010 роках, лідером партії «Наша Україна» Віктором Ющенком.