Величезна конічна конструкція висотою шістдесят метрів і вагою сімдесят тонн є баштою вітротурбіни. На ВАТ «Сумське НВО ім. М. В. Фрунзе» подібну виготовили вперше і вже відвантажили замовникам — компанії «Уінденерго ЛТД», яка є постачальником вітроенергетичних установок в Україні.

Сумська обласна рада знову ініціює відставку свого голови. Депутати зібрали підписи для скликання позачергової сесії, щоб повернутися до голосування про недовіру В’ячеславу Шапошніку. Як писала «УМ», минулого разу для відставки не вистачило одного голосу.

Нове обладнання вже апробували. Молода жінка пройшла поки що унікальну процедуру, що тривала близько шести годин. «За цей час, — розповідає завідувач відділення інтенсивної терапії та реанімації обласної інфекційної лікарні Костянтин Прокопішек, — «печінка» перекачала до вісімдесяти літрів крові. Тобто п’ятнадцять–шістнадцять разів кров пройшла через фільтр. Ефект помітний відразу — жінка з явним жовтушним кольором шкіри білішала на очах». Створена на базі «штучної нирки», апаратура «печінки» моделює важливу функцію природного оригіналу — детоксикацію. Тож у хворих на хронічні хвороби, передусім вірусні гепатити, має з’явитися більше оптимізму. А ще додається надія тим, хто отримає важке отруєння грибами, сурогатами алкоголю чи медикаментами.

Після недавнього скандалу навколо церкви в селі Беєвому Липоводолинського району, про який писала «УМ», коли представники Сумської єпархії УПЦ МП намагалися захопити храм, обласна державна адміністрація змушена була ухвалити заяву стосовно релігійної ситуації в області. Приводом до цього стало чергове звинувачення влади у причетності до організації міжконфесійного протистояння. Відтак усі подібні закиди влада вважає необґрунтованими, а некоректні заяви і висловлювання з релігійних проблем — провокативними.

Резонансні публікації в «УМ» про голову Сумської обласної ради В’ячеслава Шапошніка та проблеми навколо ремонту приміщень ради знаходять чергове підтвердження. Як повідомила прес–група управління Служби безпеки України у Сумській області, кримінальна справа, порушена за фактом, конкретизувалася у кримінальні справи щодо осіб. Отже, тепер можна очікувати і конкретної персональної відповідальності.

«За одягом жінки можна було «прочитати» її біографію, визначити місце проживання, сімейний стан. У народі одяг вважався своєрідним паспортом людини», — розповідає завідувачка відділу декоративного мистецтва Сумського художнього музею Людмила Федевич. Різні плахти, пояси, головні убори, а що вже вишиванки — то справді цілий всесвіт. Упорядники виставки «Архаїчні витоки народного жіночого вбрання Сумщини», що відкрилася у Художньому музеї імені Никанора Онацького, розмістили сорочки так, ніби в однієї вишиванки виросли крила — з різними візерунками, техніками, відтінками. Відмінності у вбранні справді помітні — немов для кожної місцевості одяг створював окремий модельєр.

Звістка, що в селі Беєвому Липо­водолинського району в страсну п’ятницю церкву захопили сектанти, пролунала гучно. Місцеві представники Української православної церкви Московського патріархату (УПЦ МП) звинуватили у захопленні Українську православну церкву Київського патріархату (УПЦ КП), а заразом — і владу. Були й трепетні подробиці: голова агрофірми зачинився у храмі й не давав проводити богослужіння. А на порталі «Єдіного отєчєства» повідомили навіть, що храм «безбожники» осквернили не лише власною присутністю, а й «продуктами життєдіяльності».

Формування майбутніх фахових навичок має на меті Всеукраїнський турнір юних журналістів, який уп’яте відбувся на базі гімназії номер один міста Суми.

«Минулої осені пам’ятний знак встановила громада церкви Успіння Божої Матері, — каже відомий громадський діяч Охтирки Володимир Мандич. — Колись дзвіницю, що тут стояла, зруйнували більшовики. У наш час люди загорілися ідеєю збудувати на цьому місці капличку. Заклали фундамент, а поруч установили хрест, бо ж саме відзначалися роковини скорботної дати».

Ми звикли до того, що цукровий діабет — давня і ніби звична хвороба. Часто говоримо про епідемію ВІЛ/СНІД, нарешті всерйоз заговорили про туберкульоз, а про діабет згадуємо час від часу. Утім ця хвороба впевнено охоплює весь світ, не минаючи ані відсталих країн, ані розвинених держав. Якщо у 1994 році Земля мала 110 мільйонів хворих на діабет, то в 2000 — уже 175. ВООЗ прогнозує, що в 2010–му кількість таких пацієнтів сягне майже 240 мільйонів, а у 2030 році такий діагноз матиме кожен п’ятий землянин. Отже, йдеться про глобальну неінфекційну епідемію. До якої ми, на жаль, не готові.