Недавно (розпочалися ж вибори) «Українська правда» надрукувала, а одна зі львiвських протимошенкiвських газет передрукувала вiдкритий лист Дмитра Павличка до екс–Президента України пiд назвою «Пане Ющенку, не встрявайте у виборчу кампанiю!».

Прем’єр–міністр обурений: Україну «чмирять» не тільки директивами, а ще й на Олімпійських іграх. Образ світового ізгоя, який за два роки правління команди регіоналів міцно приклеївся до потенційної житниці Європи, неприємно вражає не лише мешканців держави, а й правлячу команду. Тому Микола Азаров вирішив несправедливість урегулювати — і нагородити спортсменів, яких «засудили» у Лондоні недружні до нас арбітри. «Всіх їх уряд відзначить. Це моя пропозиція, і я наполягаю на цьому», — по–державницьки розпорядився очільник Кабміну.

Вибори в парламент, що пройдуть у жовтні цього року, вже означилися появою великої кількості нових проектів. Основна їх мета — задоволення попиту на «нові обличчя». Чи справді такі проекти несуть кращу альтернативу? Думається, варто уважніше придивитися до цінностей, які вони захищають.

Минулого тижня біля пам’ятника Тарасові Шевченку в Києві відбувся IV з’їзд Радикальної партії Олега Ляшка, на якому було затверджено передвиборчу програму та оприлюднено список кандидатів у народні депутати.

Нардеп від «НУНС» Олесь Доній, якого «Об’єднана опозиція «Батьківщина» не включила до свого партійного списку (і це була одна з найбільших несподіванок формування списків), усе ж хоче зберегти мандат депутата. Днями він заявив, що подав заяву на реєстрацію кандидатом у народні депутати як самовисуванець в окрузі №88 у Коломиї Івано–Франківської області.

Якщо інформацію про життя в Україні черпати з ефірів телеканалів, можна вважати, що влада тільки те й робить, що дбає про «маленьких» українців, і живемо ми чи не найкраще у світі. Насправді ж маємо суціль економічні й політичні проблеми, а свобода слова засобів масової інформації здебільшого перетворилася на піар можновладців. Чому нас, м’яко кажучи, дезінформують і чи можна боротися з інформаційними маніпуляціями — з цими питаннями ми звернулися до медіа–експерта Наталії Лигачової.

Майже рік тому — 21 серпня 2011 року — на V Всесвітньому форумі українців головою Української всесвітньої координаційної ради було обрано Михайла Ратушного. За цей час новообраному голові та його команді вдалося у взаємодії з окремими нардепами внести законодавчі зміни щодо статусу закордонного українця (наразі відповідні посвідчення отримали вже 7 тис. бажаючих). Нещодавно уряд затвердив програму п’ятирічної підтримки закордонного українства, виділено більше 100 млн. грн. на ці потреби. Пан Михайло, на відміну від попередників, досить активно їздить за кордон. Одним з останніх відряджень було охоплено три країни Кавказу — Азербайджан, Грузію, Вірменію (при цьому, до першої з цих країн не доїжджала жодна делегація УВКР за роки незалежності). На зустрічах із діаспорою пан Ратушний не втомлюється повторювати, що національна ідентичність тримається на трьох стовпах — мова, школа, церква. Утім у самій Україні перший стовп днями було розхитано. Державу також мало хвилює участь заробітчан, які не змінили громадянства, у політичному житті країни. А тих українців, які взагалі народилися на чужині, влада не поспішає стимулювати до повернення на батьківську землю. Про все це голова УВКР розповів в ексклюзивному інтерв’ю «УМ».

Тиждень як стартувала кампанія виборiв у Верховну Раду України. Своїми міркуваннями щодо діяльності Партії регіонів, а також оцінками програм лідерів опозиції поділився народний депутат України, лідер Української народної партії Юрій Костенко. На його думку, відсутність реформ веде Україну в глухий кут або назад — в російські обійми. Парламентські вибори могли б докорінно змінити ситуацію, якби більшість у парламенті отримали проукраїнські політичні сили.

П’ять місяців фактично не працювала Тростянецька міська рада. Врешті, начебто досягнувши консенсусу, депутати зібралися у сесійній залі, але засідання, розпочате в червні, триває й досі. Політичні міжусобиці виявилися для депутатів важливішими за інтереси громади.

В Україні триває виборча кампанія. До нас повернулася змішана система, коли половина місць у парламенті (225) буде заповнена партійним списками, а половина — народними обранцями за мажоритарною системою. Якщо не брати до уваги позавчорашнє шоу Радикальної партії Олега Ляшка, яка без шансів на успіх висунула до ВР за партсписком багатодітну матір, молоду вагітну жінку, сліпого музиканта вкупі з покинутим іншими партіями політиком Юрієм Кармазіним, саме «мажоритарка» може стати «шляхопроводом» для пересічних українців до потрапляння у вищий законодавчий орган. Адже зараз тільки й лунають розмови про те, що «немає за кого голосувати». Чому в такому випадку самому не спробувати свої сили? Заявки приймаються до 13 серпня включно, запевнили «УМ» у Центрвиборчкомі.