Нещодавні події, що сталися у релігійному світі, піднесли на новий рівень давно наболіле питання створення єдиної помісної церкви в Україні. Чи не вперше з вуст Президента прозвучав заклик до єднання. Втім, справді, вперше за останній час предстоятелі українських церков і словом, і ділом нібито підтвердили свої тверді наміри забути колишні образи і зробити крок до примирення. На думку багатьох, поштовхом до цього стала велика дата 1025–річчя Хрещення.

Сам фестиваль дивуватиме місто у листопаді, але конкурс серед драматургів оголосили вже зараз. З усіх поданих заявок оргкомітет фестивалю обере лише одного найкращого.

Володимир Шпак готовий посперечатися з ким завгодно, що його рідне приморське місто — «клондайк» самобутніх персонажів. Прожарені сонцем і обдуті вітрами Азовського моря рибалки і селяни, колоритні ринкові торговці та містечкові бюрократи стали прототипами для оригінальних скульптурних композицій.

На початок серпня на полях зі штучним поливом склалася катастрофічна ситуація: через хронічні неплатежі на межі зриву опинився збір урожаю зернових та овочів. Ще на початку року понад вісімсот місцевих сільгосппідприємств підписали угоди з цією організацією на надання послуг, однак улітку почалися серйозні збої у налагодженій системі платежів. Якщо раніше гроші автоматично перераховувалися постачальникам електроенергії, то тепер Держказначейство блокує ці платежі, і в меліораторів накопичилися мільйонні борги. Керівництво Каховського магістрального каналу (КМК) вже отримало попередження про те, що якщо гроші не надійдуть на рахунок протягом першої декади серпня, енергетики знеструмлять усі насосні станції каналу.

Мимовільними свідками правопорушення стали фотокореспонденти Олександр Корняков і Дмитро Кулаков. Чоловіки прогулювалися у міському парку Херсона і раптом почули жіночі крики про допомогу, що лунали з невеликого кафе. Виявилося, що туди увірвався невідомий, почав трощити меблі, а потім побив продавщицю і відібрав у неї великий ніж, який призначався для обробки м’яса. Журналісти встигли сфотографувати невідомого і викликати міліцію.

...Своя маленька «Болгарія» є практично в кожному українському селі — адже з різних історичних причин більше трьох століть тому мешканці Старої Великої Болгарії розселилися по багатьох містах і селах нашої країни. Мене зацiкавило, зокрема, як живуть болгарські поселення саме на Півдні України. Приміром, болгари з Херсонщини прославили Україну, заснувавши перший Міжнародний конгрес письменників­фантастів. А от мешканці болгарського поселення Тернівка, розташованого на Миколаївщині, розповіли про те, як зуміли очистити своє містечко від наркоманів, а також вирішити житлово­комунальні проблеми.

Хоча мешканцям України гріх скаржитися на брак питної води, проте більшість громадян нашої держави таки не відає, що п’є. І не тому, що вони байдужі до свого здоров’я. Просто в культурі споживання Н2О у нас ще не склалися традиції лабораторних досліджень якості води, взятої з криниць власних обійсть, не кажучи вже про аналізи хлорованої «гримучої суміші», що тече поржавілими водогонами на кухні міських квартир. Однак вітчизняні науковці–медики б’ють на сполох: вода стає однією з основних причин зростання захворюваності українців, зокрема зашлакованості кровоносних судин, холециститів, виразок шлунка, вірусного гепатиту А і навіть порушень функцій головного мозку.

Розвинуті країни світу цю загрозливу проблему успішно розв’язують шляхом збільшення видобутку і споживання природної столової води з мінералізацію менше 1,0 г/куб. дм, добутої із надр екологічно чистих територій.

Виявляється, до середини минулого століття на півострові солоних озер із лікувальними грязями і ропою, до яких, як відомо, колись наші пращури–чумаки ходили по сіль, налічувалось аж сорок вісім. Це так звані Перекопська, Тарханкутська, Керченська, Євпаторійська і Херсонеська групи солоних озер. Нині ж близько десяти з них повністю втратили свою значимість. Через «відсутність єдиної регіональної політики» унікальний природний ресурс освоюється у незначних обсягах, змушені констатувати у Раді міністрів Криму. Місяць тому в уряді автономії ініціювали створення науково–виробничого об’єднання (НВО) «Лікувальні грязі Криму». Воно покликане моніторити якість бальнеологічних екосистем, проводити науково–клінічні дослідження, запобігати виснаженню родовищ, забезпечувати ефективну технологію транспортування тощо.

28 липня в Севастополі освятять подарунок від Президента Віктора Януковича — 13­тонний дзвін. Як пишуть ЗМІ, цей дар прибув до стародавнього Херсонесу ще в квітні, коли там відзначали річницю охрещення київського князя Володимира. Бронзовий дзвонище, вилитий донецькими сталеварами, привезли до тамтешнього Володимирського собору на автоплатформі у супроводі колони байкерів мотоклубу «Нічні вовки». А освячувати дарунок будуть у День хрещення Русі, який збігається з Днем Чорноморського флоту РФ...

Коли державі вже понад 20 років — якось трохи дивно вкотре повторювати прописану в Конституції й інших законах аксіому про те, що державна мова України — українська. Навіть якщо вже трохи більше року діє горезвісний закон Ківалова — Колесніченка «Про засади державної мовної політики», який надає неабиякі привілеї російській. На щастя, так званий «закон Ка–Ка», за оцінками експертів, кардинально не змінив мовну політику країни. Економічних збитків — витрат на заміну вивісок у російськомовних регіонах, втрат на ринках реклами, музичної та кіноіндустрії та недоотриманий прибуток на ринках, які не виникли, — поки що не підрахував ніхто. Втім їх можна приблизно уявити за цифрами, які озвучували раніше. На одному із засідань парламентського Комітету з питань культури і духовності представник Мінфіну Валентина Брусило казала, що на реалізацію закону потрібно до 17 млрд. грн., щоправда, через деякий час чиновниця відмовилася від своїх слів. Суму витрат місцевої влади на реалізацію закону — 13—17 млрд. грн. називав екс–Президент Віктор Ющенко.