Рішення Міжнародного суду ООН щодо розподілу шельфу в Чорному морі та виняткових економічних зон викликало в Україні, на відміну від Румунії, хвилю суперечливих коментарів. Якщо румуни одноголосно стверджують: такий поділ території шельфу — це наша перемога, то в Україні голоси головних гравців розділилися. Тобто начебто це була перемога, «тільки трохи не така». Що вдієш — політика ніколи не була синонімом чесності. Головне, у чому збігаються думки й експертів, і дипломатів, і влади, — суд поставив крапку в суперечностях між Україною та Румунією, напругу між країнами повністю знято. Але як класифікувати те, що отримала наша держава внаслідок гаазького вердикту, і головне — які підводні багатства, що таять глибини шельфу, ми не здобули? Фахівці визнають: ця спірна акваторія не досліджувалася ґрунтовно, тож що криється в її надрах, достеменно не знаємо ні ми, ні румуни.

Президент США Барак Обама має намір запропонувати Росії план зі скорочення ядерних озброєнь на 80 відсотків, повідомила вчора британська газета «Таймс». Кількість ядерних боєголовок як у США, так і в Росії має скоротитися до тисячі одиниць. Якщо Росія прийме план, Обама перегляне рішення попередньої адміністрації США про розміщення в Європі елементів американської системи ПРО. Президент США має намір доручити ведення переговорів із Москвою спеціальному комітету на чолі з Гері Сеймуром, який опікувався питаннями нерозповсюдження ядерної зброї в адміністрації Білла Клінтона. Договір між Росією та США про скорочення ядерних арсеналів неодмінно торкнеться інших ядерних країн.

«Це більше, ніж ми розраховували», — діляться в кулуарах МЗС українські дипломати.
Офіційні коментарі більш скуті. Румунські інформагенції торжествують і заявляють про «офіційне задоволення судовим рішенням». «Із загальної площі 12 тис. кв. км наша країна здобула 9,7 тис. кв. км, тобто понад 79% площі шельфу», — торжествує румунська інофрмагенція Mediafax. Схоже, в Бухареста є таки більше підстав радіти, ніж у Києва.
Міжнародний суд справедливості у Гаазі вчора оголосив свій вердикт у справі про делімітацію між Україною і Румунією континентального морського шельфу та виняткових економічних зон. Лінія поділу морських обширів, вказана судом ООН, дуже близька до тієї, яку прагнула провести румунська сторона, започаткувавши судову тяжбу ще 2004 року.
Рішення суду оскарженню та перегляду не підлягає.

На польському напрямку дві новини. Перша — нарешті змінили консула у Києві, і до обов’язків приступив досвідчений дипломат Едвард Добровольський. Друга — Польща обіцяє відкрити ще три консульства в Україні: у Вінниці, Севастополі та Івано–Франківську. Про це повідомив, перебуваючи нещодавно з візитом у Києві, міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський. Якщо додати «проектні» консульські представництва до вже працюючих у Києві, Львові, Луцьку, Харкові й Одесі, то виявиться, що в нашій країні Польща має рекордну кількість дипустанов. «У деяких країнах ми, навпаки, скорочуємо кількість консульств, а в Україні, бачите, нарощуємо», — хваляться у посольстві РП.

Віктор Ющенко запевнив Євросоюз, що Україна сумлінно прокачуватиме газ у Європу. «Україна завжди виконувала і буде виконувати всі зобов’язання щодо транзиту», — сказав Президент на прес–конференції у Брюсселі після зустрічі з керівництвом Єврокомісії. Він наголосив, що Україна виконає всі зобов’язання, які виникли внаслідок нових домовленостей із Росією, «хоча вони є непростими».

Сьогодні на гірськолижному курорті Давос у Швейцарії розпочинається 39–й Світовий економічний форум. Клаус Шваб, засновник цього найавторитетнішого у світі зібрання найвпливовіших політиків, бізнесменів, громадських діячів повідомив, що цьогоріч форум відвідає рекордна кількість світових лідерів. Але Віктора Ющенка серед них не буде.

Ганс–Юрген Гаймзьот працює в Києві усього півтора місяця. Утім він добре поінформований і з ситуацією в регіоні (що природно для дипломата такого рангу), і з її «бекграундом», адже десятиліття сферою його професійних зацікавлень у МЗС Німеччини була Центрально–Східна Європа. Пан амбасадор знає російську і розуміє українську мову. Він уже встиг відвідати кілька східних мегаполісів країни, дати кілька інтерв’ю столичним виданням і наразитися на запитання: чому Німеччина блокує надання Україні Плану дій щодо членства в НАТО. Це дражливе запитання, яке не має чесної відповіді, не оминули й ми, коли пан Гаймзьот завітав до редакції «України молодої».

Організація з безпеки та співробітництва в Європі прийняла рішення почати виведення своєї цивільної місії з Грузії 1 січня наступного року, повідомляє «Євроньюс». Формально мандат місії спливає 31 грудня, і Росія не підтримала пропозицію про його технічне продовження на три місяці, оскільки він передбачає право доступу на території Абхазії та Південної Осетії.