Якщо ЦВК заявляє, що позбавлений мандата Сергій Власенко не є народним депутатом і не може голосувати в Раді, то двоє інших нардепів, яких суди позбавили депутатства раніше, ходять у парламент і голосують, ніби нічого й не сталося. Це Павло Балога й Олександр Домбровський. Зрозуміло, що в усіх трьох випадках причиною «силових» дій із відбору мандатів були політичні «розборки». «УМ» спробувала вникнути в ситуацію з Балогою.

«Ми пропонуємо «право першої ночі» Кличку», — повідомив учора журналістам лідер ВО «Свобода» Олег Тягнибок, коментуючи проблему з висуненням опозиційного кандидата в мери Києва. Уже час визначатися, а ясності щодо персоналій — немає. «...Якщо Кличко відмовляється (хоча краще, щоб цього не було) — тоді, напевно, другому треба запропонувати [балотуватися] Арсенієві Яценюку. Якщо Арсеній не захоче йти, тоді логічно було б запропонувати мені, — каже Тягнибок. — Якщо ж я відмовляюся, тоді ми пропонуємо розкладочку, де кожна з політичних сил висуває свого кандидата. Нам же треба думати не тільки про те, що ми знайшли класного кандидата, а й про те, яким він буде господарником, щоб нам потім не було соромно і ми не кусали лікті».

Після початку чергового блокування парламенту — через мандат БЮТівця Власенка — опозиція натякнула, що ця Верховна Рада може й не відновити нормальну роботу. Спочатку лідер ВО «Свобода» Олег Тягнибок, а потім його однопартієць, заступник Голови ВР Руслан Кошулинський заявив: «Думаю, що в такому складі парламент не запрацює. Методи політичного залякування, відмова від жодних компромісів з опозицією створили обставини, через які парламент не може працювати». Тож опозиція виступає за дострокові парламентські й президентські вибори.

Якби вибори Президента відбувалися наприкінці лютого цього року, Президентом став би «український Рейган» — лідер партії «УДАР» Віталій Кличко. Він уже переважає за популярністю Юлію Тимошенко. Про це свідчать результати опитування, проведеного соціологічною групою «Рейтинг».

Венесуела занурилася в семиденну жалобу. На державних установах приспущено державні прапори, обв’язані чорними стрічками, перехожі на вулицях не стримують сліз, ведучі телевізійних новин із щемом у голосі переповідають біографію команданте Уго Чавеса. Позавчора увечері — за моторошним збігом обставин, саме в 60–ту річницю смерті радянського диктатора Йосипа Сталіна, — президент Венесуели віддав Богу душу. Так принаймні оголосив в емоційному зверненні до народу віце–президент країни Ніколас Мадуро (чутки про те, що мозок Чавеса вже давно мертвий, ходили й раніше).

Веселий Уго правив країною з 1999 року, за цей час заслуживши на Заході звання «диктатора й самодура», а у власній державі — любов і повагу більшості народу. Як це часто трапляється з диктаторами, придушуючи будь–які прояви демократії в пресі й повністю націоналізувавши економіку, Чавес не забував «підгодовувати» простолюд соціальними ініціативами. До того ж він мав беззаперечну харизму. І, мабуть, міг би керувати Венесуелою ще довго, якби не рак.

Останні дні перебування на посаді для президента Чехії Вацлава Клауса виявилися вкрай неприємними. Позавчора Сенат — верхня палата чеського парламенту — надіслав до Конституційного суду скаргу на главу держави, в якій Клауса звинувачено в державній зраді. Як повідомляє Бі–Бі–Сі, за звернення до КС проголосувало 38 із 68 присутніх на надзвичайному закритому засіданні сенаторів. Водночас прем’єр–міністр країни, лідер Громадянсько–демократичної партії Петр Нечас «наїзд» на Клауса не підтримує, вважаючи, що звинувачення президента в державній зраді завдасть шкоди політичному іміджеві Чехії у світі.