Минулої суботи головна рада партії «Реформи і порядок» підтримала меморандум про поглиблення співпраці депутатської групи ПРП, котру очолює Віктор Пинзеник, із депутатською групою «Разом», лідером якої є Микола Мартиненко. Найцікавішим нюансом взаємодії обох парламентських сил, що входять до фракції блоку «Наша Україна», стане створення в перспективi єдиної політичної партії. Найвищий керівний орган ПРП доручив відповідній робочій групі підготувати план подальших дій, зокрема запланувати організацію об'єднавчого з'їзду.

«Минуло більше року, як главою Закарпатської обласної державної адміністрації було призначено лідера крайової організації СДПУ(о) Івана Різака. Однак дане призначення аж ніяк не сприяє покращенню соціально-економічного розвитку регіону. Дедалі більше в своїй роботі, не маючи інших вагомих аргументів, «губернатор» спирається на кримінальні елементи. Все це яскраво проявилось до і під час проведення виборів міського голови Мукачева» — це рядки з відкритого листа народного депутата Віктора Балоги («Наша Україна») на ім'я Президента Леоніда Кучми.

Як повідомили днями інформагенції, що з 1 грудня Кабінет Міністрів скасує досить непопулярну серед українських нафтовиків постанову про реєстрацію контрактів на експорт нафтопродуктів. За словами міністра економіки Валерія Хорошковського, причиною цього кроку стала стабілізація вітчизняного «нафтопродуктового» ринку, через що уряд уже не має підстав створювати додаткові перешкоди нафтотрейдерам щодо експорту.

Процес «скорочення фракційних кадрів» у більшості триває — незабаром пропрезидентський табір у Верховній Раді може «схуднути» ще на одну фракцію. І якщо позавчорашнє «урiзання» пішло «більшовицьким» силам тільки на користь (бо злиття «Європейського вибору» з «Регіонами України» започаткувало в колишній «Єді» процес об'єднання), то потенційний розвал фракції Народно-демократичної партії може стати першим дзвіночком, який сповіщає про наявність у лавах більшості серйозних проблем...

«Такого зухвалого рішення, яке протягувалось свідомо, я ще не пам'ятаю!» — обурено заявив представник Бюджетного комітету ВР, депутат від «Нашої України» Валерій Асадчев. І звинуватив першого віце-прем'єра, міністра фінансів Миколу Азарова в тому, що напередодні він, прийшовши на засідання комітету, фактично «диригував» депутатами, домігшись того, що всі представники більшості проголосували за підтримку урядового варіанта бюджету. Хоча жоден опозиційний нардеп (а до Бюджетного комітету входять представники всіх чотирьох антипрезидентських фракцій) за це рішення не голосував, більшість, за словами Асадчева, «протягнула це рішення, і тепер бюджет має слухатись у такому вигляді, в якому його подав уряд».
Насамперед опозицію турбує небажання уряду підняти розмір мінімальної заробітної плати з 205 до 237 гривень, хоча недоліків у кабмінівського проекту й без того не бракує. «Прийшовши на засідання Бюджетного комітету 20 листопада, я був насамперед здивований тим, що представники більшості підготували проект постанови, який схвалює державний бюджет 2004 року в цілому, і категорично наполягали на тому, щоб ухвалити його негайно», — заявив голова Комітету ВР з питань державного будівництва та місцевого самоврядування Анатолій Матвієнко, лідер УРП «Собор» та член фракції БЮТі. За його словами, це викликано або бажанням швидко вкрасти з бюджету максимум ресурсів, або невпевненістю, що цей бюджет буде прийнятий за графіком. Навівши конкретні приклади використання потенційних бюджетних коштів депутатами від більшості, Матвієнко констатує: «Проект бюджету-2004 стає дедалі більш схожий на годівничку для окремих кланів і для фаворитів нинішнього режиму. Більше того, в ньому серйозно змінені макроекономічні показники. Бюджет перерахований, ігноруючи бюджетну резолюцію і рішення попередньої сесії, з 237 гривень мінімальної зарплати до 205. При катастрофічно швидких темпах зростання цін на хліб, продукти харчування, комунальні послуги реальна заробітна плата в Україні не збільшується, а зменшується!»
«Наша Україна», Соцпартія та Блок Тимошенко оголосили про свій намір наступного четверга провести під Верховною Радою й Кабінетом Міністрів акцію протесту. Заанонсовані гасла: «Об'єднана опозиція проти антинародних дій уряду!», «Ні зростанню цін!», «Ні зменшенню зарплати!», «Януковича, Азарова — у відставку!»

Учора спікер парламенту Володимир Литвин оголосив, що фракція «Регіони України» Раїси Богатирьової та група «Європейський вибір» Володимира Пєхоти об'єдналися в одну фракцію. Про такий намір члени цих політичних сил заявляли ще в травні минулого року. Воно й не дивно: до «Європейського вибору» входило чимало нардепів, що належали до «донецької» Партії регіонів Януковича (приміром, лідер групи Володимир Пєхота). Нова фракція називатиметься «Регіони України». Водночас нардепи прийняли рішення, що об'єднання проводитиметься не шляхом переливання одних парламентаріїв в іншу фракцію, а через реорганізацію. Відтак співголовами «Регiонiв України» стануть і Пєхота, і Богатирьова, а їх попереднє представництво в органах Верховної Ради та коалiцiйному урядi зберігатиметься.

Учора парламентарії обговорили низку законопроектів та пропозицій, що стосуються змін в українському медіа-просторі. Либонь найпомітнішим із прийнятих рішень стала постанова про перевірку виконання Національною телекомпанією України вимог законодавства з використання бюджетних засобів і ведення фінансово-господарської діяльності. Простіше кажучи, нардепи збираються перевірити те, як НТКУ у своїй діяльності розпоряджається грішми платників податків. За словами голови парламентського інформаційного комітету Миколи Томенка, «мільйонні кошти», які надходять від реклами на Першому Національному, витрачаються компанією не за призначенням, хоча працівники НТКУ постійно критикують депутатів за недофінансування своєї організації. За постановою, у парламенті з представників усіх фракцій буде укомплектовано комісію, згодом вона зачитає звіт за результатами перевірки.

Хоча від дня підписання в Ялті президентами України, Російської Федерації, Білорусі та Казахстану угоди про створення Єдиного економічного простору минуло вже кілька місяців, наша влада до цього часу не здійснила фінансово-економічного обгрунтування зиску від вступу України в ЄЕП. Водночас, за словами голови парламентського Комітету з питань євроатлантичної інтеграції і голови Народного руху Бориса Тарасюка, цим обгрунтуванням зайнявся міністр економіки в уряді Прем'єра Леоніда Кучми Володимир Лановий. За його підрахунками, «від входження до ЄЕП український бюджет щорічно втрачатиме 6-12 мільярдів гривень, а наші підприємства не отримають прибуток від 12 до 20 мільярдів гривень», — заявив Борис Тарасюк на прес-конференції у Львові.

Ухвалений Верховною Радою цього вівторка в першому читанні Закон «Про діяльність у сфері інформатизації», що його запропонував уряд, журналісти розцінили як наступ на «останню барикаду» вільного слова. Незалежних газет у державі, вважай, не залишилося, тих, які відстоюють опозиційну до влади позицію, можна перерахувати на двох п'ятірнях. Більшість друкованих видань і фактично весь телепростір підконтрольні їхнім власникам, які створюють фінансовий фундамент першим персонам з вулиці Банкової. Власне, за останні 2-3 роки єдиним полем, де ще не випасали цензуру та куди не запускали інші форми тиску на свободу висловлювання, були інтернет-видання.

Хвороба, з якою Президент України нагло потрапив під ніж хірургів, у простонародді називається грубо і зрозуміліше — заворот кишок. Розтлумачуючи це журналістам, позавчора президент Академії медичних наук Олександр Возіанов — головний консультант і, відповідно, впродовж останніх 13 років знавець усіх хвороб перших осіб держави — сказав, щo такий діагноз, як у Леоніда Кучми, не рідкість у нашій країні. А членкор Академії медичних наук України Петро Фомін, котрий разом із п.Возіановим оперував Леоніда Даниловича, навів статистику: щорічно з такою хворобою, яка спіткала Кучму, лягають у лікарні приблизно 12 тисяч українців, з них 5—10 відсотків оперуються. Головне, що операція, яка тривала 50 хвилин, пройшла успішно. «Все обійшлося без ускладнень, і пацієнт почувається цілком задовільно», — відзвітував Олександр Возіанов.