Маніакальна пристрасть певного кола посадовців до вчених звань не оминула й Луганщину. Принаймні одного її видатного сина: тепер нардепа від Партії регіонів, голову Комітету ВР з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування, а до квітня 2006 року — голову Луганської обласної ради Віктора Тихонова.

На минулорічній зустрічі однокласників, коли кожен звітував про своє життя– буття за цих п’ятдесят років після школи, Валентин Панфілов був небагатослівним. Мовляв, 34 роки присвятив війську, наступні шістнадцять — бджолам. А мрія у нього одна: аби стаж пасічника перевищив армійську календарну вислугу. І це цілком реально, переконаний мій співрозмовник, відставний полковник із Миколаївщини.

Гіркими сльозами плачуть наші гроші. Занадто багато проблем на нас навалилося, і на всіх українців у держави тепер не вистачає коштів. І не вистачатиме ще більше! Скажена інфляція і не надто зважена політика уряду в цій царині відчутно вдарили по гаманцях українців. А економічна криза лише підкинула хмизу в багаття. Експерти б’ють на сполох: нинішня пенсія та зарплати не здатні забезпечити гідне життя українцям. Але не виключено, що в наступному році вони будуть ще більш занижені.

Черкащина, яку традиційно вважають аграрною і яка цього року зібрала 2,5 млн. тонн зернових, стала тепер ще й промисловим регіоном, змінивши структуру виробництва з великої хімії на машинобудування. За темпами росту промислового виробництва Шевченків край вийшов нині на перше місце серед областей України. За минулі кілька місяців тут відкрили три заводи — два автомобільні та один із глибокого заморожування фруктів та ягід. За останні три роки в області створено 100 тисяч нових робочих місць. Тож про економічне та політичне життя регіону «УМ» розмовляє з головою Черкаської облдержадміністрації — Олександром Черевком, який головує в області з 2005 року.

На державу надійся, але й сам про себе дбай — так, напевно, подумали священики й вірні Української греко–католицької церкви (УГКЦ) і на додачу до обов’язкового державного пенсійного страхування організували альтернативний недержавний пенсійний фонд, який назвали «Покрова». «Першим його завданням є забезпечити гідну пенсію для священнослужителів, яких сьогодні в УГКЦ налічується 2217 осіб», — пояснює прес–служба УГКЦ. Основна проблема в їх матеріальному забезпеченні — те, що вони або отримують мінімальну зарплатню, або взагалі ніякої. Відповідно, коли священики доходять пенсійного віку, держпенсія їм виплачується теж мінімальна. «Подібна ситуація і в багатьох мирян. Тому виникла гостра необхідність у додатковому пенсійному забезпеченні священнослужителів і мирян не тільки Української греко–католицької церкви, а й вірних інших конфесій», — йдеться в повідомленні.

Кабмін обіцяє, що новий 2009 рік стане соціально стабільним і грошовитим для українців — принаймні такі завдання і надії покладають урядовці на проект Держбюджету–2009. Щоправда, Президент України так не вважає і критикує плани уряду — глава держави певен, що в головному фінансовому законі України не приділено належної уваги вирішенню цілої низки важливих питань у соціальній, енергетичній сферах, забезпеченні громадян доступним житлом тощо.

Загальновизнаний факт: кілька тисяч кримчан мають паспорти двох країн, України й Росії. Зрозуміло, на відміну від пролетарського поета, вони не козиряють однією з цих «паспортин». Навпаки — всіляко приховують своє подвійне підданство, розуміючи, що українське законодавство такий статус не вітає. Але не більше — дається взнаки прогалина вітчизняного законодавства. Хтозна, чим це може обернутися в майбутньому, особливо з урахуванням російського досвіду щодо захисту своїх громадян на теренах Грузії. Ясна річ, що в прямих аналогіях інколи більше емоційного надриву, аніж об’єктивного аналізу. Але ж і «умом Росію нє понять». Тим паче сьогоднішню, яка, за всіма ознаками, піймала кураж «билого вєлічія».

В Україні більше цінуватимуть кваліфіковану робочу силу і доплачуватимуть професіоналам–бюджетникам додаткові гривні за їхні знання та вміння. Адже з вересня в повному обсязі запроваджується єдина тарифна сітка. Через інфляційні процеси і необхідність реагування на них уряд прийняв рішення здійснити нововведення на два місяці раніше, ніж планувалося. Днями Верховна Рада України внесла необхідні зміни до Держбюджету, владнала усі формальності, і відтепер бюджетникам нараховуватимуть заробітки по–новому. Окрім того, до кінця року на українців очікує ще два підвищення мінімальної заробітної плати — ці гривневі «доважки» вже зафіксовані у бюджеті–2008. Щоправда, на відміну від мінімальної пенсії, яку, найвірогідніше, усе ж підвищуватиме Верховна Рада змінами до Держбюджету, заробітна плата так і залишиться у старому розмірі.

Привітна жінка з величезною дермантиновою сумкою на плечі, з якої вона вправно дістає газети, журнали, листи, пенсійну відомість, свого часу була справжнім символом українських сіл і маленьких містечок. Нині ж ситуація кардинально змінюється просто у нас на очах. Але попри суцільну інформатизацію та інші об’єктивні фактори, невдовзі може виявитися, що суспільство від цього більше програє, ніж виграє.

Десь у Європі в подібній ситуації фермери давно б уже викотили свої трактори на вулиці як не столиці, то найближчого адміністративного центру (і добре, якби цим усе й обмежилося). У нас це неможливо з двох причин. По–перше, колгоспне майно чиновники так «розпаювали», що далеко не в кожного селянина є бодай сівалка — не те, що трактор. Ну, а по–друге, надто довго й не без успіху влада робила з українського селянина сумирну людину, нездатну до соціального вибуху. Та все ж не скрізь це вдалося. І не назавжди... сподіваюся.