Виставка «Занурення», що триватиме до середини липня, істотно, завдячує своєю появою Рокові Польщі в Україні. Вона вважається одним з найяскравіших художніх заходів Року, адже об'єднала роботи, найпомітніших сучасних польських художників-класиків — Єжи Новосельського та Леона Тарасевича, а, окрім них, — також Мірослава Машлянка, Яна Грику, Анну Міцу, Анну Плотніцку, Міколая Смочинські.
І увійшовши в Євросоюз, Польща не забула про свій негласний статус «адвоката» України в Європі. Сподіванням на європейські перспективи України проникнута й польська ініціатива — призначити в новому складі Єврокомісії таку фігуру комісара з питань розширення ЄС, яка б змогла опікуватися інтересами Києва у Брюсселі. Нагадаємо, що на червневому саміті ЄС буде переобрано голову ЄК, який, власне, і розподіляє обов'язки між єврокомісарами. Українці, котрі стежать за трансформацією стосунків з ЄС, не втратили надії на певні корективи союзної політики щодо нашої держави у зв'язку з відходом президента ЄК Романо Проді, котрий відзначився відвертою ідіосинкразією до України. Можливо, наступник Проді буде лояльнішим до України?
Засідання спеціальної держкомісії щодо катастрофи 6 травня на складах боєприпасів неподалік Мелітополя показало безпорадність означеної комісії — натомість право винести народу висновки щодо конкретних і опосередкованих винуватців страшної НП було вирішено перекинути на Раду національної безпеки та оборони. Дату ж проведення засідання РНБО, як повідомив журналістам віце-прем'єр-міністр з паливно-енергетичного комплексу Андрій Клюєв (чому саме Клюєв?), визначатиме Президент Кучма. Остаточні висновки держкомісії ще доробляються і ляжуть в основу засідання РНБО, пояснив Клюєв.
У самому ЄС День Європи, як відомо, відзначається 9 травня. Не на честь визволення Європи від фашистів, а з іншої причини: саме того дня міністр закордонних справ Франції Шуман представив програму нового міждержавного утворення — Асоціації вугілля та сталі, від якого й веде початок нинішній ЄС. Позаяк Україна 9 травня святкує День перемоги, то європейці вирішили їй у цьому не заважати, і Президент Кучма підписав свого часу розпорядження про відзначення Дня Європи в нашій державі у третю суботу травня. Отже, гримаса долі, історична усмішка: Україна шанує День Європи на тиждень пізніше, ніж ЄС. Сьогодні і в цьому вбачається якийсь сумний символ.
«У взаєминах з Києвом Брюссель готовий іти досить далеко, але лише сама Україна визначатиме швидкість і глибину цього процесу». Ця еротична фраза належить чоловікові, відповідальному в Єврокомісії за питання розширення Союзу, — Гюнтеру Ферхойгену. Нею він, виступаючи на конференції «Українсько-німецького форуму», начебто підсумував ставлення Великої Європи до проблем євроінтеграційної політики України. У цій словесній конструкції, власне, закладені десятирічні досить пасивні очікування Євросоюзом на українську політичну рішучість. Сьогодні, як зрозуміло, ЄС чекає тим більше не декларацій про європейський курс, яких, слід гадати, буде доволі в передвиборчій гонці, а результатів президентських виборів. До листопада і Євросоюз, і окремі його члени, які тією чи іншою мірою симпатизують нашій державі й бажають їй європейського геополітичного просвітлення, терпляче і мовчки чекають. Чекають, кого і — відповідно — що виберемо ми самі.
Зимову академію НАТО «Євроатлантична інтеграція: засіб досягнення стабільності», яка розпочалася 1 березня у Львівському університеті імені І. Франка, відкрили гості високого міжнародного рангу — Генсек ОБСЄ Ян Кубіш та міністр закордонних справ України Костянтин Грищенко. Учасниками зимової академії НАТО є 55 студентів із Білорусі, Грузії, Естонії, Литви, Латвії, Молдови, Польщі, Росії та України, які вивчають актуальні проблеми та сучасні виклики міжнародному співробітництву і безпеці. Програма передбачає використання нових комунікаційних технологій, зокрема проведення відеомостів із керівниками НАТО у Брюсселі. Кращі студенти будуть нагороджені поїздкою до штаб-квартири НАТО в Брюсселі.
Учора на зустрічі з лідерами парламентської більшості у Кремлі президент Росії Володимир Путін назвав прізвище нового прем'єра — на мiсце виставленого у відставку Михайла Касьянова, політика ще з єльцинської «обойми», прийшов, дещо несподівано для більшості політичних оглядачів, представник РФ при ЄС Михайло Фрадков. Нового керівника уряду президент назвав «високопрофесійним, порядним, із хорошим досвідом роботи в всіх галузях державної діяльності». Спікер Держдуми Борис Гризлов сказав радіо «Ехо Москви», що кандидатуру Фрадкова нижня палата парламенту розгляне 5 березня. Однак ніхто анітрохи не сумнівається, що прокремлівська Дума затвердить ставленика Путіна на цій посаді.
Учора в Баку ховали 81-річного Гейдара Алієва, колишнього президента країни (з 1993 року), колишнього партійного бонзу Азербайджанської РСР. Він помер у п'ятницю пообіді у США, у славетній Клівлендській клініці від, як повідомляє офіційний Баку, гострої серцевої недостатності. Смерть ця не була несподіванкою: тільки за 4 останні роки Гейдару Алієвичу зробили 4 надскладні операції, останні 4 місяці він не підводився з ліжка, спершу оперувався у Туреччині, потім — у Сполучених Штатах.
Кабінет Міністрів виділив МЗС 3,02 млн. євро для купівлі нерухомості в Парижі, де планується розмістити консульський відділ нашої амбасади у Франції. За повідомленням «Українських новин», уряд також «розкошелився» на купівлю посольського будинку в Югославії (0,7 млн. доларів) та приміщення під українське генконсульство у Канаді (1,8 млн. доларів).
З п'ятниці, коли пролунав вибух в електричці «Кисловодськ-Мінеральні Води», кількість жертв теракту зросла з 36 до 44 чоловік. З 127 госпіталізованих, за даними «Інтерфаксу», учора двадцять двоє перебували у важкому стані.
