Цього року гурт «Арія» був одним із найактивніших ньюзмейкерів серед російських рок–команд. На зміну екс–солісту «Арії» Артуру Бєркуту (який у грудні вже сольно співатиме в Україні) прийшов Михайло Житняков. «Робота над альбомом, який ми писали декілька років, зайшла у глухий кут, він був би гіршим від попередніх, тому ми вирішили розійтися з Артуром Бєркутом», — пояснює трансформацію гурту гітарист Володимир Холстінін. Сам Михайло Житняков розповів про свій прихід до складу «арійців» так: «Я познайомився з гуртом після участі в музичному проекті Маргарити Пушкіної «Династия посвящённых». Потім Маргарита Анатоліївна поділилася враженнями про мене з Віталієм Дубініним (бас–гітаристом «Арії», — Авт.) . Після ми спілкувалися протягом двох років. А цього року Віталій запропонував співпрацю з «Арією». Новоспечений «арієць» спокійно реагує, коли його порівнюють із попередніми фронтменами Валерієм Кіпєловим й Артуром Бєркутом, мовляв, «тоді розумієш, що досягнув певного рівня».

«У наших казках завжди так було — добро сильніше за зло». Цей рядок із пісні «Колискова» запорізької молодої команди «Крапка» міг би стати епіграфом до всієї творчості колективу. Дебютний альбом цього симпатичного тріо недаремно названо «Живий». Передусім диск, нещодавно зафіксований у місцевій Music Band Studio, дає абсолютно вичерпне і повне уявлення про живий концерт групи. Тому, хто має вуха, тут нічого не треба пояснювати, оскільки і саме звучання гурту, і стиль, і відповідні месиджі, що линуть десятками, не вимагають додаткових коментарів. Утім вони просто варті уваги. Отже, маємо акустичний концертний виступ із вкрапленнями електрогітари і саксофона на тлі вельми непересічних текстів. Решта інструментів, що звучать, це вишукана фольклорна екзотика, де питомо українські народні інструменти: коза–дуда, окарина, бандура, сопілка, дримба, вони спокійно уживаються із джембе, дарбукою, шейкером і маракасами.

Подія, яку планували як сольний концерт українського барда–клавішника Сергія Шишкіна, насправді перетворилася у масштабнішу імпрезу. П’ятого листопада у столичному клубі «Андеґраунд мюзік–хол» музикант не просто відгукнувся на ностальгійні настрої київських меломанів, пов’язані з осінньою порою, він задумав і блискуче втілив у життя ідею міні–фестивалю співаної поезії з акцентом саме на босанову, в якому взяли участь відомі гурти та виконавці. Так, справжній майстер–клас босанови продемонстрував Дмитро Добрий–Вечір та його група «Вій». Також своє бачення цього вишуканого стилю показали Євген Їжак–Романенко і «ТаРута» та дует «Запаска» під проводом лідера групи «Пропала грамота» Павла Нечитайла. Всі музиканти пройнялися месиджами головного генератора акції і створили справжнє свято незалежної авторської музики.

Добре, коли поети йдуть у музику — їм завжди є що сказати. Добре, коли ці поети знаходять собі музикантів відповідного рівня — у їхній спільній роботі завжди можна знайти щось цікаве. Так було і з численними проектами Юрія Андруховича з польськими джазменами, і зі співпрацею Сергія Жадана з харківським гуртом «Собаки у космосі».

«Концерт для Асіка» — таку назву отримала неординарна акція у столичному байкерському клубі «Rout–66», присвячена пам’яті В’ячеслава «Асіка» Дяченка — бас–гітариста групи «Жаба в дирижаблі».

«Держава — це я», — сказав колись французький король Людовік XIV. Мабуть, вокаліст «Мертвого півня» Михайло Барбара думав схожим чином, коли давав старт цим подіям. А можливо, хлопцям із гурту просто стало нудно в середовищі спокійного українського рок–н–ролу, і вони вирішили розважити публіку в такий спосіб.

Ажіотаж навколо виступу групи Kazaky в Crystall Hall був викликаний тим, що миттєва популярність цього танцювального проекту на Заході прийшла, оминувши обов’язковий етап популярності на Батьківщині. Крім кількох корпоративів і показу дизайнерської колекції дружини Кахи Каладзе, в Україні Kazaky не виступали, їхнє відео не крутили навіть музичні канали — але інтернет замінив усе і він приніс команді славу, про яку мріють у подушку всі, хто виходить на сцену.

У серпні «УМ» радісно анонсувала, що ХІІ Всеукраїнський фестиваль сучасної пісні та популярної музики «Червона рута» відбудеться! Заплановано дійство було на 21—25 вересня у Чернівцях, де, власне, легендарна подія і зародилася. Проте не так сталося як гадалося. Спливають у небуття 20–ті числа вересня, а у Чернівцях ніякого музичного перформенсу не спостерігається. Виявляється, проведення фестивалю відтермінували на два місяці. За останньою інформацією, «Червона рута» відбудеться 17—20 листопада вже в Києві. Виконавчий директор фестивалю Мирослав Мельник у розмові з «УМ» зазначив, що причиною змін стала тривала бюрократична процедура, оскільки у бюджет «Червоної рути» закладено тільки державне фінансування. «Чому ми перенесли дати з вересня? По–перше, у плані роботи Міністерства культури цього заходу на третій квартал не було. По–друге, якщо ми отримуємо бюджетне фінансування, то це означає, що треба проходити тендери, а це займає час», — пояснив Мирослав Мельник. До Києва фест переїде знову–таки через фінансові питання: так вдасться зменшити видатки на конкурсантів та технічне обладнання.

Коли невгамовна творча особистість Ірена Карпа вийшла заміж за американського бізнесмена Нормана Хенсена, всі слухачі української музики принишкли в очікуванні на англомовний альбом співачки і тур Америкою. Першого довелося чекати кілька років, і от маємо! Після презентації на Форумі видавців нової книжки «Піца «Гімалаї» Ірена представила на суд публіки ще одне творіння — альбом And I Made А Man, концерт–презентація якого відбувався минулого тижня у київському клубі. Основною відмінністю платівки є її різноплановість, підкреслює Карпа, фронтвумен однойменного гурту QARPA.

Україну на фестивалі Crimea Music Fest, що пройде з 6 по 10 вересня у Ялті, представлятиме Злата Огнєвіч. Так вирішила художній керівник фестивалю Алла Пугачова. І якщо скандальні подробиці відбіркового туру «Євробачення–2011» інтернет смакував навіть по завершенні фіналу в Німеччині, то це рішення шоу–бізнесова спільнота сприйняла однозначно позитивно. По–перше, хто ж сперечатиметься з вердиктом самої Примадонни? А по–друге, Злата Огнєвіч насправді може скласти достойну конкуренцію іншим дев’ятнадцятьом учасникам конкурсної частини фестивалю, які змагатимуться за гран–прі, призовий фонд якого становить сто тисяч доларів.