«Український Саакашвілі» вже є,

«Єдиним кандидатом від «трійки» опозиційних сил буде Віктор Ющенко», — заявив в ефірі програми «Час» «5-го каналу» Віктор Пинзеник, один із лідерів «Нашої України». Коментуючи розкручені провладними ЗМІ пропозиції обласних організацій «Батьківщини» та Соцпартії висунути в президенти, відповідно, Юлію Тимошенко та Олександра Мороза, лідер партії «Реформи і порядок» висловив упевненість, що «НУ», БЮТі та СПУ все-таки вдасться домовитись.

«Трійка», «четвірка»... Туз?

Як писала «УМ», днями звітно-виборча конференція львівської облорганізації «Батьківщини» рекомендувала Юлію Тимошенко як кандидата на наступних президентських виборах. Позавчора у вечірньому ефірі «5 каналу», Левко Лук'яненко, один із членів фракції БЮТі, зазначив, що Ю.В. справді «достойна була би посади Президента, але сучасне висунення її на посаду юридичного значення не має, ну це, так би мовити, вияв симпатії львівських членів партії «Батьківщина».

Під Сан Санича «копають» свої

Учора Конституційний суд почав розглядати подання Леоніда Кучми і 56 народних депутатів щодо роз'яснення законів про голову Київміськадміністрації й мера Києва Олександра Омельченка, повідомляють «Українські новини». Гарант разом із депутатами просить, щоб їм «по-простому» пояснили: може Сан Санич і далі керувати Києвом, чи ні.

«Нашого» голову сільради в Моринцях «пішли»,

«Нашого» голову сільради в Моринцях «пішли»,

Не так давно «УМ» розповідала про те, як лідер блоку «Наша Україна» Віктор Ющенко відвідав малу батьківщину Тараса Шевченка й подарував громаді села Моринці Звенигородського району автомобіль «Славута». Тоді ключі від авто Віктор Андрійович вручив саме голові тамтешньої сільської ради Валерію Данильченку, який казав, що це справді добра підмога для села, бо ж у голови сільради є чимало справ.

Трохи дьогтю у возі, який не скрипить

Поки, надриваючи жили, селяни вручну дозбирують урожай кукурудзи й доорюють поля, а більшість площ залишаються взагалі необробленими, у Києві спостерігається неабияка аграрно-політична активність. Причому не лише з боку опозиції. Першою тон розмови задала влада.
У суботу захищати інтереси працівників села розпочала Аграрна партія України, зібравши 431 делегата на Всеукраїнські збори депутатів-аграріїв усіх рівнів. День розмовляли келійно, у секціях, без участі журналістів. Як відомо «УМ», там розмови точилися справді «не для преси». Бо всі присутні розуміли, що 10 голосів від депутатської фракції АПУ стали вирішальними у прийнятті бюджету-2004, який своїми податковими схемами доробить те, що не добили у 2003-му погода і уряд. У відповідь віце-прем'єр і за сумісництвом партійний голова Іван Кириленко та лідерка Аграрної фракції Катерина Ващук виправдовувалися і переконували, що все ще можна повернути на круги своя, переграти. Так, як минулої п'ятниці, коли буквально за ніч розробили, внесли в порядок денний і домоглися прийняття відновлення нульової ставки ПДВ для сільгоспвиробників. Менш високопоставлені делегати кивали у відповідь, але все одно не розуміли цієї студентської логіки, коли за ніч вирішують те, що мали само собою відпрацювати за чотири місяці.

Подорож за одне море

Нарешті і для Анатолія Зленка, міністра закордонних справ, відставленого з формальних причин — досягнення 65-річного віку — і переведеного в тихий «відстійник» президентських радників, знайшлося справжнє діло. У ролі радника Президента Кучми зі спеціальних міжнародних питань Анатолій Максимович у супроводі, зокрема й посла Грузії в Україні Григола Катамадзе, на два дні полетів до Тбілісі, де провів переговори з ким тільки можна — із Ніно Бурджанадзе, Михайлом Саакашвілі, Зурабом Жванією, в.о. міністра закордонних справ країни Давидом Апциаурі, а також — без преси — з Едуардом Шеварднадзе. Вибір саме цього посланця був надзвичайно вдалим, адже велетенський дипломатичний досвід Зленка і його дорадча посада відкрили можливості київській владі до всіх джерел інформації в Грузії і, відтак, склали картину того, що відбувається і може відбуватися в цій країні найближчим часом.

«5 капель» обурення для Президента

Останнім часом до парламентського Комітету з питань свободи слова та інформації, котрий очолює «нашоукраїнець» Микола Томенко, надходить усе більше скарг від працівників мас-медіа. За твердженням Томенка, «головний лейтмотив незадоволення — Адміністрація Президента України та уряд, які здійснюють втручання в редакційну діяльність ЗМІ». Виходячи з того, що у своїй книзі «Україна — не Росія» Леонід Кучма зізнався: «ніщо не може мене змусити замахнутися на свободу преси», Томенко вирішив звернутися до гаранта з відкритим листом, у якому поставив йому п'ять нагальних запитань зі свободи слова.

Карткова система — ознака року виборів?

В Одесі вдруге протягом осені подорожчав хліб, який випускає найбільший виробник — ВАТ «Одеський коровай». З 28 листопада хлібина популярного «Обіднього» з борошна вищого сорту коштує від 2 грн. 30 коп. до 2 грн. 35 коп (до 16 жовтня «Обідній» обходився покупцям у 1 грн. 40. коп.). Причому вартість продукту першої необхідності зросла і в муніципальній торговельній мережі. А керівництво «Одеського короваю» пояснило новий виток цін подорожчанням зерна і борошна. Водночас хлібопекарне підприємство почало поставки до магазинів двох нових види хліба — «Чорноморського» — з борошна вищого сорту і «Південного» — з борошна першого сорту. Вартість виробів, відповідно, 1 грн. 70 коп. і 1 грн. 44 коп. Батон «Переяславського» з борошна вищого сорту продають за 1 грн. 60 коп. І тільки на два види хліба, що визнані міськвиконкомом «соціально значимими», зокрема, «Переяславский» (із суміші житнього і пшеничного борошна) та «Хліб білий» (з пшеничного борошна першого сорту), ціна в кіосках муніципальної торговельної мережі залишилася попередньою — відповідно, 1 грн. 4 коп. та 96 коп. Через це біля муніципальних хлібних кіосків відразу виникли величезні черги малозабезпечених одеситів, яких навіть не попередили про подорожчання хлібобулочних виробів заздалегідь — як завжди, поставили перед фактом.

МЗС хай відпочиває

Президентський Указ «Про заходи щодо підвищення ефективності зовнішньополітичної діяльності держави» фактично переносить центр ваги у визначенні та провадженні зовнішньої політики України з Міністерства закордонних справ в Адміністрацію глави держави. Функції МЗС відтак стають винятково виконавчими, ба навіть схематично виконавчими. Схоже, що всі співробітники будівлі на Михайлівській площі, напевно, й включно з міністром Грищенком, стають своєрідними кур'єрами між президентською Адміністрацією та світом. Інтернет-видання «Українська правда» охарактеризувало мету згаданого указу Кучми так: «Медведчук хоче контролювати МЗС». Нам же думається, що одне слово в цьому місткому заголовку зайве — це слово «хоче», бо, схоже, він уже контролює багато процесів на зовнішньополітичному фронті, зокрема за посередництвом керівника відповідного управління АП Анатолія Орла, якого й дотепер вважали «альтернативним МЗС».

Побільше гарантів — хороших і різних

Побільше гарантів — хороших і різних

До початку виборчої кампанії залишається ще півроку, а ініціативні громадяни й організації вже висувають кандидатів у президенти. Першим, як «УМ» уже повідомляла, був лідер кишенькового (відомо з чиєї кишені) «Руху за єдність» Богдан Бойко, котрий сам себе запропонував народові як главу держави. А потім пішло-поїхало: про наміри висунути того чи іншого кандидата стали заявляти не лише різні дрібні структури, а й вельми солідні партії. Не оминула ця доля й Блок Юлії Тимошенко. Як повідомляє інтернет-видання «Українська правда» з посиланням на заступника голови Львівського осередку партії «Батьківщина» з ідеологічної роботи Василя Семена, львівські «тимошенківці» висунули свою лідерку кандидатом у президенти.