Дуже доречним на святковому столі може бути популярний на батьківщині святого Валентина, в Італії, десерт тірамісу (можна перекласти як «вознеси мене»). Поєднання печива, еспресо, ніжного вершкового сиру маскарпоне, яєчних жовтків і лікеру можна вважати довершеним. Утім це десерт, приготування якого потребує особливих навичок і немало інгредієнтів. Ви можете зробити незвичайну страву, якщо підготували 0,5 кг сиру маскарпоне (можна замінити домашнім вершковим), чашку 35–відсоткових вершків, склянку цукру, 4 яйця, півчашки еспресо і щонайменше з сотню печенинок савоярді («дамські пальчики»), 30 г шоколаду і какао–порошок.

Останнім часом часто просунуті кулінари вживають замість традиційних назв страв нові — запозичені з інших мов. Можливо, слово «мафіни» більш привабливе для вуха, а «кекси» — буденніше. Втім, якщо з фантазією підійти до випікання мініатюрних солодких хлібців, найголовнішими стають смак і запах.

Готувати стало простіше, готувати стало веселіше: якщо з тобою на кухні є ноутбук — 50 відсотків успіху забезпечено. Інтернет кишить тисячами рецептів із «покроковими» фотографіями усіх етапів роботи — від того, якими кубиками нарізати цибулю, до кінцевого кольору запіканки і консистенції соусу. Хочеш наочнішого прикладу — будь ласка, відео, де шеф–кухар чи проста господиня готують у тебе на очах потрібну страву, розказують і показують. Наприклад, м’ясо по–китайськи у кисло–солодкому соусі я досі готую під відеокерівництвом китайського кухаря, а овочеве рагу від Тетяни Толстої — у супроводі Youtube.

«Що таке сало чорного кабана?» — запитую у найпопулярнішого кулінарного блогера Рунету Ніки Білоцерковської, яка нещодавно презентувала у столичній книгарні «Читай–город» книжку «Про їду. Про вино. Прованс» і на анонсі «київської гастролі» в ЖЖ поставила фотографію сала чорного кабана поруч зі своїм кулінарним бестселером. «Це сало чорного кабана від неймовірного виробника — друга Сильвестра, нашого улюбленого кухаря, який коптить сало чарівним способом, і це чистий наркотик, тому що від нього неможливо відірватися. Навіть у своїй кулінарній школі, в цій неймовірній гастрономічній какофонії, ловлю себе на думці, що краще не починати, бо як тільки підхожу до нашого холодильника, щоб відрізати шматочок сала, жую, проходжу три кроки — розвертаюсь і йду назад. І поки ти його не зжереш — не зупинишся».

У хорошої господині завжди під рукою мають бути якісь заготовки, які нададуть смаку хоч старій підошві, хоч простій дієтичній страві з пароварки. Замість набридлого майонезу і магазинних соусів зробіть домашні «притрави».

За місячним календарем 23 лютого Чорний водяний Дракон почне своє східне літочислення, і за східними ж переказами, саме від Дракона і Феї–птаха походять в’єтнамці. Серед своїх новорічних традицій вони щиро шанують Кухонного Бога, якого ще називають Богом домашнього вогнища.

Як відомо, Схід — справа загадкова. І узагальнююча дата відзначання настання нового року за місячним календарем — «за східним» — не точна. Скажімо, у Країні Східного Сонця більшість японців святкує настання нового року звично для нас — з 31 грудня на 1 січня. Втім це не завадить тому, щоб «на хвилі» зимових свят різних країн і частин континентів згадати про вишукану і незвичайну японську кухню. Щоб поекспериментувати з її стравами, нагадаємо, у більшості випадків варто заглянути у спеціалізовані відділи на ­кшталт «Усе для суші».

Не має значення, дотримувалися ви правил релігійного передріздвяного посту стосовно харчування до його закінчення, чи ні. Але зараз обмеження ласувати м’ясними стравами знято і, за церковно–православними правилами, зовсім скоро, 13 січня, на Меланки, друга — Щедра кутя, тому рецепти м’ясних страв доречні практично для всіх.

Традиційно на Різдво у Львові готують пампухи. У минулі вихідні там відбулося уже п’яте загальноміське свято, найголовнішою на якому була ця смажена в олії здоба. Цього разу виклали найбiльшу у свiтi картину. Уже традиційно обирали і найвправнішу господиню. Нею стала Оксана Солук. «Пампухи я готую за родинним рецептом, — розповідає «УМ» пані Оксана. — За ним пекли мої прабабця, бабця, мама. Загалом, коли беруся випікати пампухи, то в мене менше двохсот штук не виходить. Часу займає багато, певно годин п’ять».

Дотримуємося ми релігійних традицій чи ні, але рiздвяні свята шанує кожен. За православним календарем, 6 січня — Святвечір або Багата кутя. Вечеря останнього дня Пилипівського посту повинна бути пісною. На столі, крім куті та узвару, в українців мали бути страви з плодів iз саду–городу — у такий спосіб люди дякували минулому рокові за благополуччя родини. Що саме в якому регіоні ставлять на святковий стіл на Святвечір, спробуємо розпитати.