Шукаємо їжу в «павутинні»

Готувати стало простіше, готувати стало веселіше: якщо з тобою на кухні є ноутбук — 50 відсотків успіху забезпечено. Інтернет кишить тисячами рецептів із «покроковими» фотографіями усіх етапів роботи — від того, якими кубиками нарізати цибулю, до кінцевого кольору запіканки і консистенції соусу. Хочеш наочнішого прикладу — будь ласка, відео, де шеф–кухар чи проста господиня готують у тебе на очах потрібну страву, розказують і показують. Наприклад, м’ясо по–китайськи у кисло–солодкому соусі я досі готую під відеокерівництвом китайського кухаря, а овочеве рагу від Тетяни Толстої — у супроводі Youtube.

Дуже зручно, коли у «Ви­браному» твого комп’ютера є закладки кулінарних сайтів, але, повірте, сайти значно програють кулінарним блогам. Найпопулярніші блогери не просто дають рецепти, вони, як найкращі літератори, описують насолоду від кольорів і запахів, смаку і атмосфери, розповідають байки про продукти і міфи про тих, хто їх вирощує, продає чи готує — Рабле перевертається у труні, коли хороший кулінарний блогер сідає за клавіатуру.

Найпопулярнішим кулінарним блогом у Рунеті є блог Ніки Білоцерковської — http://belonika.livejournal.com. Через півтора року після того, як активна пітерська бізнес–вумен і тусовщиця вийшла заміж за мультимільйонера із пропискою у списку Forbes Бориса Білоцерковського і осіла з маленькою дитиною в Провансі, в домі, який колись належав одному з найбагатших людей планети, власнику концерну LVMH Бернару Арно, її «Живий журнал» про кулінарію, нові рецепти, продукти, марки посуду, ресторани злетів на верхні рядки рейтингів блогосфери. Ніка збирає рецепти в ресторанах, у великих шеф–кухарів та гарних господинь, сама готує ці страви і фотографує їх. Вийшло уже три книжки Білоцерковської: «Рецептыши», «Диетыши», «Про еду. Про вино. Прованс», сьогодні в її бібліотеці більше 1000 відзнятих рецептів чекають своєї черги, щоб перекочувати в книжки. В ЖЖ пишуть і про погоду, настрій, друзів, сім’ю, ворогів, шопінг. Щоденник Ніки — цікавий, живий, пізнавальний, динамічний, але треба попередити — там чимало нецензурної лексики.

Ще один популярний кулінарний блог — elladkin.livejournal.com, який веде Елла Мартіно, наша співвітчизниця, що вийшла заміж за італійця і живе в Тоскані. За мотивами свого блогу вона видала кулінарну книжку «Вкус Тосканы» — з італійськими, точніше тосканськими, рецептами і колоритом. Елла Мартіно і Ніка Білоцерковська спочатку познайомилися віртуально, потім подружилися в реалі, збиралися спільно написати кулінарну книжку, але жорстоко розсварилися, і тепер не дай Бог промовити вголос ім’я конкурентки. І якщо Ніка Білоцерковська відкрила кулінарну школу «Belonika&Les Chefs», то Елла Мартіно робить гастрономічні тури по Італії.

Із російських кулінарних блогів ще можна виділити блог Неллі Константінової на Vogue.ru Table talk — www.vogue.ru/blogs/tabletalk/. Платформа накладає свій відбиток, тому сторінка Неллі, яка минулого року стала головним редактором чергового журналу видавничого концерну Conde Nast — Traveler–Росія, носить неминучий відбиток рубльовського гламуру, high life, модних тенденцій, втім внесок її блогу в становлення загальної культури харчування це не відміняє. У блозі Константінової, як і в Білоцерковської, важливе місце займає дорога фотокамера і правильні фоторакурси, оскільки наш час проголосили часом не букв, а картинок.

Український fashion–дизайнер Едуард Насиров у блогосфері відомий як блискучий кухар — його сторінка eduard–tz23.livejournal.com просто дражниться хорошими фотографіями і детальними розповідями про технологію приготування різних страв, серед них багато веганських (без будь–яких інгредієнтів тваринного походження) і багато випічки. Розділ блогу про їжу називається Happy food і написаний дуже позитивно — видно, що це улюблене хобі дизайнера, який час від часу влаштовує гастрономічні вечірки для друзів.

Сайти ведучих кулінарних шоу Даші Малахової (dashamalahova.com) і Юлії Висоцької (www.edimdoma.ru) менш персоніфіковані, оскільки їх ведуть адміністратори, тексти зовсім не відображають характер особистості телекулінарок, зате рецепти перевірені, сайти відповідають усім професійним критеріям, форуми — розлогі, а сайт www.edimdoma.ru взагалі назвався кулінарною соціальною мережею.

Ще з задоволенням читаю ЖЖ відомого одеського ресторатора («Дача», «Компот», «Стейк–хаус») Савви Лібкіна — savva–libkin.com/. У ньому є і рецепти, але головне — багато корисної інформації про ресторанну індустрію, чому не треба їсти суші у вареничній, а пасту в «сушарні», що таке італійський ресторан у Празі, Лондоні, Дніпропетровську, Мілані, Москві й Одесі, та чому меню на 10 сторінок — це моветон, плюс кваліфікована ресторанна критика знаменитих світових закладів.

Сайт відомого на весь світ 36–річного британського кухаря Джеймі Олівера (www.jamieoliver.com) — прекрасне першоджерело для тих, хто володіє англійською: тут ви знайдете безліч рецептів від Джеймі, які не ввійшли в жодну телепередачу і книжку, а також фото– і відеорецепти із книг та телешоу, і все це без зверхнього тону, повчань і дидактики. Олівер, відомий під «брендом» «Голий кухар», сповідує принципи простоти в приготуванні їжі — якщо на страву можна витратити менше грошей, то Джеймі йде саме цим шляхом, не витрачає більше часу на приготування, ніж потрібно, і не здійснює безглуздих маніпуляцій на кухні — як–то фарширування курячих шийок гусячими гузнами, загорнутими у бекон із в’єтнамської свині, і глазурування страви з додаванням ромової глазурі. До речі, рецепт запечених помідорів від Олівера дуже виручив мене на Святвечір.

...Серфінгуйте в інтернеті з користю — там купа розумних і «рукастих» людей.