Коли вся вервечка зимових свят уже, здавалося, позаду, і господині могли би почистити дека й організувати духовці, плиті, а заодно і собі, «кухонні канікули», на небі з’являється молодий Місяць, а на календарі — китайський Новий рік.

Справжня врожайна пора для господинь — саме зараз. Коли свята тільки минули, а всі коронні страви вже були вдало презентовані, не втратити свого високого звання найкращої кулінарної феї — завдання із завдань.

Не раз чула такий вислів «небо в роті», який уже, здається, став крилатим, тобто фразеологізмом, якщо це стосується чогось особливо смачного. Те саме, напевне, що й «райська насолода».

Їх називають пляцками, перекладанцями, перемазанцями, пирогами. І дуже багато хто пече — і ті, хто добре вміє це робити, і ті, хто любить ці солодкі пухкі витвори, і хто не вміє, але вчиться.

«Сьогодні — запечені качки», — знає що радити Люба Біріна, кулінарна майстриня з Калуша, яка давно заслужила нашу цілковиту довіру за свої до грама розраховані й дуже смачні рецепти.

Щедру українську душу видно і з колядок та щедрівок, у яких бажають добра і достатку, але ще більше діляться тим, чим раді, з кожним гостем — кликаним чи випадковим.

Захисники із 108-го батальйону 10-ї гірсько-штурмової бригади перебувають на лінії фронту, але і там, у бліндажах, вони організували святковий новорічний стіл. Щоб було як вдома, чоловіки приготували традиційні новорічні салати: олі’є, «з крабами», оселедець під шубою, а також холодець.

«На столі — свята вечеря, вся родина за столом», — ці рядки з вірша Надії Гуменюк невдовзі стануть актуальними в кожній родині. Свята вечеря — особливо святкове родинне таїнство, величне і ні з чим не порівнюване.

Погодьтеся — на Різдво усе найкраще. Різдвяні дива, різдвяні гостинці, побажання, сюрпризи. І страви — також. Тому що святкує душа, тому все інше — це приємні супутники до цього.

Знаю одного маленького чудового хлопчика, для якого День святого Миколая — і незвичайний, і звичайний день. Бо для нього щодень — ніби казка.