«У нашій родині загинув не тільки дядько Микола»

«У нашій родині загинув не тільки дядько Микола»

У рушнику на покуті затишної полтавської квартири лікаря Костянтина Зерова та його дружини Вікторії висить вишитий портрет Тараса Шевченка. Під ним — світлина дядька, видатного українського поета, перекладача, літературознавця Миколи Зерова. Коли дивишся на це фото й на портрет самого Костянтина Леонтійовича в такому ж віці, вражає їхня зовнішня схожість. Однак порівнювати можна тільки до 47 років. Адже 3 листопада 1937 року більшовицький кат–«енкаведист» Матвєєв у карельському урочищі Сандормох «в ознамєнованіє 20–й годовщіни Октября» власноруч застрелив засланого на Соловки Миколу Зерова саме в такому віці...

А його племінник і досі, у свої 75 років, працює лікарем–рентгенологом в обласній клінічній лікарні. Хоча, звісно, міг давно піти на заслужений відпочинок. «Не відпускають» молодші колеги, яким потрібен унікальний досвід фахівця, здатного «розпізнавати» найпідступніші хвороби. До речі, лікарський фах був досить популярним у роду Зерових. Та все ж найбільше прославили його троє далеких від медицини дядьків мого співрозмовника — літератори Микола й Михайло, більш відомий за псевдонімом Орест, а також академік–ботанік Дмитро.

«Бурлаки» за Волгою

Зараз на головному конвеєрі автомобільного заводу в Кременчуці виготовляють першу партію сідельних тягачів КрАЗ Т17.ОЕХ «Бурлак». Їх запустили у серійне виробництво після того, як наприкінці минулого року успішно завершилися сертифікаційні, а потім і полігонні випробування згаданої новинки. Йдеться про вантажівку підвищеної прохідності для транспортування причепів і напівпричепів загальною масою до 75 тонн, обладнану двигунами Ярославського моторного заводу потужністю 400 кінських сил. Тож фахівці холдингової компанії «АвтоКрАЗ» називають її супертягачем і демонструють спроможність останнього перевозити, скажімо, сучасні танки. Хоча насправді йому доведеться «бурлакувати», в основному, по цілком мирному бездоріжжю в умовах, так би мовити, наближених до «бойових». Причому як на Крайній Півночі, так і на піщаних дюнах та гірських перевалах...

Капітан не стане майором

Капітан не стане майором

Військовий суд «відміряв» тепер вже колишньому начальнику курсу Полтавського факультету військового інституту інформаційних технологій Київського «політеху» три роки обмеження волі саме за «перманентне» хабарництво. Спершу під час слідства, яке вели співробітники військової прокуратури Полтавського гарнізону, а потім і в суді було доведено 26 епізодів одержання керівником «данини» від підлеглих курсантів за звільнення з частини та вельми специфічну «допомогу» в навчанні, що зводилася фактично до «купівлі» позитивних оцінок на іспитах і заліках. Згідно з офіційними даними, хабарі надавали «у вигляді грошей та матеріальних цінностей», слідству вдалося довести лише кілька епізодів на загальну суму 2122 гривні.

Зашморг на пісні

Зашморг на пісні

Позавчора відділ зв’язків із громадськістю обласної міліції розповсюдив повідомлення про розкриття досить гучного злочину — вбивства знаного передовсім у «неофіційних» мистецьких колах 42–річного полтавського рок–музиканта, поета і художника Сергія Звенигородського, більш відомого під сценічно–тусовочним ім’ям Маріо. Сталося це наприкінці серпня під час дводенного всеукраїнського фестивалю аматорського мистецтва «Вйо, Кобеляки», який уже третій рік поспіль організовував уродженець згаданого міста–райцентру, відомий столичний музикант і телеведучий Мирослав Кувалдін.

«Круті» йдуть на периферію

Сьогодні стартує улюблена забава українців — виборча кампанія. І хоча градус нинішніх перегонів буде знижено (вибори відбуватимуться лише до місцевих органів влади, обминуть Київ і ще деякі населені пункти), пристрасті вируватимуть. Адже кожна з амбітних політичних сил, а надто — Партія регіонів, прагне взяти контроль над містами й областями, підсилити реноме та вплив. Причому в радах кампанії накладатимуться одна на одну: 50х50 балотуватимуться партії і кандидати–мажоритарники.

Деякі відомі політики збираються в «заслання» — змагатися за мерські та облрадівські крісла. Так, за Полтаву боротиметься Асадчев, за Одесу — Костусєв, за Львів — Тягнибок, за Житомир, найімовірніше, — Павленко.

Народний депутат від «Нашої України» Віктор Матчук запевнив, що без роздумів складе парламентський мандат, якщо пройде до Рівненської облради, — це, мовляв, важливіше. Раніше говорили, що балотуватися в облраду Київщини має намір Юрій Луценко, подейкували, що в мери Сімферополя збирається екс–міністр праці БЮТівка Людмила Денисова (місто рябіло білбордами «Блондинка йде у мери»)... Про справжні наміри політики різного штибу офіційно оголосять невдовзі. Можливо, що по ваш голос також приїде відомий діяч...

«Шашлик» з іномарок

Минулої суботи у проміжок часу з другої до четвертої години в нагірній частині Кременчука спалахнули одразу три легкові автомобілі. Відділ зв’язків із громадськістю обласної міліції звертає увагу на схожість «почерку» зловмисника, котрий у ніч на перше вересня за аналогічним «сценарієм» у центрі наддніпрянського міста спалив 4 іномарки. При цьому чи не єдиною спільною ознакою згаданих злочинних дій залишається та обставина, що всі «мічені» полум’ям легковики вночі стояли під вікнами житлових будинків і, власне, постраждали від такої «безприв’язності». Хоча після першого підпалу існувала версія про місцевого «Робін Гуда», який полює винятково на недешеві іномарки. Та в цю суботню ніч загорілася і «пролетарська» «Таврія» 1994 року випуску...

Постраждав за партію?

Днями правоохоронці затримали мера Карлівки, голову міської організації Української народної партії Сергія Яковенка. Однак на відміну від схожих затримань міських голів, коли практично одразу потому демонструється відео «масок–шоу», офіційна інформація про цю подію виходить більш ніж скупою. Скажімо, у відділі зв’язків із громадськістю обласної міліції обмежуються лише констатацією згаданого факту, посилаючись на те, що «брали» пана Сергія представники столичного(!) УБОЗу, причому за санкцією Генпрокуратури.

Болюча «полуничка»

Гучне самогубство зацікавлені в нерозголошенні його справжніх обставин особи називають «трагічною випадковістю». Однак правоохоронці не могли не звернути увагу на особливості інтер’єру помешкання, з якого самогубця зробила свій останній крок у вічність: воно було буквально нашпиговане відеоапаратурою та комп’ютерною технікою. Тож днями начальник відділу боротьби зі злочинами, пов’язаними з торгівлею людьми, Ігор Мостовий розповів подробиці згаданої трагедії. Як з’ясувалося, квартира належала 35–річному чоловіку, який раніше перебував у розшуку за «постачання» в Росію своїх землячок для сексуальної експлуатації. Однак згодом «заліг на дно» в сусідній державі, а повернувшись в Україну, взявся за старе.

Світло і тіні Великих Сорочинців

Світло і тіні Великих Сорочинців

Чи не вперше в історії ярмаркування у Великих Сорочинцях цьогорічне торжище офіційно відкрили навіть трохи раніше визначеної години. Зробив це, як уже повідомляла «УМ», Президент України Віктор Янукович, котрий прибув сюди з незвичним для VIP–гостей «запасом» часу… За таку пунктуальність глава дер­жави, без сумніву, заслужив окремої подяки звичайних ярмаркувальників, які втомилися від «маринувань» безпрецедентними заходами безпеки.

Посміємося з Гоголем

Посміємося з Гоголем

Хоча фактично стартував він ще вчора. Причому не лише традиційним торжищем — розважальна програма для «перших хоробрих» почалася о 18 годині. Водночас спека таки внесла певні корективи у приготування, і якщо раніше частина підприємців і народних майстрів «заселяла» Жабокрицький майдан ще з вихідних, то цього разу «рух» на ньому почався фактично з понеділка: «підсмажуватися» на палючому сонці зайвих два–три дні охочих не знайшлося. До речі, «поправку» на спекотну погоду й «польові» умови ярмаркування фахівці–медики радять робити усім, хто має проблеми зі здоров’ям. Бо ж, погодьтеся, тепловий удар зовсім не той «сувенір», за яким хотілося б вирушати на велелюдне дійство. І хоча його розпорядники обіцяють додаткові пункти медичної допомоги, про зручний одяг, бодай мінімальні запаси рідини і найелементарніші засоби захисту від прямих сонячних променів кожен має подбати сам.