Уже поколіннями перевірено, що в кожному монастирі найефективнішим і найдієвішим є саме власний статут. Якщо хтось пробує у сформований устрій внести свої правила — чекай пожвавлення: спротиву, конфліктів і безладу, а то й революційних дій. Проте результат запрова­дження цілеспрямованих змін — видовищність, яку нескладно прорахувати наперед, — саме те, що потрібно телебаченню. Тому й виникла ідея зйомок реаліті–шоу Wife Swap — «Обмін дружинами». Тепер проекти, зняті за британським форматом, ідуть у десятках країн. З кінця березня минулого року такий американський цикл у жанрі реаліті, за яким можна вивчати ментальність мешканців Штатів, їхнє релігійне розмаїття і способи сімейного устрою, показує телеканал «Сіті». Нинішнього 8 березня «Плюси» запускають форматний проект «Міняю жінку» власного виробництва.

Нехай із невеличким запізненням, спричиненим винятково технічними нюансами, але все ж таки в ранковому ефірі каналу «1+1» з’явилося нове обличчя — з 22 лютого «Сніданок з «1+1», одну з найстаріших програм нового українського телебачення, в парі з Лідією Таран веде Андрій Джеджула. Це, попри очікування менеджменту, не вплинуло позитивно на рейтинги. Проте не Джеджула в цьому винен і, тим більше, не Лідія Таран. Проблема — власне в ранковому ефірі, який справді треба заповнювати чимось, окрім старих радянських фільмів та випусків неактуальних станом на 7.00 ранку новин.

Серіали на наше телебачення вихлюпують тематичними хвилями: спочатку з далекого зарубіжжя сльозливі мелодрами, за ними — кримінальні історії, до яких поступово додаються аналогічні спочатку російські, а віднедавна і вітчизняні багатосерійні описи. Далі пішла медицина і «молодіжка». З останньої минулого року в Росії — одного з головних експортерів серіальної телепродукції для українських каналів — виокремилася шкільна лінійка: режисер Євген Лаврентьєв зняв «Барвіху», яку в жовтні запустив канал ТНТ. «Школа» Валерії Гай Германіки та Руслана Маликова — після виходу в ефір уже перших серій на російському державному Першому каналі — викликала багато нарікань. Депутати–комуністи і церковні діячі вимагали заборонити її показ.

Олімпійські ігри — головна спортивна подія чотириріччя, яка є найпривабливішим спортивним видовищем для телеглядачів усіх країн світу. Якщо Олімпіаду показують професійно. А не так, як на вітчизняній «першій кнопці».

Позапланово вітчизняні телеканали апробували тему здоров’я (що на рівні зі спортивною у різних аудиторій взагалі–то є однією з найрейтинговіших) ще минулої осені. Тоді на блакитних екранах про проблеми «свинячого грипу» розмірковували майже винятково політики. Рейтинги зашкалили, коли в одній зі студій з’являвся лікар із Харкова Євген Комаровський. Навіть якщо підґрунтям супертелеуспіху людини–профі була навколоепідемічна істерія і паніка з приводу відсутності в аптеках ліків, ситуація показала, що медичні теми глядачеві не байдужі. Наразі маємо два медичні ток–шоу — «Знахарі» на «Інтері», про яке «УМ» уже писала, і «Справжні лікарі» на «1+1».

Тиждень тому на ICTV стартувало «чоловіче» шоу «Помилаандерсон». Канал задоволений високими цифрами, які дала програма за участю дуже красивих дівчат, котрі поливають себе водою зі шлангів, показуючи: мужчини не помилилися в підозрах, і те, що обтягують їхні мокрі майки, — справжнє. Програму веде Андрій Кузьменко, він же — Кузьма Скрябін. А показовим можна вважати той факт, що першими учасниками дебютної програми стали відомий шоумен Андрій Доманський і не менш відомий «секс–інструктор», теж шоумен Андрій Джеджула.

дедалі частіше вітчизняні телеканали представляють глядачам серіали власного виробництва. Цьогорічні прем’єри «Тільки кохання» «плюсів» та «За законом» каналу ICTV об’єднує те, що зняті вони за купленими іноземними форматами. «Сусіди» — спільний телепроект «Інтер Медіа Продакшн» та Prima–film — стоять дещо осторонь, бо тут і ідеї власні, і зйомки, і режисери, й актори. У результаті вийшла своєрідна «Санта–Барбара» місцевого розливу — конкурентоспроможне «мило», в якому живуть київські сім’ї в реальному часі і навіть говорять по–нашому: російською, українською та суржиком.

Кращою за «Фабрику зірок–3» може бути лише «Фабрика. Суперфінал» — так вирішили на Новому каналі. І хоча його керівництво не раз заявляло, що третій сезон проекту буде крапкою, спокуса експлуатації високорейтингового шоу перемогла. Починаючи з 7 березня, глядачі знову щотижня зустрічатимуть на Новому своїх кумирів з усіх трьох сезонів української «Фабрики зірок». Найкращого з найкращих «фабрикантів» назве Маша Єфросиніна з поки що невідомим співведучим у прямому ефірі зі сцени столичного Палацу спорту 30 травня.

Багатьох телевізійників глядач знає лише за картинкою на екрані. Подружжя Захарових з когорти таких невидимок. І Євген, і Ольга спочатку працювали на «плюсах». Керівник компанії «1+1 відео дизайн» Ольга Захарова 12 років створювала арт–службу «1+1», Євген був промо–директором цього каналу, допоки його очолював Олександр Роднянський. У 2008–му Захарових, як і багатьох із команди першого власника «плюсів», «попросили піти».

Хочеться вірити, що і після виборів в українців буде хліб і до хліба. Щодо видовищ — жодних сумнівів. Телевізійники уже наступного тижня почнуть представляти розважальні проекти нового телесезону. Крім танців, співів та інших талантів, телеглядачі на «блакитних» екранах побачать прагнення миттєво збагатитися, борсання вітчизняних селебритіз в аргентинській багнюці та обливання брутною водою відомих українських чоловіків у київській студії.