«Ключовий момент» на «Інтері», «5 копійок» та «Я так думаю з Анною Безулик» на «5–му каналі», «Культурний фронт» на Першому Національному і «Без табу» на «Плюсах» — якісні програми українського ТБ, але саме їм немає місця в ефірі. Чи повернуться вони, чи чекати на появу на екрані харизматичних ведучих цих та інших проектів?

Швидше за все, за нинішньої політичної ситуації навряд чи є шанси у «Я так думаю...»: офіційно припинена співпраця «5–го каналу» з виробником ток–шоу «Української медійної групи», а останньої — з творчою групою проекту. Безробітна Анна Безулик щиро радіє за кількох уже колишніх співробітників, яким удалося працевлаштуватися в інших медійних проектах. Ток–шоу «5 копійок» усе ще рекламують і ставлять у програму мовлення, але офіційно виробництво проекту призупинено через брак коштів.

Про ці та інші програми, які зникли з ефіру або їхня доля зависла в повітрі, розмірковують самі телевізійники.

Телеканал «Інтер» із початку березня тішить прихильників екстриму — учасники «БУМу» в аргентинській багнюці змагаються за звання найкращого українського міста. Боротьба ця досить уніфікована: усі команди мають навіть однакову форму. Капітанів — здебільшого публічних людей, які тут, в основному, не говорять, як у світських програмах (що дуже втішає), а випробовують свої сили — глядачі знають в обличчя. Про рядових учасників вітчизняного проекту, знятого за форматом Wipeout (тобто «Повне знищення»), якщо прогавили коментар ведучих, — інформації обмаль. Тому ми вирішили поспілкуватися з одним із таких бійців, чиї вміння дають змогу здобувати перемогу в телепроекті, — Олександром Клівенковим, учасником команди Сум, що перемогла Донецьк та Хмельницький і вийшла у півфінал.

Для телеканалу СТБ показ радянської кінокласики уже кілька років поспіль — правило: то «Золота колекція «Мосфільму», то «Ленфільму», то проект «Невідома версія», в якому після показу «Кавказької полонянки», «Королеви бензоколонки» чи комедії «За двома зайцями» демонструють пізнавальні фільми про фільми. Новий етап — показ із наступного тижня «Кольорових версій». У рамках цього проекту чотири суботи поспіль на СТБ можна буде переглянути прем’єрні для українського ТБ — відреставровані й кольоризовані — довоєнні комедії «Волга–Волга» і «Веселі хлоп’ята», казку «Попелюшка» та картину «У бій ідуть одні старики», яку на День Перемоги минулого року показав канал «Україна».

Навіть у середовищі націонал–патріотичної інтелігенції, де актуальні розмови про відсоток питомо української культури на вітчизняному телебаченні, не всі знають про існування державного каналу «Культура». А цей мовник ось уже скоро п’ять років веде цілодобове мовлення. Правда — в сегменті не просто нішевих, а навіть дуже нішевих супутникових каналів. Утім ті, хто все ж таки знає про існування «Культури», не задоволені його наповненням. Мовляв, не сучасне, не актуальне, не модерне. Хоча запитай кого з критиків, коли і що вони дивилися по «Культурі» останній раз, відповіді, швидше за все, не буде.

Ще минулого тижня о восьмій вечора я намагалася не підпускати чотирирічну дитину до телевізора, де на «плюсах» показували відбіркові тури проекту «Суперзірка». Бо не могла допитливій малечі логічно пояснити, чому треба догола роздягатися, якщо хочеш довести, що ти найкраще співаєш. Чи чому «дядя» і «тьотя» — судді — на екрані постійно з розкритим ротом, що перетворює «постійнограючий» вираз здивування просто на невихованість. У минулі вівторок і середу нарешті в ефірі показували вокальний конкурс.

Учора глядачі «5–го каналу» не побачили політичного ток–шоу «Я так думаю з Анною Безулик». Ведуча ще минулого тижня попрощалася з прихильниками своєї програми, пояснивши в ефірі причину: закінчення контракту між виробником ток–шоу «Українською медійною групою» і «5–м». (Спочатку була домовленість про 45 випусків, а показали 41 живий ефір, хоча часові рамки контракту витримані). Чи можлива поява на нинішньому українському ТБ програми, де б реально оцінювали дії влади, — про це та інші проблеми вітчизняної телеіндустрії ми говоримо з Анною Безулик.

З початку тижня найактуальнішою медіаподією стало призначення нового керівництва Національної телерадіокомпанії України. У середу Кабмін біло–блакитних призначив «командиром» дер­жавного каналу Єгора Бенкендорфа — до цього виконавчого продюсера телеканалу «Інтер». Чи варто відтепер очікувати, що державна «перша кнопка» стане першою і за рейтингами? Чи перетвориться на придаток проросійськи налаштованого лідера вітчизняної телеіндустрії?

20–річній Насті Кочетовій із Червонограда з дитинства подобалося, що звуть її Еріка, тож коли вона пройшла на третю «Фабрику зірок» на Новому каналі, взяла собі псевдонім Еріка. У неї — сильний вокал, хороша українська мова і телероман зі Стасом Шурінсом. Як ведеться одній із лідерів «Фабрики» на «Суперфіналі» і як вона бачить своє майбутнє в шоу–бізнесі, «УМ» поговорила з Ерікою.

За визначенням деяких політиків, в українському теле– і радіоефірі утискають... російську мову. Вам ще не смішно? Ви давно слухали радіо чи дивилися телевізор? Українську мову там треба вишукувати, як родзинки в кексі.