Учора Верховна Рада все–таки дотиснула спікера Арсенія Яценюка. Новосформований альянс, до якого ввійшли Партія регіонів, Блок Литвина, Компартія і — у ролі «золотої акції» — депутати з «Єдиного центру», пересадили Яценюка у звичайне крісло. Для цього знадобилося застосувати в тому числі й стусани і борцівські прийоми. 34–річний політик не захотів міряти до себе посадочне місце звичайного парламентарія і, обурившись, покинув зал. Відтак у парламенті з’явилася нова ситуативна більшість, яка вже почала переговори про кандидатуру нового спікера. А БЮТ і «НУНС» знову отримали шанс відчути себе партнерами.

Президент Віктор Ющенко підтвердив, що для нього боротьба з економічною кризою є більш важливою, ніж проведення дострокових парламентських виборів. Таким чином, розпуск Верховної Ради відкладається. Про такі пріоритети глава держави заявив на зустрічі з представниками фракції «Наша Україна — Народна самооборона», яка відбулася позавчора ввечері.

Після прийняття «антикризового» закону у нашому зазвичай бурхливому політикумі запанувало затишшя. Відтоді минув якраз тиждень. Якби ця парламентська семиденка не призначалася для «роботи з виборцями», її слід було б такою зробити. Бо політикам треба взяти час на роздуми і планування подальших дій. Цей стан «багатодоріжжя» («праворуч підеш, ліворуч підеш...»), а іноді навіть бездоріжжя, ми обговорюємо з директором Центру політичного аналізу «Пента» Володимиром Фесенком.

Позавчора відбувся «круглий стіл» національно–патріотичних і націоналістичних сил, який мав на меті обговорити можливість консолідації правих сил для участі в дострокових виборах до Верховної Ради. «Поки що є рамкові домовленості, — розповів «УМ» учасник зустрічі, заступник голови ВО «Свобода» Андрій Мохник. — Ми ще не проводили предметних переговорів щодо конкретного формату участі у виборах чи питань, які стосувалися б списку, програми».

Ішла четверта година обговорення антикризових законопроектів. Слово взяв перший віце–прем’єр Олександр Турчинов. «Зараз час іде уже на години, — звернувся до народних депутатів заступник Тимошенко. — Уряд просить народних депутатів відкинути корпоративні інтереси та амбіції і зараз проголосувати за закон, який, можливо, розблокує ситуацію. Закон, із якого ми почнемо працювати, з якого почнемо долати кризу. Це необхідно не урядові, а державі». Стільці з дверей БЮТівці витягували перед самим початком засідання — нарешті погодилися розблокувати роботу.

Плановані виборчі графіки остаточно зірвалися. Тепер Україна не встигне провести вибори навіть 14 грудня, як раніше пропонував Президент. А все через те, що Верховна Рада перенесла слухання законопроектів про подолання наслідків фінансової кризи на вівторок. Без розгляду цього пакета Блок Юлії Тимошенко не збирається розблокувати трибуну ВР. Відтак парламент не може ані виділити гроші на волевиявлення, ані ухвалити низку виборчих законів.

Міністр юстиції Микола Оніщук зараз дуже заклопотаний. У його приймальні збирається велика черга відвідувачів. Переговори, зустрічі, інтерв’ю... На органах влади, які задіяні в юридичних справах, зараз зосереджена підвищена увага, адже дострокові вибори треба не тільки призначити, а й відстояти. Цього року, як і навесні 2007–го, в політичний конфлікт втяглися судові та правоохоронні органи. А для того, щоб вибори відбулися, треба не тільки відповідні законодавчі підстави, а й, виявляється, згода всіх ключових учасників. «Це через те, що в нас політика, на жаль, стоїть над правом», — каже Микола Оніщук.
Микола Васильович є членом партії «Наша Україна» і був призначений в уряд за квотою «НУНС». У нинішньому конфлікті він, природно, захищає позицію Президента. Тому, коли мова заходить про рішення глави держави, коментує їх обережно.

Верховна Рада VI скликання, схоже, не може працювати в жодних конфігураціях: ані коли в опозиції Партія регіонів, ані коли в меншості «НУНС», і навіть тоді, коли головними протестувальниками виступають БЮТівці. Яким би чином не розкладався пасьянс, ВР цього скликання весь час входить у параліч. Учорашній день — перший у періоді, відведеному для прийняття законів, які б дозволили провести вибори і «підстелити» сіно для української економіки, — закінчився нічим. Через блокування трибуни БЮТівцями довелося закрити засідання.

Десять років тому в історії Народного руху був переломний момент: партія набрала на парламент­ських виборах більше 9 відсотків голосів, пропустивши вперед тільки комуністів. Потім Рух розколовся на дві частини, загинув його легендарний лідер В’ячеслав Чорновіл — почався період занепаду. Зараз рухівці знову переживають нелегкі часи, щоправда, співрозмовник «УМ», народний депутат і голова Львівської обласної органзіації НРУ Ярослав Кендзьор обурюється, коли проводять паралелі між подіями 1998–го і 2008–го.
На завтрашньому з’їзді Народний рух, який останні три кампанії балотувався до ВР за списками ющенківської «Нашої України», розглядатиме питання про можливість блокування з БЮТ. Апологетом цього вектора є голова НРУ Борис Тарасюк та переважна частина верхівки партії. Кендзьор належить до противників і вимагає трибуни.

Була 13–та година. Із будівлі ЦВК вийшов голова комісії Володимир Шаповал. Його супроводжували двоє кремезних охоронців — можливо, саме тих, що йому виділили у зв’язку з останніми виборчими подіями. Шаповал побачив біля загорожі БЮТівця Олега Ляшка і приязно спитав: «Усе нормально?» «Нормально, якщо не враховувати, що мене кілька разів вдарили». «Вдарили? — перепитав Шаповал і спинився. — Хто вдарив?» «Гелетеївці, — відповів Ляшко. — Управління державної охорони». Шаповал заперечив: «Вони хороші хлопці». «Ага, хіба що коли зубами до клітки тримати», — прокоментував Ляшко. «А члени ЦВК хоч не били?» — пожартував Шаповал. «Ні, — відповів нардеп, — до вас претензій поки що немає».