Жебрак просить у перехожого:
— Подайте на хлiб.
— Вибач, друже, дріб’язку немає, в мене картка.
— Ось через таких, як ти, довелося мобільний термінал купити.

У полiклiнiцi:
— Лiкарю, щось менi стає дуже зле.
— А це у вас закiнчуються грошi.

Це центр зайнятості? Добрий день. Знайдiть для мене пристойну роботу.
— Добре. Що вмієте робити?
— Нічого.
— Дуже добре. Переучувати не доведеться.

Наречений дзвонить у двері своєї нареченої. Відкриває її молодша сестра:
— Катю, йди сюди! Твоя синиця в руках прийшла.

— Ви вже п’ять років живете абсолютно без їжі, як вам це вдалося? Ви, напевно, брали уроки у тибетських ченців?
— Ні, я брав іпотеку.

Останнiм часом чоловiк уночi мiцнiше мене обiймає. Думала, став сильнiше кохати, а виявилося, що мерзне. Пiду, ще одне вiкно вiдчиню, щоб жити без мене не мiг.

— Люба, не хочеш подивитися на мумій?
— Невже ти хочеш запросити мене в Єгипет?
— Ні. Показ мод по телевiзору починається.

Дружина напiдпитку повертається додому з корпоративу. Чоловiк зустрiчає її з качалкою в руках.
— Ви тiльки подивiться на нього, я його шукаю по всiх барах, а вiн удома пельменi лiпить.

Наталя не вiдходила вiд старого дiда в «маршрутцi», щоб усi думали, що перегаром тхне саме вiд нього.

Приходять до рабина два євреї:
— Ребе, а бiлий — це колiр?
— Так.
— А чорний — це колiр?
— Так.
— Так пояснiть цьому дурню, що я таки продав йому кольоровий телевiзор.