— Дідусю, що ти читаєш?
— Історичний журнал.
— Так це ж «Плейбой».
— Це для тебе «Плейбой», а для мене історичний.

Двоє поліцейських знайшли в лісі дві бомби. Трохи порадившись, вирішують відвезти до відділку. Укладають їх у багажник автомобіля і дають задній хід. Один другому:
— Повільніше! А то раптом якась вибухне.
— А ми у вiддiлку скажемо, що тільки одну знайшли.

— Лiкарю, мій чоловік Льова таки випадково проковтнув нурофен. Що робити?
— Зробіть йому таки тепер головний біль — не пропадати ж пiгулцi.

— Дівчата, ніколи не робіть чоловічу роботу. Я ось удома поличку сама прибила, а потім три дні чоловікові доводила, що в мене немає коханця.

— Моню, радий тебе бачити, а де твоя Сара?
— Розумієте, ми з нею тягнули жереб, кому йти до вас у гості.
— І ти виграв.
— Ні, я програв.

— Лiкарю, я дуже турбуюся за здоров’я своєї дружини.
— А що з нею?
— Думаю, розсіяний склероз. Приходжу вчора додому, а вона замість мене поклала в ліжко сусіда.

— Що з вами, Абраме? Ви такi спантеличені.
— Чому ви так дивуєтеся? У мене п’ять дочок і жодного зятя.
— А що б ви робили на моєму місці? Я маю тільки одну дочку і вже п’ятого зятя.

Їде чоловiк у машинi, раптом вона зламалася. Побачив вiн церкву, зайшов, побачив священника i каже:
— Отче, в мене зламалася машина, можна від вас подзвонити?
— Подзвони, сину мій, тільки дзвін не зламай.

Справжній єврей заробляє тисячу доларiв на місяць, iз них дві тисячі вiддає дружині, а на три, якi залишилися, сам живе.

Дільничний дзвонить у двері, йому відкриває красива жінка:
— Хочу вас попередити, що мій чоловік буде тут рівно через годину.
— Але, вибачте, я ж нічого з вами не роблю.
— Саме так, а час iде.