Коли серед простих смертних заходить мова про розкішне життя депутатів, епітети особливо не добирають. Образ нахлібника і нероби з парламентським значком чітко зафіксувався у громадській свідомості. Хмизу в багаття підкинуло оприлюднення народними обранцями декларацій про доходи за минулий рік: хтось виявився бідним безхатченком у діамантах, а хтось, маючи мільйони на рахунку, не гребує матеріальною допомогою від держави. «УМ» вирішила перевірити, як живуть на одну зарплату скромні народні обранці (згідно з декларацією та думками колег). І нахабно напросилася до них у гості.

Українських пенсіонерів захопила нова хвиля протистояння з державою — літні українці атакують суди з вимогою здійснити передбачені законом доплати до пенсії дітям війни. Багато громадян уже мають на руках рішення судів першої інстанції, апеляційні суди ж роками не розглядають справ дітей війни. Закон, прийнятий задля політичних дивідендів ще сім років тому, нині завів у безвихідь: суди завалені позовами, діти війни — обурені, а в держави немає грошей, аби здійснити законом встановлену доплату.

Українські урядовці більше року трубили про необхідність проведення пенсійної реформи, списуючи всі свої непопулярні кроки на вимоги МФВ. А потім раптово про пенсійну реформу забули. Хоча проблеми ніде не дівалися. Але тепер у здатності нинішньої команди провести якісну пенсійну реформу вже почали сумніватися не лише вітчизняні експерти. Скажімо, Андерс Аслунд, старший науковий співробітник Інституту міжнародної економіки Петерсона, у своїй нещодавній статті у «Вашингтон Пост», присвяченій Україні, зазначив: «Реформи Януковича розвалилися».

Тепер же ніхто не знає напевно, чим експерименти з пенсійною реформою закінчаться для простого українця. Тим більше, що Тігіпко «інтригує»: про деякі пенсійні плани країна ще не знає. Проаналізувати наміри урядовців для «УМ» погодився експерт із питань соціальної політики, колишній перший заступник міністра праці та соціальної політики Павло Розенко.

Серед виконавчої влади Президент Віктор Янукович — просто «середняк» із 920 269 грн. сукупного доходу за рік і 1,064 млн. грн. на банківських рахунках.

Він народився в Росії, але відкрив у собі Україну. Звичайний хлопець, якому схотілося більше знати про Батьківщину мами, а згодом — аби про неї знали й інші. Сьогодні Олександр Двоєконко — голова Саратовського українського молодіжного клубу, член правління регіональної громадської організації «Український культурно–просвітницький центр «Родина». До речі, знає й читає «Україну молоду». В Україні Сашко буває часто. Цього разу «загалом приїхав на тиждень, та не встиг і дихнути: скільки хотілося побачити й зробити». Не дивно, бо ж у хлопця, як і в цілого гурту його однодумців, є мета — зібрати молодіжний форум українців Росії.

Майже 10 мільйонів звичайних українських громадян отримують зараз доплату до пенсії за понаднормовий стаж у зменшеному розмірі. Проте не всі українці погодилися з існуванням цієї пенсійної несправедливості. Один iз них — Герой України Юрій Шухевич, який із 2005 року розпочав боротьбу проти органів Пенсійного фонду України за встановлення всім українцям доплат до пенсій за понаднормовий стаж згідно iз законом. І домагатися дотримання власних прав може кожен українець.

До редакції «УМ» почали надходити листи й дзвінки від читачів, які підтримують ініціативу, озвучену Юрієм Андруховичем, про збір коштів на вручення Василеві Шкляреві Шевченківської премії від народу. «Моя пенсія невелика, — пише Олександр Миколайович Головня з Києва. — Але без вагань виділю зі свого особистого пенсійного фонду 1000 грн., щоб у черговий раз продемонструвати ціну нашої влади, рівень її культури, духовності й моралі, її ставлення до України, історії та людей». З подібною підтримкою до «УМ» звернулися Василь Калчугін із міста Глобине Полтавської області, Тетяна Бурова з Києва та інші читачі.

Виявляється, навіть у нашій корумпованій і несправедливій дер­жаві можна й варто боротися за власні права. «Україна молода» — на вістрі цієї боротьби разом зі своїми читачами. Так, завдяки публікації в «УМ» один із наших читачів виграв у нелегкій боротьбі судовий процес проти Пенсійного фонду України. Тепер інші громадяни, які постраждали від чиновницького свавілля органів ПФУ, можуть скористатися досвідом цієї боротьби.

У канівчан розмови з Президентом Януковичем у прямому телеефірі минулої п’ятниці так і не вийшло. Люди — близько сотні осіб — простояли на Тарасовій горі із 11–ї до 15–ї години. Замість спілкування з главою держави вони змушені були, аби не задубіти, раз по раз бігати грітися до Музею Тараса Шевченка і знову повертатися на майданчик перед пам’ятником Кобзарю, аби не проґавити пряме включення. На вулиці було майже 15 градусів морозу. Як і в багатьох інших містах, де учасники так званих «прямих включень» створювали тло для святкування першої річниці Януковича–Президента.