Шість років тому велика країна в центрі Європи стала ареною надзвичайного для XXI століття трагічного дійства.

Політичні дороги в нашій країні аж ніяк не кращі «легендарних», відомих усім водіям, ділянок автомагістралей: зразка «то яма, то канава», де гравіцапа (космiчний корабель iз фiльму «Кiн-дза-дза». — Ред.) стає мрією ледь не кожного учасника дорожнього руху, особливо наприкінці зими.

Здетонувало. Понеділок, 11 листопада. Робочий тиждень в Україні почався з акції протесту аграріїв під гаслом «Ні — розпродажу України!».

Щось є у цьому символічно тривожне, що парламентські слухання «Безпека діяльності журналістів в Україні: стан, проблеми і шляхи їх вирішення», організовані на вимогу НСЖУ, проходили напередодні чергової річниці Революції гідності.

Ні, таки в іншу країну ми повернулись iз літа. І не скажеш, що в дуже нову, бо чимало облич маячили і в попередній владі, хоч і на дрібніших посадах і не в таких статусних кабінетах.

Як уже повідомляла «УМ», кількість українців, котрі позитивно ставляться до президента Володимира Зеленського, а також до прем’єра Олексія Гончарука та спікера ВР Дмитра Разумкова, стрімко зменшується.

Хто з нас у дитинстві не марив, дивлячись у небо, далеким космосом, таємничими галактиками?

Традиційно 14 жовтня — у День захисника України, День українського козацтва та Покрови Пресвятої Богородиці — в Києві пройшов 14-й марш, який раніше проводили націоналістичні сили.

Сталось так, як і підозрювалось: «Ноїв ковчег» на воду спущено. Ной, як годиться, присутній, але не факт, що особисто керує процесом. Куди пливемо?

Допоки Україну накриває хвиля обурення через імплементацію «формули Штайнмаєра», допоки наростає протестна хвиля на столичному Майдані, в Парламентській Асамблеї Ради Європи (ПАРЄ), відкриття чергового засідання якої відбулось днями, Україна разом із Грузією, Естонією, Латвією, Литвою створила групу