Ігор Попов: Штаби націлені не на чесні вибори, а на перемогу будь-якою ціною

Ігор Попов: Штаби націлені не на чесні вибори, а на перемогу будь-якою ціною

Залишилося два тижні — і в Україні розпочнеться виборча кампанія. На підготовку виділяється дуже мало часу. Такі вибори було би важко провести навіть у «невоєнний» період, а у нас, в умовах політичного загострення, це виглядає ще складнішим. Частина політиків наразі не те що не взялися вирішувати купу виборчих проблем, а взагалі неохоче дивляться на самі вибори.
Про підготовку до цих перегонів ми розмовляємо з Ігорем Поповим — головою правління Комітету виборців України. Ця громадська організація вже більше десяти років стежить за виборами в Україні і, ясна річ, має в цій справі величезний досвід.

Ольга Герасим'юк: На позицію «якби я була не там» я стати вже не можу

Ольга Герасим'юк: На позицію «якби я була не там» я стати вже не можу

Ольга Герасим'юк, номер шостий у попередньому виборчому списку блоку «Наша Україна — Народна самооборона», вважає, що не варто цікавитись окремо журналістами, які йдуть у політику. Адже з тим же успіхом можна питати, чому депутатами стають банкіри, адвокати чи науковці. І все ж різниця є: журналісти мали свою трибуну і до потрапляння в лави парламентаріїв. Інша річ, як вони її використовували. Чи варто посилатися на те, що екс-медійник, ставши нардепом, набуде таких важелів впливу, яких він не мав доти і вирішить усі проблеми колег по цеху? Ні, не варто, бо непереконливо. У цьому сенсі можна згадати ситуацію з нардепом від «Регіонів» Калашниковим: притягнути його до відповідальності за напад на знімальну групу каналу СТБ не змогли ані «звичайні» журналісти, ані нардепи від опозиції в залі Верховної Ради.
Опиняючись у парламенті, журналіст автоматично переноситься в інший цех. Ольга Герасим'юк — чи не єдиний приклад поєднання роботи в парламенті та в телевізійній студії. Популярну програму «Без табу» про незбагненні повороти людських доль вона веде і з мандатом нардепа, стаючи таким чином «двічі народною». При цьому Герасим'юк — одне зі свіжих облич «Нашої України»; вона в курсі всіх поточних подій та настроїв у блоці, активно працює на його користь і, без сумніву, працюватиме також у парламенті наступного скликання.

«Богатирьовій руки не подам!»

«Богатирьовій руки не подам!»

Всупереч очікуванням друзів та соратників, наш Прем'єр Віктор Янукович так і не з'явився вчора на їхні ясні очі, віддавши перевагу медицині та гарячій Іспанії. У залі засідань повисла розчаровано-тривожна атмосфера ікон, лампадок та інших предметів сакрального мистецтва, якими розчулені міністри зазвичай щедро обдаровують свого шефа у величне свято його дня народження. Натомість перший віце-прем'єр Микола Азаров, який на правах в. о. Прем'єра вів засідання, зумів створити аншлаг у залі. Ті журналісти, які все ж таки вирішили прийти на чергове засідання уряду за відсутності першої особи, не пожалкували.

Уряд рекламує свою опозиційність... до себе

Якщо ви не пасічник, то можете легко сплутати лінивого трутня і працьовиту бджолу. Трутень такий само смугастий, так само гуде, щоправда меду не носить, але завжди добре їсть. Таке маскування називається мімікрія і спостерігається не тільки в природі.

Між «тампаксом» і «клінексом»

Між «тампаксом» і «клінексом»

Джерела «УМ», які побажали залишитись неназваними, виказали нам останню піар-розробку штабу Януковича. Створено ролик, де чинний Прем'єр з'являється в образі зеленого велетня Шрека, а Президент — в образі малорослого й слабкого лорда Фаркуада, Шрекового мультиплікаційного супротивника. Хід блискучий і нестандартний. Адже Шрека люблять і знають — так, він не Гамлет і не Дон Кіхот, у нього смердить з ротяки, він хаває суп із жаб, може гучно відригнути або й пукнути, а може — i заїхати в мармизу, колись був людожером, а тепер рятує малозабезпечений казковий люд, який Фаркуад довів до повного зубожіння. Словом, згідно з фільмом «Шрек-1», головний герой — хоч і потвора та хам, але «по жизні», «в натурє» — свій чувак, до того ж сильний. Проти Фаркуад — нікчемна дрібнота на коротеньких ніжках, а ще й тиран, самодур, підтримуваний хіба що власною гвардією, але аж ніяк не народом.
Задумка красива, нічого не скажеш, якби не два «але». По-перше, невідомо, чи сподобається Рінату Ахметову бути віслюком? По-друге (і головне), чи сподобається мультик синьо-білому електорату в цілому? Перефразовуючи рекламу прального порошку, «тьотя Ася» може і не в'їхати... Хтозна, чи дивляться на Донбасі Шрека взагалі?
Але масовану телерекламу Партії регіонів, запущену ще наприкінці червня, там дивляться точно.

Володимир Следнєв: Нинішня урядова коаліція сформувалася ще на початку 90-х

Володимир Следнєв: Нинішня урядова коаліція сформувалася ще на початку 90-х

За дверима — типовий радянський «дабл», чи по-іншому двомісний номер урядового санаторію під Києвом: вузький прохід між ліжками та столом, дводверна жовта шафа та велике, на всю стіну, вікно. Казенну атмосферу розбавляють хіба що стоси книжок, журналів та деякі деталі гардеробу з іншого сезону. Хазяїн номера — мабуть, найвідомiший із полку «червоних директорів», один із перших політиків незалежної України, без п'яти хвилин Прем'єр-міністр Володимир Следнєв — свої 24 курортні дні, регулярно відвідуючи реєстратуру, продовжує уже понад два роки.

Конституція як «політичний велосипед»: поїдемо на старому чи оберемо з двох нових?

Конституція як «політичний велосипед»: поїдемо на старому чи оберемо з двох нових?

З нагоди чергової річниці Конституції України тижневик «Дзеркало тижня» звернувся до трьох ключових гравців українського політикуму: уряду, сформованого парламентською коаліцією, опозиції та Президента - із пропозицією викласти свою версію вдосконалення Основного закону. Адже в тому, що Конституцію, яку останнім часом критикують чи не всі (політики), таки будуть знову змінювати, сумніватися вже не випадає.

Михайло Сирота: Конституцію не можна рихтувати кувалдою

Михайло Сирота: Конституцію не можна рихтувати кувалдою

Свого часу Михайло Сирота був визнаний кращим парламентарієм року. Це було на конкурсі «Людина року» в 1997 році. Ніхто не здивувався, що нагородили саме Сироту. Саме Михайло Дмитрович став «батьком Конституції», яку прийняли кілька місяців перед тим. Він очолював парламентську комісію, котра напрацьовувала текст Основного закону. І в ніч між 27 та 28 червня простояв на трибуні ВР більш аніж півдоби! Україна запам'ятає моменти, як плакали від щастя депутати, як вони підкидали Сироту...
Нині до Конституції ставляться вже далеко не так трепетно, як у 1996 році. А останніх півтора роки співжиття з політреформою взагалі девальвували конституційні цінності. «Батько Конституції» теж вважає, що причина нинішньої кризи — саме в горезвісній політреформі, щоправда звинувачує у цьому і «біло-блакитних», і «помаранчевих» політиків.

Йосип Вінський: Мене самого дивує поведінка Мороза

Йосип Вінський: Мене самого дивує поведінка Мороза

Зовсім скоро виповниться рік, як соціалісти «кинули» своїх «помаранчевих» колег і «зачали» коаліцію іншого формату — біло-блакитно-червоного. Після того Олександр Мороз дістав омріяну посаду спікера парламенту. Зате втратив свого соратника, секретаря політради СПУ, якого називали «правою рукою» Мороза — Йосипа Вінського.
Однак цей «орговик» просидів у політичних холостяках недовго. Спершу він підписав із Тимошенко угоду про створення парламентської опозиції, потім увійшов до партії «Батьківщина» і став одним із її лідерів. Вінський каже, що обрав цю силу не випадково, бо вона теж має лівоцентристське спрямування. Йосип Вікентійович ввійде до першої п'ятірки списку БЮТ. Утім, на запитання «УМ» про те, наскільки легко дався йому етап акліматизації при переході зі Соцпартії в БЮТ, відповідає: «Він досі триває».

Чудовисько, яке проїдає грошi

Чудовисько, яке проїдає грошi

Ситуація з розпуском парламенту і призначенням позачергових виборів народних депутатів відкрила країні цілком новий аспект вітчизняного політичного життя — депутатство. Точніше, навіть не відкрила, а продемонструвала нову парадигму цього важливого соціального статусу.
У ході затяжних політичних баталій з’ясувалося, що низка депутатських пільг та матеріальних привілеїв важить набагато більше за мораль, ідею, злагоду та здоровий глузд. Епопея зі збором опозиційних підписів для складення депутатських повноважень, риторика екс-спікера парламенту про зарплати і відпускні, публічні викриття народних обранців у використанні незароблених благ прояснили «пересічному» українцеві вагу депутатського мандату, яка має дуже мало спільного з партійною дисципліною та турботою про виборців.