Чемпіон країни лише один тур «тримав» перший рядок турнірної таблиці, який йому подарувала перемога «Дніпра» в Києві. Здавалося, вже нічого не завадить двом претендентам на «золото» підійти до очної зустрічі в останньому турі з однаковою кількістю очок. І хто винен, що підопічні Мірчі Луческу за три тури до кінця знову опинилися в ролі переслідувачів? Невже гірники недооцінили «Ворсклу», яка не так давно спромоглася відстояти нульову нічию з динамівцями? Тепер без забитих та пропущених голів полтавці обійшлися і в Донецьку.

Понад три роки тому Володимир Кличко втратив титул чемпіона світу за версією WBO після нокатуту від Коррі Сандерса. Два роки тому була невдала спроба повернення й поразка за дивних обставин від Леймона Брюстера. Лише у вересні минулого року вболівальники відчули, що Володя здатний повернутися до еліти суперважкого дивізіону, коли він грамотно подолав «нігерійський жах» на ім'я Самуель Пітер. Місцем «воскресіння» Кличка-молодшого на троні було обрано німецький Мангейм, де на нього чекав поєдинок із володарем поясів IBF та IBO Крісом Бірдом — тим самим невисоким американцем, який уже віддавав українцеві титул WBO у 2000-му. Ось і стверджуй, що в одну й ту саму річку не можна увійти двічі.

Місто Південне виникло понад 27 років тому разом із величезним хімічним підприємством «Одеський припортовий завод». У спортивний сфері це містечко з населенням близько 25 тисяч на сьогодні відоме баскетбольним «Хіміком» та гандбольним «Портовиком». Також в Україні знають про існування тут сучасного спорткомплексу «Олімп». Кореспондент «УМ» ознайомився з цим «спортивним діснейлендом» і переконався, що про успіхи Південного у соціально-спортивному напрямі варто розповісти докладніше.

У ніч, коли православні християни зустрічатимуть Воскресіння Христове, українські прихильники боксу сподіватимуться на те, що воскреснуть і сподівання Володимира Кличка на світове панування серед боксерів-суперваговиків. Для фанатів спорту сьогодні о 23.00 на телеканалі «1+1» розпочнеться своя «всеношна» — пряма трансляція поєдинку з німецького Мангейму. Її вінцем буде поєдинок Кличка-молодшого з американцем Крісом Бірдом за титул чемпіона світу IBF та ІВО. Ті, хто ніч проведе в церкві, зможуть подивитися повтор бою завтра о 7-й ранку.

Мода на жіночу боротьбу увірвалася до великого спорту настільки несподівано, що й сьогодні ще вистачає скептиків, які не сприймають серйозно заняття прекрасної половини людства ніби суто чоловічою справою. Але жіноча вільна боротьба вже дебютувала на Олімпійських іграх, і першою чемпіонкою в історії стала українка. На п'єдестал пошани в Афінах Ірина з Кам'янця-Подільського, щоправда, зійшла під грецьким прізвищем Мерлені. Чому? Це питання — лише маленька частка «пікантних» обставин, які переслідують цю мініатюрну дівчину.
Попри існуючий стереотип, від боротьби Ірина не стала більше подібною до чоловіків. Навпаки, вона дуже жіночна, обличчям схожа на Памелу Андерсон, полюбляє носити вечірні сукні тощо. А ще — залишається по-дівочому емоційною. Цю рису Ірини, до речі, завдяки телетрансляції з Афін, побачив увесь світ — вигравши фінальну сутичку, наша спортсменка розплакалася й розцілувала арбітра на килимі, тренера і взагалі всіх, хто потрапив під руку.
Розмову з Іриною на базі в Кончі-Заспі ми розпочали з розставляння крапок над «і» в її попередній «грецькій історії». Одна з газет, подаючи інтерв'ю з олімпійською чемпіонкою й посилаючись на її слова, написала, що Ірин «шлюб із греком Яніусом Мерлені був, швидше, символічним»...

Народ у нас так полюбляє інтригу, що радіє понеділковій сенсації на НСК «Олімпійський» незалежно від своєї «клубної» приналежності. Насправді ж у рік чемпіонату світу загострення «золотої лихоманки» в чемпіонаті України може означати ще й його продовження на тиждень — для проведення «золотого матчу» між «Динамо» й «Шахтарем» у разі рівності очок. У зв'язку з цим головна команда країни може втратити дорогоцінний час для підготовки до дебюту на «мундіалі».

Коли три роки тому в Білій Церкві нагороди міжнародного турніру на призи братів Кличків виборювали представники шістьох держав, журналісти писали, що такого сильного складу учасників ринг армійського спорткомплексу ще не бачив. Тоді ми пишалися, що маловідомі українці перемагали призерів олімпіад. Тепер, схоже, буде привід пишатися ще вищим рівнем.

Два вічні конкуренти за чемпіонське «золото» проводили в цьому турі цікаві матчі. З тих, що змушують людей розпускати «злі язики». Справді, уболівальникам важко відмовитися від обговорення двозначності ситуації, коли у складі суперника повно твоїх колишніх гравців. У Маріуполі, скажімо, проти колись «свого» «Шахтаря» вийшли Андрій Нікітін, Володимир Яксманицький, Денис Кулаков, Олексій Гай, а Адріан Пуканич залишився у запасі. Учора ж «Динамо» приймало свій «філіал» із Дніпропетровська, куди стабільно відправляло тих, хто не підходить під «київську модель». Відразу ж зауважимо, що підстав для певних натяків перший із цих матчів — недільний — не дав. Гра «Динамо» — «Дніпро» розпочалася вчора, коли цей номер «УМ» уже було підписано до друку, але й вона вочевидь була безкомпромісною.

У фіналі Кубка України 2 травня зустрінуться київське «Динамо» та запорізький «Металург». Для останніх це найбільший успіх в їхнiй історії і путівка в Кубок УЄФА. Цікаво, що команда з козацького краю поїхала до Маріуполя без свого наставника В'ячеслава Грозного, який ще досі перебуває на лікарняному, але його слід у повторному півфінальному матчі все ж був. Як визнав після гри щасливий тренер «металургів» Олексій Величко, він постійно тримав мобільний зв'язок з Грозним, радився щодо замін, стратегії, коли зробити той чи інший хід. Хоча, відверто кажучи, стратегія після домашньої перемоги 2:1 на виїзді могла бути лише одна — гра на контратаках.