За останніми даними Всесвітньої організації охорони здоров'я, сума збитків, що їх зазнає людство у разі виникнення пандемії пташиного грипу, може сягнути за трильйон доларів. Якщо, звичайно, вірус H5N1 або його рідний «брат» H5N3 після ланцюжка мутацій таки навчиться вільно передаватися від однієї людини до іншої як звичайний грип. Скільки залишилося чекати до того катастрофічного моменту, сьогодні не може впевнено сказати жоден фахівець. «Вірус живе за своїми законами, на які ми поки не навчились впливати, — констатує завідувач кафедри мікробіології, вірусології, імунології Національного медичного університету імені Олександра Богомольця, академік Володимир Широбоков. — Там своя «фабрика». Всі ми зараз сидимо на пороховій дiжці й чекаємо, коли почнеться глобальна катастрофа».

Із дитинства ми чули, що для зміцнення кісток треба їсти зелень і сир, пити молоко, йогурти й кефір, словом, насичувати організм кальцієм — головним будівельним матеріалом кістяка. Паралельно зi споживанням молочних продуктів або таблеток з мікроелементами терапевти зазвичай рекомендують вживати морепродукти, яєчний жовток та оливкову олію — джерело вітаміну Д, який допомагає клітинам цей самий кальцій засвоювати. Особливо, як стверджують медики, такої «дієти» мусять дотримуватись діти (їхній організм стрімко росте) та люди похилого віку (для профілактики остеопорозу — захворювання, в результаті якого кістки стають тонкими й крихкими, а тому ламаються за першої-ліпшої нагоди). Традиційна медицина розглядала дефіцит кальцію та вітаміну Д як основну причину виникнення переломів при остеопорозі, тому з профілактичною метою літнім людям і дотепер призначають препарати, що містять ці мікроелементи.

Урочисте святкування Дня фармацевтичного працівника, яке відбулося минулого тижня в Палаці «Україна», зібрало в одній залі фахівців з усіх куточків нашої держави. Фармацевти приймали привітання від урядовців, прислухалися до оптимістичних прогнозів міністра охорони здоров'я Юрія Поляченка, радо розбирали диски iз заспокійливою музикою, що їх презентував один із виробників, танцювали на майже справжньому балу з прекрасними дамами у старовинних сукнях, сміялися над байками барона Мюнхаузена, брали у газетяра свіжий номер «Панацеї» й вишикувалися в чергу до справжнього придворного художника, який за півгодини видавав чудовий портрет вугіллям. А втім, «винуватці свята» ділилися й не вельми обнадійливими думками про сьогодення виробників, від яких без перебільшення залежить здоров'я нас із вами.

Розширення вен на ногах є хворобою всього цивілізованого світу. Ми багато годин проводимо майже без руху, ходимо на високих підборах, забагато їмо, тож не дивно, що організм починає страйкувати проти такого стану речей. За світовою статистикою, жінки потерпають від цієї хвороби утричі частіше, ніж чоловіки, а переймаються нею, мабуть, більше разів у десять — навіть найстрункіші ноги, понівечені судинною сіткою і варикозними вузлами, красуням доводиться ховати під брюками та спідницею максі. Після засмагання під палючим літнім сонечком, після виснажливих для нашої серцево-судинної системи спекотних днів вени проступають більше, ніж три місяці тому. Зарадити цьому лихові можна як за допомогою фармокологічних виробів, так і завдяки елементарним вправам та лікам із «зеленої аптеки».

Деякі переконання наших бабусь та дідусів (скажімо, про те, що отруйними є гриби, які ростуть біля зміїних гнізд або ж іржавого заліза) давно уже належать до царини казок, але деякі «безпомилкові» методики з дивовижною стійкістю протрималися до наших днів. Наприклад, існує думка, що дикі тварини і равлики-павлики не торкаються до отруйних грибів. Або ж, подейкують, найкращий спосіб переконатися в безпечності грибів — кинути в окріп, де вони варяться, цибулину або срібну ложку. Якщо цибуля й ложка почорніють, значить, у каструлі «плаває» бодай один отруйний гриб, якщо «індикатори» збережуть свій колір — усе в повному порядку. Але ж насправді все це байки! Будь-хто з нас може переконатися в тому, що смертельно отруйну бліду поганку гризуть і равлики, і кролики, а в процесі приготування від неї не темнішає ані срібна ложка, ні цибулина! А от від червоноголівця і підберезника (найкращих наших грибів!) ложка відразу змінює колір! Тому працівники українського МОЗ стверджують, що ці способи розпізнавання небезпечних грибів приносять людям більше шкоди, ніж користі...

Досить невтішні статистичні дані озвучила днями заступник начальника управління охорони здоров'я Запорізької ОДА Наталя Мотовиця. Усі вони сконцентровані в регресивній характеристиці демографічних процесів: смертність у регіоні вдвічі перевищує народжуваність, нестримно ростуть показники дитячої смертності (за ними Запоріжжя — один iз лідерів по Україні), зростає відсоток померлих від злоякісних пухлин, захворювань органів кровообігу, а також від отруєнь і травм.

Німецькі вчені з Iнституту спортивної медицини з'ясували: якщо людину, яка займається спортом, опромінювати інфрачервоним промінням, вона втрачає на два кілограми більше, нiж та, яка отримувала фізичні навантаження без теплового опромінення.

Телефонні дзвінки з проханням розповісти детальніше про профілактор Євмінова, «яким люди спину лікують», почали лунати в редакції «УМ» після публікації матеріалу про відкриття першого в Києві дитячого будинку сімейного типу. «Ви писали, що В'ячеслав Євмінов вручив діткам свою знамениту «дошку» і побажав, щоб у них не було сколіозу, — так зазвичай починали розмову читачі. — А ви не підкажете, як цей профiлактор працює, які хвороби допомагає лікувати? Чи може пан Євмінов чимось допомогти хворим на радикуліт чи остеохондроз?» Після –надцятого дзвінка кореспондентка «УМ» вирушила по відповіді на ці запитання до Вертебрально-оздоровчого центру Євмінова, розташованого неподалік майдану Незалежності у Києві. А заразом з'ясувала, чому в людини починає боліти спина, які продукти допомагають «нарощувати» кістки, яка їжа, навпаки, «відбирає» кальцій у хребців, завдяки чому 70-річна бабця підросла за півроку майже на 4 сантиметри, як можна тренувати свої м'язи не відходячи від робочого столу і навіть не відриваючи погляду від улюбленого «блакитного екрану»... Про це і не тільки про це ми вели розмову з президентом центру, засновником та видавцем науково-популярного журналу «Культура здоров’я», заслуженим тренером України В’ячеславом Євміновим.

У Києві є лікарня, в якій лікарі й сестрички дають надію на життя зовсім манюсіньким діточкам, яким не пощастило народитися вчасно. Тут у великих скляних «інкубаторах» (по-науковому — кювезах) набираються сил недоношені хлопчики й дівчатка, які побачили світ не після 37-го тижня маминої вагітності, згiдно з нормою, а на 30-му, 28-му і навіть 26-му тижні. Іноді маля росте швидко, і через кілька тижнів його виписують додому, часом крихітне тільце ніяк не хоче набирати життєво необхідні кілограми, але й у тому, й іншому випадку маля може розраховувати на найкращий догляд працівників лікарні «Охматдит».
Про те, як медикам вдається виходити діточок вагою менше кілограма, чому малят годують через вену і звідки на стінах кабінетів стільки яскравих дитячих портретів, «УМ» розповіла завідуюча відділенням виходжування новонароджених лікарні «Охматдит» Світлана СТАРЕНЬКА.

Мені пощастило. Не тому, що довелося скуштувати пекучого «гостинця» від смугастої комахи, а тому, що організм легко сприйняв те, що «бджола дала меду». Для мене, як і для більшості людей, одна-дві «ін'єкції» бджолиної отрути не є смертельними. Адже фатальною для людини стає доза близько 0,2 грама отрути, а таку кількість небезпечної речовини можна отримати після 500—1000 укусів комах. Утім для окремих людей достатньо одного укусу бджоли чи оси, щоб організм почав бурхливо реагувати на отруту підвищенням температури, почервонінням шкіри та виникненням жахливих набряків. Якщо постраждалому від анафілактичного шоку не надати вчасно медичну допомогу, він може померти.