Скасування депутатської недоторканності — майже безнадійна справа не лише в Україні. Пройшовши до парламенту, політичні сили зазвичай одразу «забувають» власні передвиборчі обіцянки відмовитися від імунітету й охоче ним користуються. Щоправда, трапляються з цього правила й винятки.

Транспортну систему Бельгії вчора паралізувало. І погодні умови в цьому конкретному випадку не винні — на відміну від багатьох держав Європи, снігопади в країні несильні, та й стовпчики термометрів нижче –7 не опускаються. Залізниці (в тому числі поїзди міжнародного сполучення), аеропорти й міський транспорт «заморозив» загальнонаціональний страйк. Не працювали також усі громадські та освітні заклади, а в лікарнях чергували тільки відділення швидкої допомоги. Приєдналися до акції протесту й працівники бельгійських ЗМІ. Профспілкові активісти також організували пікети й блокували входи до тих приватних компаній, які не підтримали страйк, та на в’їздах до Брюсселя.

Ліга арабських держав минулої суботи призупинила роботу місії спостерігачів у Сирії, оскільки, незважаючи на її присутність, жорстке придушення опозиції тривало. Після ухвалення цього рішення не минуло й доби, як сили президента Башара Асада відновили операції з придушення повстанців у їхніх двох головних форпостах: передмістях Дамаска та місті Хомс. Недільного ранку до північних та східних передмість сирійської столиці було введено десятки танків та одиниць бронетехніки і тяжку артилерію, щоб вибити звідти формування повстанців. Це була найбільш масштабна операція відданих президенту військових формувань за всі 10 місяців повстання. У сутичках навколо Дамаска та в Хомсі загинуло щонайменше 66 людей, iз них — 20 військовослужбовців урядових сил, повідомляє Бі–Бі–Сі. Станом на вчорашній ранок околиці столиці вже перебували під контролем армії. Повідомлення про перестрілки та жертви надходили також iз міста Ранкус, яке розташоване за 30 кілометрів на північ від Дамаска. Усі ці повідомлення неможливо підтвердити з незалежних джерел, оскільки міжнародних журналістів у країну не пускають, й іноземні ЗМІ отримують «непровладну» інформацію переважно від повстанців.

Віктор Янукович поїхав у засніжені Швейцарські Альпи таки недарма. Напередодні від’їзду Президента України до Давосу для участі у Всесвітньому економічному форумі в кулуарах європейської політики ширилася інформація про те, що жоден із численних глав держав, які беруть участь у цьому заході, з українським колегою не зустрінеться. Проте згодом з’ясувалося, що це не зов­сім так: у програмі Януковича значилося рандеву щонайменше з двома державними лідерами — президентами Польщі Броніславом Коморовським та Азербайджану — Ільхамом Алієвим. З обома він побачився вчора.

У Токіо вчора було підписано один із найсуперечливіших міжнародних договорів останніх років. Торговельна угода з боротьби з контрафакцією, англійською — The Anti–Counterfeiting Trade Agreement (АСТА), покликана встановити суворий нагляд за дотриманням авторського права в інтернеті й на ринку інформації та інформаційних технологій. Ідеться передусім про припинення виробництва та користування нелегальним програмним забезпеченням і закачування з інтернету музики, фільмів, книжок в електронному варіанті тощо. З цією метою буде створено міжнародне об’єднання зі складною ієрархічною системою контролю дотримання авторських прав.

«Подайте копійчину президентові!» — під таким гаслом близько сотні португальців зібралися позавчора увечері перед президентським палацом Белем у Лісабоні. Як повідомляє «Євроньюз», людей обурила заява президента Анібала Кавако Сілви, який поскаржився, що його державної пенсії не вистачає на життя.

На базі Корпусу морської піхоти США у Кемп–Пендлтон (штат Каліфорнія) позавчора ввечері завершився трибунал над американським морським піхотинцем Френком Вутеріхом. Справа була гучною: морпіха звинувачували в розстрілі 24 неозброєних мешканців іракського міста Ель–Хадіта 19 листопада 2005 року.

У швейцарському гірськолижному курорті Давос учора розпочав роботу 42–й Всесвітній економічний форум (ВЕФ)— найбільше щорічне зібрання політичних, економічних, наукових, релігійних та бізнесових представників світової еліти.

Після виснажливих семигодинних дебатів Сенат Франції позавчора пізно ввечері ухвалив закон, що передбачає кримінальну відповідальність за заперечення геноцидів, визнаних законодавством республіки. Документ підтримали 127 сенаторів — як опозиційні соціалісти, так і більшість представників правлячої правоцентристської партії президента Ніколя Саркозі. «Проти» висловилися 86. Після того як закон підпише президент, за заперечення геноциду каратимуть штрафом у розмірі 45 тисяч євро або позбавленням волі терміном до одного року.