Доля ЄС в епіцентрі страйку

Транспортну систему Бельгії вчора паралізувало. І погодні умови в цьому конкретному випадку не винні — на відміну від багатьох держав Європи, снігопади в країні несильні, та й стовпчики термометрів нижче –7 не опускаються. Залізниці (в тому числі поїзди міжнародного сполучення), аеропорти й міський транспорт «заморозив» загальнонаціональний страйк. Не працювали також усі громадські та освітні заклади, а в лікарнях чергували тільки відділення швидкої допомоги. Приєдналися до акції протесту й працівники бельгійських ЗМІ. Профспілкові активісти також організували пікети й блокували входи до тих приватних компаній, які не підтримали страйк, та на в’їздах до Брюсселя.

Страйкарі протестували проти запропонованих урядом заходів жорсткої економії з метою не допустити перевищення дефіциту бюджету понад три відсотки. Зокрема, йдеться про скорочення допомоги з безробіття, зміни умов виходу на пенсію тощо. Востаннє протестна акція такого масштабу в Бельгії проходила 1993 року.

30 січня для страйку бельгійці обрали недарма: саме цього дня у Брюсселі відбувся неформальний саміт Євросоюзу — це вже 17–й такий форум лідерів ЄС за два роки. Щоправда, його учасники особливих незручностей не відчули: знаючи про заплановану акцію протесту, влада Бельгії задіяла так званий «план Б»: для прийому високих гостей було відкрито військовий аеродром Бовешан за кілька десятків кілометрів від Брюсселя.

Серед запланованих питань порядку денного європейські лідери планували обговорити, зокрема, перспективи економічного зростання країн–членів ЄС та непопулярні заходи жорсткої економії. Країни єврозони домовлялися про внесення принципу бюджетної дисципліни до законодавства та оголосили про створення постійного Європейського стабілізаційного механізму — фонду з активами в розмірі 500 млрд. євро. Було підписано рішення про те, що до 20 млрд. євро невикористаних фондів із бюджету ЄС 2007—2013 років підуть на відкриття нових робочих місць, аби подолати безробіття у європейських країнах. Напередодні саміту надійшло повідомлення, що кількість безробітних в Іспанії перевищила рекордну в історії цієї країни позначку у 5 млн. осіб. Загалом по ЄС цей показник становить 23 млн.

Одним із головних завдань саміту було також вирішення проблеми державного боргу країн єврозони. Передусім Греції, яка так і не встигла до початку саміту домовитися з приватними інвесторами про реструктуризацію 200 млрд. євро свого боргу, від чого залежить доля другого траншу фінансової допомоги від ЄС. Очікувалося, що учасники саміту підпишуть так званий фіскальний пакт — узгоджену на попередньому саміті в грудні минулого року фінансову угоду, в котрій, власне, і закладено принцип бюджетної дисципліни, який держави ЄС зобов’язалися перенести у свої конституції. Окрім Великої Британії, що, нагадаємо, відмовилася підписати цей пакт. Утім питання, чи взагалі повинні підписувати цю угоду держави–члени ЄС, які не входять до єврозони, залишалося відкритим (на той час, коли верстався цей номер «УМ», саміт іще тривав).