Одна з найулюбленіших страв і дорослих, і малих — безперечно, млинці. Їх, як і вареники, як казав один літературно–кіношний персонаж: спав би — їв, лежав би — їв... Утім, спочатку треба приготувати. І в пригоді тут стануть як перевірені часом рецепти української традиційної кухні, так і кулінарні запозичення з інших країн.

Багато хто вважає, що найкращі кухарі — чоловіки. Тільки більшість із них, щоправда, коли вдома біля плити — дружина чи мама, не поспішає розкривати свої кулінарні таланти. А коли обставини раптово змушують власноруч готувати страви, представники сильної половини часто розгублюються: не знають, що за чим відправляти у каструлю. Щоб не трапилося так, як у тій приказці «Був хліб, та не було ножа, і охляв чоловік з голоду», пропонуємо для чоловіків підбірку рецептів смачної, корисної і легкої в приготуванні їжі. Жінкам ці страви також готувати не забороняється.

1. Запечену в духовці картоплю «Картопляні кораблики». Бульби спочатку дуже ретельно миють і розрізають навпіл. На кожну половинку зубочисткою у вигляді вітрила прикріплюють смужки приправленого спеціями сала.

Чоловік на кухні — це прекрасно! Такий основний висновок мистецької кухні — улюбленого майданчика для книголюбів та ласунів, — що впродовж трьох останніх днів минулого тижня проводилася в рамках Міжнародного книжкового ярмарку «МЕДВІН: Цей неймовірний, фантастичний світ!». І озвучила його Оксана Забужко — сенсація кулінарного мистецького шоу, як назвав її появу куратор культурного дійства Дмитро Капранов.

Нескладно зробити вишуканим і різноманітним застілля, якщо тебе не обмежують кошти. Складніше, коли на креветки, авокадо й анчоуси не вистачає грошей. Але навіть із досить скромним запасом спецій і традиційним набором продуктів можна здивувати гостей чи домашніх.

Не знаю, як вам, а мені подобається прислухатися до порад досвідчених господинь, які намагаються на кухні все приготувати власноруч, — щоб страва була корисною, економною і красивою на вигляд. Зізнаюся, не соромлюся в гостях запитувати про те, як готуються наїдки й напої, що мені найбільше сподобалися. І від цього лише виграю. Бо і в гостях — смачно, і вдома.

Буденна зайнятість змушує на кухарство витрачати мінімум часу. Тому з понеділка по п’ятницю у працюючих господинь, як правило, свіжі страви зготовані нашвидкуруч. У суботу ж можна розслабитися і приготувати, скажімо, на перше — український борщ чи щось з інших національних кухонь.

Уже кілька місяців — відколи з Києва до Будапешта почав курсувати бюджетний авіаперевізник — для українців стала ближчою Угорщина. Хоча країна, з якою межуємо, для багатьох закарпатців узагалі рідна навіть генетично. Певна спорідненість існує і в кулінарних традиціях та вподобаннях угорців й українців: скажімо, великі порції і ситні страви. «Ми, угорці, любимо поїсти», — пише пропагандист страв своєї національної кухні Дьордь Харгитаі, чия книга «Угорська кухня» перевидавалася кілька разів і перекладена кількома мовами.

Отже, для тих, хто любить поїсти, — дещиця угорської смакоти, традиційно приправленої солодкою чи гіркою паприкою.

Пізньої осені нас наздоганяє депресія, ранньої весни — авітаміноз. Для другого — саме час, я втікаю від нього з упаковкою вітамінів і ... домашньою випічкою. Усі поради зі здорового харчування включають таку: якщо хочете з’їсти десерт, випічку, солодке, приготуйте його самі вдома. По–перше, це буде із хороших продуктів і без шкідливих Е–шок, а по–друге, їстимете невеликими шматочками — ви ж не мазохістка, щоб щодня випікати в промислових масштабах. Домашня випічка — це бонус, свято, яке пахне на всю хату і славить господиню. Я інтуїтивно вибираю з тисяч рецептів прості і швидкі, бо не готова покласти на кухонні справи великий шмат свого життя.

Національна кухня країни — це як національний прапор — завжди впізнавана та улюблена. Її традиції формуються століттями і ґрунтуються на клімато–географічному розташуванні. Проте з часом з’являються нові рецепти і теж приживаються, стаючи народними. Подорожуючи буковинським маршрутом «Долаючи кордони: розвиток гірського туризму», я ловила себе на думці, як схожі український і румунський народи не тільки щедрою та смачною кухнею, а й ментальністю...