Минулих вихідних чистий лист виданих Росією українських злочинців із колишньої влади цілком міг почати заповнюватися конкретними прізвищами повернутих до неньки-України. Таким «першопроходцем» iз числа колишньої влади «в екзилі», що переховуються в Москві, мав стати колишній помічник голови Закарпатської облдержадімінстрації, член СДПУ(о) Володимир Дідик. Але не став.

Важким видався кінець цього тижня для Генпрокурора Святослава Піскуна, який укотре став об'єктом потужної критики. Позавчора, як уже писала «УМ», адвокат Андрій Федур і представник Лесі Гонгадзе Сергій Головатий через пресу заявили про вимогу зустрічі із Президентом України Віктором Ющенком. Причину такої потреби пан Головатий пояснює тим, що «Президент одержує одноканальну інформацію від Генпрокурора» у справі Гонгадзе, i фактично через Піскуна став її заручником. «Піскун підвів його під монастир ще тоді коли Ющенко заявив, що через два місяці справа Гонгадзе буде розкрита», — підкреслює Сергій Головатий.

Не встиг міністр внутрішніх справ Юрій Луценко повідомити, що в його відомстві вдосталь чаю (50 тонн для Внутрішніх військ — це вам не жарти), як з'явилося чимало бажаючих спробувати його заварки. Лише на цьому тижні на «чайну» церемонію до гостинного пана Луценка завітали вже вдруге — після олігарха з Донеччини Ріната Ахметова на Богомольця, 10 вчора прийшов i Віктор Медведчук.

Минув рівно тиждень після того, як Київська обласна прокуратура порушила кримінальну справу проти екс-Генпрокурора Геннадія Васильєва за перевищення службових повноважень стосовно землі під Кагарликом. Але у статусі підозрюваного пан Васильєв перебував недовго. Адже його попередник, а згодом i наступник на посаді Генпрокурора Святослав Піскун учора скасував відповідну постанову прокурора Київської області Юрія Гайсинського.

Чимало питань iз протидії злочинності накопичилося в обох країнах після зміни влади. Не секрет, що чимало колишніх українських можновладців втекли від кримінальної відповідальності до Москви, де сформували такий собі «уряд в екзилі». Звісно, це до певної міри жарт в.о. міністра внутрішніх справ Юрія Луценка, але проблема є. Лише ситуація із тепер уже громадянином РФ Ігорем Бакаєм чого варта!

Сучасний етап реформування українського війська відрізняється від попередніх рівнем його обгрунтованості, переконані в Міністерстві оборони. Тут, на відміну від інших силових відомств, не заперечують окремих заслуг попередників — Олександра Кузьмука i Євгена Марчука, але вважають, що саме зараз було проведено оборонний огляд, результатами якого стали всебічний аналіз поточного стану Збройних сил та визначення їх перспектив. Це i стало початком нового етапу реформи ЗСУ.

Позавчора під вечір народному депутату Григорію Омельченку нарешті дали слово. Слово, яке всім було відомо, але яке мало хто хотів чути з високої парламентської трибуни. Йдеться про звіт тимчасової слідчої комісії Верховної Ради з питань розслідування причин та обставин убивства журналістів Георгія Гонгадзе, Ігоря Александрова, посягання на життя народного депутата Олександра Єльяшкевича та фактів порушень державними діячами Конституції і законів України. Комісії, яку Омельченко дотепер очолював. Бо, прослухавши звіт, нардепи припинили її існування.

Мабуть, знову неспокійно почуває себе колишній керівник Державного управління справами, а нині добропорядний громадянин Російської Федерації Ігор Бакай. Спокою не дає буремне чиновницьке минуле в Україні. Здавалося б, усе було гаразд: поміняв паспорт iз тризубом на іншу книжечку з двоголовим орлом — i ніхто тебе вже назад, у руки правосуддю, не віддасть. До кримінальної відповідальності не притягнуть, меч української Феміди не покарає.

На заяву Турчинова відреагували i головні «герої» корупційного скандалу. Адже наведені приклади екс-голови СБУ важать більше, ніж просто слова екс-держсекретаря Зінченка.
Так, колишній секретар РНБО Петро Порошенко попередив Турчинова про кримінальну відповідальність.

Реформа місцевого самоврядування, передбачена законопроектом про внесення змін у Конституцію N3207-1, що була визнана Конституційним Судом позавчора цілком конституційною, очікує на затвердження Верховної Ради. Нагадаємо, що цей законопроект парламент ще 8 грудня 2004 року прийняв у першому читанні в пакеті із законопроектом змін до Конституції №4180, що передбачав перетворення України в парламентсько-президентську республіку, і законом про вибори (так званий «третій тур»).