Збірна Італії виявилася єдиною з учасниць Євро-2004 командою, всі гравці якої виступають у внутрішньому чемпіонаті. Що, втім, не дивно, якщо врахувати силу серії А. Навіть ті, кого головному тренеру «Скуадри адзурри» Джованні Трапатонні не вдалося побачити серед своїх підопічних («міланісти» Індзагі й Панкаро травмовані, Мальдіні таки закінчив кар'єру в збірній), грають на Аппенінах.

Ні для кого не секрет, що найбільш криміналізованою сферою економіки є кредитно-фінансова та банківська система, яку нечисті на руку ділки використовують найчастіше для відмивання доходів, незаконної конвертації валюти та її транспортування за кордон (наприклад, у швейцарські банки). При цьому «ненависники податкової» «вербують», тобто використовують для своїх цілей працівників банківських установ, які, у свою чергу, користуючись службовим становищем, виконують операції з кредитування, відкривають поточні та депозитні рахунки і, звичайно, за деякі відрахування від незаконних операцій всіляко сприяють кримінальній діяльності своїх «хрещених батьків».

У цю «автостопну» мандрівку ми з Настею вибиралися ду-у-уже довго. Нарешті, визначилися: у четвер, день, що за традицією вважається легким для початку дороги. Утім... Знайома прочитала нам з газети гороскоп на «обраний» четвер. Виявилося, що це «день черепахи». А от середа виявилася «днем лані». Ми зневажили «оті забобони» і планів не змінили. Маршрут наш був простий: наддніпрянськими містами (з їхніми музеями, пам'ятками і храмами) — до Чорного моря.
У дорозі нам мали слугувати яскраво-червоний намет, жовті китайські матрацики, термос, набір жерстяних мисочок з пластиковими кришечками, карта автомобільних шляхів нашої держави і поки що неперевершений путівник «Україна» (видавництво «Смолоскип»). Чому все-таки автостоп, ночівля у наметі і кашка з термоса, а не крутий автобус, готель і їдальня з усім, «що треба»? Не тільки тому, що так дешевше, і що поки не їздить отой крутий автобус історичними місцями України. А й тому, що хочеться бути ближче до насиченої мовчазною пам'яттю землі, почути її мову, забути про «земні турботи» і жити дорогами: куди вони поведуть і що покажуть.

У ніч на вівторок у шляхову пригоду втрапили футболісти запорізького фармклубу «Металург». За кілька десятків кілометрів від Полтави перед «Ікарусом» несподівано вигулькнув «Москвич». Завдяки миттєвій реакції запорізького водія вдалося уникнути лобового зіткнення (у такому випадку, до речі, власник і пасажири легковика навряд чи відбулися б легким переляком). Автомагістраль була після дощу слизькою і спортклубівський «Ікарус» опинився у кількаметровому кюветі, інформує прес-аташе ФК «Металург» Ігор Павленко. Порушник з місця аварії дременув.

На запорізькій землі продовжують лунати вибухи, але вже не у «виконанні» військових, а невідомих зловмисників. Учора, о 9-й ранку, майже в самісінькому центрі Запоріжжя, в одному з будинків по проспекту Металургів пролунав вибух. Сталося це, коли 25-річний підприємець, підійшовши до офісу своєї фірми, що спеціалізується на художній ковці металу, побачив перед вхідними дверима картонний ящик і спробував його відсунути.

У наш час уже нікого не здивуєш ситуацією, коли на лаві підсудних опиняються ті, хто, здавалося б, сам повинен ловити і саджати. «Правоохоронці в наручниках? Чи й не дивина», — відмахнеться пересічний громадянин, уже ситий гучними справами про перевертнів, наркомафію в погонах, або сутеренів, а за сумісництвом міліціонерів тощо. Сьогодні поширеними є дві думки, щодо причин того, чому окремі правоохоронці потрапляють за грати. Перша: засвітився у своїй діяльності поза законом, був необережним, на противагу колегам iз правоохоронного цеху. Друга: чесного і непідкупного офіцера, звитяжного борця зі злочинністю, підставили бандюги. Саме навколо цих двох версій коливається зараз суспільна думка стосовно резонансної справи запорізьких убозівців, звинувачених у перевищенні службових повноважень і тортурах.

До сьогодні дві третини мешканців Запорізької області вживають воду, назвати яку питною язик не повертається (офіційна статистика традиційно віддзеркалює намір чиновників мінімізувати проблему «приємнішим» відсотком). Керівники регіону визнають, що від дефіциту найнеобхіднішого — води — потерпають щонайменше 433 населені пункти. За інформацією обласної СЕС, бактеріологічна забрудненість комунальних водогонів перевищує допустимі норми на 30 (у Токмаку, Василівці, Пологах, Веселому) і навіть 50 (у Бердянську і Мелітополі) відсотків! Третина водопровідних мереж і очисних споруд давно відпрацювала свій амортизаційний ресурс; планово-попереджувальні ремонти обладнання й агрегатів насосних станцій фахівці здійснюють лише на сорок відсотків.

Непрогнозовано завершилася комерційна поїздка до Запоріжжя кількох підприємців із Краснодона. Луганчани спеціалізуються на гуртовій торгівлі продуктами харчування, і запоріжці звабили їх вигідною пропозицією: міняємо цукор на борошно. Отже, домовилися про місце і годину зустрічі.

Сторожа Південного цвинтаря, що в Космічному районі обласного центру, недільного ранку ледь не знепритомніла, побачивши наслідки нічного візиту зловмисників. Ущент розбито майже сімдесят мозаїчних пам'ятників, кілька десятків — гранітних; повисмикувані хрести стирчали «ногами» догори...