Хоча у вихідні розрив між українськими суперклубами зменшився до трьох очок, навряд чи варто було сподіватися, що київське «Динамо» у перенесеному матчі 25-го туру не скористається можливістю знову повернути його на відстань у шість очок. Матч проходив доволі неспішно, але навіть за такої гри запоріжці не змогли нічого протиставити господарям.

Такі вже українські реалії: вітчизняному виробникові важко передбачити, коли і з чиєї ініціативи виникне черговий бар'єр на складному шляху виживання. Акціонери Запорізького алюмінієвого комбінату, приміром, вважали свої партнерські стосунки з Укрзалізницею взаємовигідними і діловими. Так, зрештою, і було. Доки перевізник-монополіст нашої держави не запровадив систему автоматизації робочих місць (АРМ). Нова система підказала залізничникам нову транспортну схему доставки вантажів ЗАлКу — економічнішу для надавача послуги. Упродовж кількох місяців виробничник опирався, однак у першій декаді квітня змушений був угамувати свій спротив: усі вантажі для комбінату пішли через станцію Запоріжжя-Ліве (донедавна ті ж боксити ЗАлК одержував на станції Запоріжжя-Мале). У такий спосіб залізничники збільшили маршрут доставки вантажів від 4 до 21 кілометра.

Винесена у заголовок фраза — з розповіді фельдшера села Новобогданівка Ірини Зусько. Це вона потім, коли смертельна небезпека відступить — передовсім перед посланою з небес зливою, коли порідшає свист снарядів над головами безневинних людей, — тільки потім Ірина, ніби щойно прокинувшись, піймає себе на спогаді: це ж мені приснилося! А сон її був дійсно пророчим: «Напередодні мені приснилося, ніби я лягаю у вириту могилу. А кажуть, не вір снам!». Слава Богу обійшлося: «їхній» снаряд просвистів мимо хати і впав на ділянку полуниць. І на роботі життя молодої жінки — як, зрештою, і будь-кого з колег Зусько, висіло на волосині випадковості. А один із снарядів упродовж кількох діб стирчав у стіні будинку головного лікаря Алли Маліної.

За інформацією народного депутата України Юрія Артеменка, клубок розслідування низки кримінальних справ, пов'язаних із банкрутством запорізького «Нашого банку», викотився за межі держави. Підтверджується припущення стосовно «еміграції» солідної частини заощаджень вкладників за кордон. Сліди нашої гривні, конвертованої в інвалюту, виявили у Росії і навіть в Ізраїлі. На береги землі обітованої начебто переведено майже сто мільйонів гривень — не «дерев'яними», ясна річ. Отож далеке і приємне відрядження очікує групу слідчих Генеральної прокуратури.

У відділ трансплантації i хiрургiї серця Інституту експериментальної хірургії і трансплантології, більше відомому як інститут Шалімова, харків'янин Едуард Соколов, єдина в Україні людина з трансплантованим серцем, — дорогий гість. Приблизно раз на півтора місяця він приїжджає сюди на обстеження, щоб упевнитись, що донорське серце, яке йому пересадили півроку тому, функціонує як слід. У проміжках між процедурами Едуард спілкується з медсестрами та лікарями. Він — людина товариська й оптимістично налаштована, тож за дев'ять місяців перебування в столиці в очікуванні операції завів тут багато друзів.

Усе іде за Поки «динамівці» брали участь в турнірі пам'яті Лобановського, «Шахтар» скористався можливістю й наблизився до киян на відстань однієї перемоги. «Запасним» матчем підопічні Михайличенка скористаються вже сьогодні, коли вийдуть на домашню арену проти запорізького «Металурга». До майбутньої першості доведеться облишити сподівання на Лігу чемпіонів «Дніпру». Команда Кучеревського не змогла протиставити підсиленому колишніми «гірниками» «Іллічiвцю» нічого, крім своєї головної зброї — Венглинського, але цього виявилося замало.

Позавчора не надто цікавими півфінальними матчами стартував уже ІІ Міжнародний турнір пам'яті Валерія Лобановського. Мабуть, й італійський «Мілан», якби приїхав до Києва, вирішивши всі турнірні завдання у себе на батьківщині, не надто б пнувся зі шкіри у фактично дружніх зустрічах. «Россо-нері», виявляється, розглядали можливість участі в динамівському турнірі, але на той час ще не було відомо, наскільки вільними будуть підопічні Анчелотті в середині травня. «Мілан» став чемпіоном Італії, а до столиці України під'їхали раніше заплановані гості — переможці першостей Грузії, Латвії та Молдови. Окрім низької мотивації цих команд, не надто високим був і клас, тож відповідними були й швидкості та кількість браку.

Учора в Гуляйполі відбулася ще одна скандальна сесія міськради — третє упродовж місяця зібрання депутатів, налаштованих змістити Олександра Жигалка з посади міського голови. Мотивація? У рік президентських виборів містом повинен керувати чиновник, здатний якщо не організувати, то бодай закрити очі на будь-яку наругу над демократією — на кшталт того, як це зробив «губернатор» Закарпаття Різак під час виборів у Мукачеві. Жигалко ж не приховує своїх симпатій до «Нашої України», очолює філію партії київського мера Олександра Омельченка — «Єдність», підтримує видання опозиційної газети «Майдан», котру заснував місцевий осередок партії «Собор». Після призначення першим заступником голови Запорізької облдержадміністрації висуванця СДПУ(о) Анатолія Світлицького в регіоні побільшало кадрових пертурбацій. Годі сумніватися, що значилася у владному «темнику» й гуляйпільська «проблема».

Ісаак Рогачевський переїхав до Запоріжжя 1934 року з величезним досвідом, набутим у статусі керівника низки металургійних гігантів Донецька, Дніпропетровська, Макіївки. Упродовж двох років Рогачевський працював також у торгпредставництві СРСР у Німеччині. І ця обставина, як з'ясується пізніше, зіграла визначальну роль у його подальшій долі.

Ситуація, на кшталт винесеної у заголовок, склалася в обласному центрі наприкінці 1943 року. Ставка Сталіна висловлювала невдоволення з приводу, на думку Москви, зволікання з початком штурму Запоріжжя. Реалії ж були такими: шлях «саботажникам» до індустріального центру перетинали дві лінії масованої оборони — на плацдармі шириною у сорок кілометрів і в глибину до двадцяти (!) німці зосередили кількасот танків, шістсот гармат і мінометів, близько 40 тисяч вояків. Упродовж двох тижнів війська СРСР не відважувалися штурмувати захисні редути нацистів: генерали вирішили нагромадити більше сил.