Трьох співробітників Ковпаківського райвідділу міліції затримали співробітники обласної прокуратури. Їх підозрюють у причетності до смерті 32–річного Олексія Ходакова, який помер під час перебування в міліції 17 січня. Як писала тоді «УМ», Олексія привезли до райвідділу, нібито отримавши дані про його причетність до вбивства чоловіка, який зник безвісти.

Секретар Сумської міської організації Всеукраїнського об’єднання «Свобода» Юлія Левченко повинна відпрацювати 50 годин на громадських роботах. Таке рішення прийняв Зарічний райсуд міста Суми. Адміністративне покарання 22–річній сумчанці призначено за те, що під час «круглого столу» в Сумській міськраді, приуроченого до Міжнародного дня боротьби за ліквідацію расової дискримінації, вона вилила пакет кефіру на голову однієї з організаторок заходу.

Давно якесь призначення на посаду не викликало в Сумах такого резонансу. Ще б пак, коментують у форумах: прокуратуру Сумського району очолив, напевне, геній. Адже, згідно із Законом «Про прокуратуру», «на посади районних і міських прокурорів призначаються особи віком не молодше 25 років зі стажем роботи в органах прокуратури або на судових посадах не менше трьох років». Саме на цій нижній межі молодший радник юстиції Сергій Колісник і призначений на зазначену посаду.

Ім’я Олександра Волкова — колишнього «директора парламенту» часів Президента Кучми, екс–лідера виборчого блоку «КУЧМА» — нині часто звучить на Сумщині. Адже киянин Волков нині курирує обласну партійну організацію ВО «Батьківщина», і активність знаного «кучміста» в регіоні зросла. Він присутній на звітно–виборчій конференції сумського відділення Всеукраїнської організації ветеранів Великої Вітчизняної війни. Він обіцяє допомогти у вирішенні проблем міському центру еколого–натуралістичної творчості. Він закликає політиків об’єднувати зусилля до цьогорічної виборчої кампанії та узгоджувати єдиних кандидатів у мажоритарних округах. Він через листівки закликає: «Юлі — волю!» Саме поява в мережі інтернет цих листівок привернула до «сумського» Волкова увагу всієї політизованої України.

Чи можна навчитися щастю? «Легко, — посміхається пані Галина. — Хочете?» Ми, сидячи на стільцях, витягуємо вперед руки й ноги. При цьому кулаки треба стискати якомога міцніше. «Ще тримайте, ще!» — підбадьорює пані Галина. Нарешті повертаємося до звичайної пози й хтось каже: «Кайф». «Оце, власне, схема виникнення ендорфінів — гормонів щастя: напруження, потім — розслаблення, — пояснює Галина Бевз, кандидат психологічних наук, доцент Університету менеджменту освіти Національної академії педагогічних наук України. — Щоправда, це лише приклад, а справжній процес набуття здатності відчувати себе щасливою є здобутком не лише однієї людини, і він не може бути суто механічним».

Наша співрозмовниця — автор багатьох посібників та методик iз розвитку прийомного батьківства. Здавалося б, тема таких досліджень — нестача щастя. Втім саме в цій роботі пані Галина почала осягати непростий механізм дивовижної емоції, який, виявляється, досить далекий від нашого буденного уявлення.

У вівторок кількасот тростянчан вийшли на мітинг до міської ради, аби підтримати міського голову Юрія Бову. «Всі на захист міста!», «Обласна владо, ти з ким?» — закликали та запитували плакати, а ще — обіцяли — «Не допустимо рейдерського захоплення!».

На Сумщині виготовляють близько сорока видів сиру (наголошу: саме сиру!). Випускають його п’ять підприємств. Від найменшого — ТОВ «Велсам», що у Великому Самборі на Конотопщині, до найбільшого — «Бель Шостка Україна». Після проголошення Росспоживнаглядом претензій до українських сирів державне підприємство «Сумистандартметрологія» перевірило всі ті види, а разом — іншу молочну продукцію.

«Ми провели термінову позапланову перевірку, — каже заступник генерального директора з питань підтвердження відповідності держпідприємства «Сумистандартметрологія» Олександр Шовкун. — На кожне молокопереробне підприємство виїхали наші фахівці, зробили відбір сировини й готової продукції. І сьогодні маємо результат лабораторного дослідження».

Півроку ця дівчина заробляла, транслюючи «кіно» власного виробництва в iнтернеті. За перегляди клієнти мали платити чималі гроші на її рахунок — і платили! Хоча ні продюсером, ні актрисою вона насправді не була. 24–річна мешканка Конотопа мала інший досвід — займалася проституцією у столиці. Покрутившись у цих «професійних» колах, вирішила, що зможе заробляти сучасніше і з легшим «застосуванням» власного тіла.

Законодавчу ініціативу про стовідсоткову заборону куріння в закладах громадського харчування підтримав Сумський обласний осередок Всеукраїнської громадської організації «Асоціація барменів». Здавалося, невже бармени можуть протестувати проти того, що нібито приносить прибуток? Утiм ресторатори на засіданні сумського прес–клубу запевнили: заклади навряд чи втратять, а от здобудуть — напевне. Передусім виграє здоров’я їхнiх працівників.

Коли на підлозі сараю в поліетиленовому пакеті серед брудних ганчірок знайшли замерзлу новонароджену дитину, жінка визнала: це зробила вона разом із чоловіком. Була досить спокійною, розповідають правоохоронці. «Вразило одне, — каже начальник Ямпільського райвідділу міліції Володимир Помілуйко. — Коли ми повідомили жінці, що її дії підпадають під статтю 115 КК — вбивство, вона здивувалась і спитала, а чому саме вбивство, адже є інше покарання за позбавлення матір’ю життя новонародженої дитини. Тож про докори сумління тут говорити не варто...»