Обігнали навіть Америку

Обігнали навіть Америку

Іще задовго до завершення Універсіади росіяни заявили про побиття національного рекорду за кількістю виграних медалей на студентських Іграх. За два дні до завершення форуму збірна господарiв — беззаперечний лідер неофіційного командного заліку — в своєму активі мала 218 нагород, з яких 109 золоті, 58 срібні та 51 бронзова. Тоді як друга збірна Універсіади — китайська — зібрала лише 21 золоту нагороду, 24 срібних та 14 бронзових відзнак.

«Під пресом» рідних стін

Керівництву Федерації легкої атлетики України ще належить провести глибинний аналіз результатів домашнього чемпіонату світу серед юніорів, але, підбиваючи підсумки донецького «мундіалю» по гарячих слідах, навряд чи можна говорити про успішний виступ наших атлетів. Одна медаль бронзової проби, яку здобула 17–річна метальниця молота Валерія Семенкова, — такий ужинок «синьо–жовтої» збірної.

У Казані попереду росіяни

Із огляду на стахановські темпи здобуття господарями Універсіади медалей — 49 нагород після 64 змагальних видів, думається, вже зараз ні в кого немає сумнівів у тому, що саме росіяни виграють загальний залік XXVII Всесвітніх студентських ігор.

Домашній героїзм

Після того, як у минулому році шотландець Енді Маррей виграв свій перший турнір «Великого шолома» — «Ю–Ес оупен», вся Велика Британія чекає від свого улюбленця перемоги на домашньому Уїмблдоні. Власне, Енді, посіяний під другим номером, небезпідставно вважається фаворитом трав’яного турніру, на якому минулого року він дійшов до фіналу.

Відрядження на Батьківщину

Відрядження на Батьківщину

Коли в Донецьку активно займалися запуском хокейного проекту під КХЛ, багато хто припускав, що команда–учасниця одного з найсильніших дивізіонів світу зможе стати локомотивом для всього вітчизняного хокею. Власне, на початку становлення «Донбасу», коли він лише стукав у двері КХЛ, і справді здавалося, що донецький клуб буде каталізатором для інших хокейних господарств України. Однак одного року, впродовж якого «квітнув і пахнув» український чемпіонат під егідою ПХЛ, виявилося недостатньо для відродження. За великим рахунком, нашвидкуруч створена Професіональна хокейна ліга стала для «Донбасу» трампліном у «доросле життя», тоді як інші вітчизняні клуби так і не змогли перебороти силу «земного тяжіння» і знову занурилися в сірі будні безгрошів’я та боротьбу за виживання.

Зведення рахунків

Днями Міжнародна шахова федерація оприлюднила новий рейтинг–лист. У чоловіків, як і раніше, найкращий показник має норвежець Магнус Карлсен (2862). Найвище місце поміж українців — 14–те — посідає Руслан Пономарьов (2756), який після останнього рейтингового перерахунку випередив Василя Іванчука (2733, 22–ге місце).

Ракетка посполита

Ракетка посполита

Здолавши в четвертому раунді росіянина Михайла Южного (20–й номер посіву), шотландець Енді Маррей (2) шостий раз поспіль пробився до чвертьфіналу Уїмблдону. Найкращий представник тенісної армії Її Величності досі жодного разу не вигравав домашній турнір серії «Гранд слем». Найближче до тріумфу Енді перебував торік, коли у фіналі в чотирьох сетах поступився Роджеру Федереру.

Вибух ззаду зліва!

Вибух ззаду зліва!

Упродовж кількох останніх тижнів світ «Формули–1» із нетерпінням чекав результатів дисциплінарного провадження, яке мало дати оцінку напівлегальній — майже секретній — співпраці «Мерседеса» та монопольного постачальника гуми для «Ф–1» «Піреллі». Попри те, що більшість «формулічних» команд вбачали в цій змові грубе порушення спортивних правил та норм, Міжнародний трибунал ФIA обмежився лише попере­дженням на адресу фігурантів справи.

Від печалі до радості

Від печалі до радості

«Ой не буду горювати, буду танцювати» — співається в одній із пісень Вєрки Сердючки. Напередодні старту командного чемпіонату Європи до табору української збірної з легкої атлетики надійшли одразу дві неприємні новини: від українського громадянства відмовилися двоє «збірників» — стрибуни потрійним Ганна Князєва та Шериф Ель–Шериф.

Не кількістю, а якістю

Не кількістю, а якістю

На континентальній першості–2013, що в неділю завершилася в німецькому місті Росток, українські стрибуни у воду знову виграли командну першість. Так, власне, було й торік. Порівняно з Ейндховеном підопічні головного тренера Тамари Токмачової в підсумку взяли на одну нагороду менше — сім, але перевершили попередній здобуток за кількістю «золота».