Колишній президент Єгипту Хосні Мубарак «близький до смерті», але лікарі продовжують боротьбу за його життя, повідомляє єгипетський державний телеканал Nile News TV. Інформація про стан скинутого революцією екс–глави держави суперечлива. Напередодні єгипетська інформагенція MENA повідомила, що серце Мубарака «перестало битися і не реагувало на дефібриляцію», після цього лікарі зафіксували клінічну смерть. За повідомленнями, що їх подала агенція «Рейтер» із посиланням на джерела в органах безпеки, Мубарак перебуває в комі й підключений до апарату штучного дихання.

Європейська Комісія запропонувала нові правила кризового управління банками, для чого буде створено так званий банківський союз. Головною функцією цієї нової структури буде координація нагляду над європейськими банками, системи їх фінансування та ліквідації фінансових установ, які банкрутують. Як повідомляє «Німецька хвиля», у Брюсселі очікують, що нововведення допоможуть єврозоні вийти з економічної кризи. Єврокомісар у справах внутрішнього ринку Мішель Барньє заявив, що завдяки новим правилам у країнах Європейського Союзу будуть гарантовані фонди, призначені для запобігання кризовим ситуаціям. Крім цього, порятунок банківських установ не обтяжуватиме національні бюджети окремих країн ЄС, тому що витрати на підтримку або ліквідацію банків забезпечать їх власники і кредитори.

Верховний суд Пакистану позавчора відсторонив від посади прем’єр–міністра країни Юсуфа Резу Гілані. Як повідомляє Бі–Бі–Сі, суд постановив, що Гілані «перестав бути прем’єр–міністром Пакистану». 26 квітня цей найвищий судовий орган Пакистану визнав тепер уже екс–главу уряду винним у тому, що він вирішив не проводити антикорупційне розслідування щодо президента країни Асіфа Алі Зардарі. Тоді Гілані отримав лише умовний вирок і не був засуджений до ув’язнення. Але тепер його зняли з посади, та ще й позбавили мандату депутата парламенту. Суд також постановив, що всі рішення, які Гілані ухвалив після 26 квітня, визнано недійсними.

Криза єврозони становить велику небезпеку для економіки всього світу. Такого висновку дійшли учасники дводенного саміту «Великої двадцятки», який завершився вчора у мексиканському курортному місті Лос–Кабос. Як зазначає Бі–Бі–Сі, приділивши найбільше уваги саме цьому питанню, лідери G20 закликали європейські країни вжити термінових заходів для подолання кризи — передусім провести структурні реформи. При цьому президент Європейської комісії Жозе Мануел Баррозу наголосив: Європа потерпає радше від глобальних, ніж від суто власних проблем.

17 червня 1953 року в Берліні спалахнуло народне повстання проти комуністичного режиму, спричинене неефективним господарюванням та падінням життєвого рівня населення, що контрастував із рівнем життя у капіталістичній ФРН. Повстання охопило понад 270 населених пунктів, у тому числі найбільші міста. Влада НДР виявилася неспроможною подолати кризу, відтак «братню допомогу» надав СРСР: розміщені на території Східної Німеччини радянські війська жорстоко придушили повстання.

Перші після «Арабської весни» президентські вибори в Єгипті добігли кінця, але політична ситуація в країні залишається невизначеною. Офіційні результати єгипетський центрвиборчком обіцяє оприлюднити післязавтра, проте прихильники одного з кандидатів святкували перемогу вже вчора. Згідно з даними перед­виборчого штабу кандидата від ісламістського руху «Брати–мусульмани» Мохаммеда Мурсі, у другому турі виборів, який завершився минулої неділі, саме він здобув більше половини голосів — понад 52%. Такі підрахунки «мурсісти» зробили на основі копій офіційних протоколів з дільничних виборчих комісій, які видають на руки спостерігачам від кожного кандидата. На сайті лідера «Братів» уже вчора з’явився напис «Мохаммед Мурсі — перший обраний президент Єгипту!», а його виборці тисячами виходили на вулиці міст і сіл iз портретами свого обранця й переможними гаслами.

У Мексиці вчора стартував саміт лідерів країн «Великої двадцятки», однією з головних тем якого стане криза в єврозоні. Хоча ще до його початку світові ринки трохи заспокоїлися щодо долі єдиної європейської валюти. Позитивно на фондові біржі вплинула інформація з Греції, де завершилися «чергові позачергові» парламентські вибори. Попри побоювання Заходу й самих греків, які напередодні голосування масово знімали кошти з банківських рахунків, перемогу здобула не радикальна ліва коаліція СІРІЗА, а правоцентристська «Нова демократія». Її лідер Антоніс Самарас розцінив такий результат як «вибір народу на користь подальшого перебування Греції в єврозоні» й закликав якомога швидше сформувати «уряд національного порятунку». До якого запросив і представників коаліції СІРІЗА, проте її лідер Алексіс Ципрас від запрошення відмовився.