Якщо в майбутньому на автодром «Буддх», який після трьох років існування планують закрити, чекає «реінкарнація», його сміливо можна назвати на честь непереможного пілота «Формули–1» Себастьяна Феттеля.

Вирушивши на чемпіонат світу до Вроцлава без цілої групи ключових важкоатлетів, збірна України навряд чи могла розраховувати на серйозні здобутки. Щоправда, навіть за умов, коли наші лідери залишилися вдома у зв’язку з «допінговим» перестраховуванням, у тренерському штабі говорили про плани щодо однієї нагороди.

Якщо на чемпіонаті світу–2011 в Баку наші боксери–аматори зчинили фурор, побивши за кількістю виграного «золота» рекорд кубинців, то на цьогорічному «мундіалі», який приймала інша пострадянська республіка — Казахстан, беззаперечними королями рингу були господарі, тоді як наша збірна відсунулася на другорядні ролі.

Розпрощавшись із низкою ключових гравців, «Шахтар» був приречений пережити в новому сезоні спад. Він став простежуватися у грі «гірників» у середині вересня, коли підопічні Мірчи Луческу зазнали в прем’єр–лізі двох поразок і на деякий час випали з призової трійки. Небезпідставно хвилювалися уболівальники українського чемпіона і за старт у Лізі чемпіонів.

Зазвичай прогностична оцінка турнірних перспектив учасників групового турніру Ліги чемпіонів відбувається після завершення спарених поєдинків третього–четвертого турів. Але мадридському «Атлетико» вже тепер можна пророкувати успішну кваліфікацію до раунду «плей–оф».

Чемпіонат світу, який із неділі триває у Вроцлаві, навряд чи можна буде назвати успішним для українців. Адже наша збірна поїхала до Польщі в ослабленому складі. У жінок залишилася не заповненою найважча категорія — понад 75 кг.

На чемпіонаті світу з аматорського боксу, який триває в Алмати, пора вирішальних боїв іще не настала, а лави української збірної з кожним днем стають усе рідшими. Своєрідним рубіконом для майстрів шкіряної рукавички є чвертьфінал, пройшовши який, боксер гарантує собі медаль.

Попри те, що українські клуби, яким у нинішньому сезоні випало представляти Україну на євроарені, мають за плечима достатньо великий досвід міжнародних баталій, у нинішньому сезоні практично всі вони виходять на континентальну арену в ролі дебютантів тих чи інших турнірів.

Український професіональний футбол, ставши улюбленою іграшкою олігархів, спізнав як плюси, так і негативні моменти співпраці з великим бізнесом. Добре, коли у «гру мільйонів» вливають великі гроші й виводять клуби на самоокупність. Але приклади прибутковості трапляються нечасто, і, награвшись, бізнесмени раз по раз кидають свої футбольні команди.

На першому серйозному післяолімпійському старті — квітневому чемпіонаті Європи–2013 — українська збірна гімнастів, хоч і постала в оновленому та омолодженому вигляді, але, виступаючи без свого лідера Миколи Куксенкова, показала пристойний результат і здобула кілька медалей.