Упродовж останніх двох місяців — грудня 2010–го та січня 2011–го — волонтери проекту «Київ без тютюнового диму» активно моніторили столичні бари, кав’ярні та ресторани. Добровольці мали з’ясувати, як у цих місцях дотримуються законодавства щодо права людини на чисте повітря, не забруднене тютюновим димом. Перш ніж вийти «в поле», чоловіки та жінки різного віку прослухали лекцію від юриста (які норми містять закони щодо обмеження тютюнокуріння у громадських місцях, на що слід звертати увагу в приміщеннях, як треба поводитися у різних ситуаціях тощо). Для моніторингу випадковим чином обрали 100 закладів, у яких дозволено курити: кафе, бари, паби, ресторани (окрім «фастфудів») — як у центрі, так і в інших районах Києва. Результати моніторингу були вражаючими навіть для найбільш песимістично налаштованих учасників. Порушення «антитютюнового» законодавства були виявлені аж у 79% випадків!

Коли до рідного села Галини Ткаченко в Монастирищенському районі Черкаської області прибув мобільний мамограф, вона спочатку відмовилася йти на обстеження. Жінка пригадує, що її вмовила тільки рідна сестра, яка живе у цьому ж селі. Згодом пані Галина була вдячна долі, що так усе сталося, тому що апарат допоміг виявити на ранній стадії рак молочної залози, а успішна операція привела до повного одужання. Колишня пацієнтка онкодиспансеру каже: добре, що той «мамолог на колесах» дістався і до нашого віддаленого села. А черкаські онкологи зазначають: без дороговартісного мамографічного комплексу їм не вдалося б досягти таких гарних результатів з ранньої діагностики раку, особливо в сільських районах. Саме Черкаський обласний онкодиспансер ще п’ять років тому першим в Україні одержав незвичайний автомобіль. Це відбулось у рамках програми «Разом проти раку грудей», організаторами та партнерами якої є благодійний фонд «Здоров’я жінки та планування сім’ї» та міжнародна косметична компанія AVON.

Завдяки технічному прогресу науковці та медики можуть користуватися найдосконалішим обладнанням для діагностики та лікування різних видів пухлин. Утім проблема раку досить важко вирішується, тому що науковцям досі не вдається встановити першопричину цього захворювання. На сьогодні існують десятки теорій, але однозначно й безапеляційно сказати, що працює та чи інша, неможливо. Про це під час «круглого столу» журналістам розповів директор Інституту експериментальної патології, онкології і радіобіології імені Р.Є. Кавецького НАН України, академік Василь Чехун.

Українські онкологи переконані, що за рахунок нормальної профілактики ми могли б на третину зменшити кількість нових випадків раку. Але для того, щоб отримати гарний результат, програму профілактики слід зробити багатокомпонентною, послідовною і добре фінансованою.

Завтра планета вкотре відзначає Всесвітній день боротьби з раком — захворюванням, яке набуває масштабів пандемії і невпинно збільшує кількість хворих, незважаючи на старання вчених, лікарів i фармацевтів. Проблема для України серйозна — щодня в нас фіксують 442 нові випадки раку або 18 — щогодини. Ризик захворіти на рак упродовж життя має кожен третiй–четвертий чоловік та кожна п’ята–шоста жінка. Щодня від раку помирають 239 українців, або 10 — щогодини. Утім лікарі обнадіюють: діагноз рак на сьогодні — це аж ніяк не вирок. Якщо вчасно встановити діагноз, то вилікувати пацієнта можна «малою кров’ю» і без важких наслідків. Як наголосив головний онколог МОЗ України, професор Ігор Щепотін, запорука успіху полягає у профілактичних заходах та у виявленні хвороби на ранніх стадіях.

У медичній практиці нерідко трапляються ситуації, коли пацієнта можна «витягти» з важкого стану лише за допомогою складної техніки. Якщо потрібного апарата немає, «дідівські» методи можуть і не спрацювати, а хворий може або померти, або на все життя залишитися інвалідом.

Ще не так давно грипозний вірус–мутант А (H1N1), відомий як «свинячий» грип, доводив людей до паніки. Лікарі й науковці фіксували стрімкий перебіг захворювання, тяжкі ускладнення, високу заразність цієї інфекції та значний відсоток летальності при несвоєчасному лікуванні.

Співробітники двох харківських наукових закладів — інституту патології хребта і суглобів імені М.Сітенка та інституту монокристалів — розробили, виготовили, а головне — навчилися успішно використовувати на практиці сапфірові тазостегнові суглоби.

Завдяки науково–технічному прогресу життя сучасної людини чим далі, тим більше нагадує фантастичне кіно. Причому застосування складних технологій уже не є прерогативою західних країн. «Розумних» роботiв залучають до виконання доволі несподіваних завдань по всьому світу.

У це важко повірити, але розлади поведінки, «шизоїдні» вчинки та відверті дивацтва можуть бути викликані не проблемами з головою, а діяльністю окремих бактерій. Це підтверджують яскраві приклади, зафіксовані в історії медицини.