Доморощені «мігранти»

Доморощені «мігранти»

Про зуби мудрості знають усі. Хтось чекає на них із нетерпінням (це ж бо ознака «дорослості»!), а хтось і чути про них не хоче — настільки вони вже набридли своїм вічним прорізанням. Ці примхливі «новоутворення» можуть вилазити кілька років, нагадуючи про себе нудним болем, а можуть і взагалі нашкодити усій щелепі. Про загрозу, яку нерідко несуть «зуби мудрості», про те, як рятуватися від масштабного запалення тканин і про велику роль звичайної соди у стоматологічному здоров’ї «УМ» розповіла професор кафедри стоматології Національної медичної академії післядипломної освіти імені Шупика Ірина Мазур.

Беззуба стоматологія

Беззуба стоматологія

Коли я була маленька, до зубного лікаря мене не можна було затягнути навіть силоміць. Побувавши одного разу в кабінеті стоматолога, зовсім не хотілося «гостювати» там ще бодай раз у житті. Страшно ставало ще перед кабінетом: із–за дверей лунало грізне ревіння бормашини, гучний дитячий крик, і маленькі пацієнти у черзі в передчутті «дива» вмовляли батьків піти додому. Та й «антураж» усередині кабінету мало кого залишав байдужим... Певно, що людина, яка відчула на собі всі «принади» радянської стоматології, від переляку може назавжди забути дорогу до зубного спеціаліста. А дарма: нині у стоматологічних кабінетах все зовсім не так. Сьогодні можна посадити пацієнта у зручне крісло (майже ліжко — хоч лягай та спи!), здивувати його комфортним та безшумним лікуванням зубів, а від нестерпного болю позбавити одним простим уколом. Та ще й цукерочку подарувати — просто так, на згадку про приємні відвідини лікаря. Щоправда, як з’ясувала «УМ», деякі апарати й установки українці можуть побачити хіба що на спеціалізованих виставках. Але й того обладнання, яке сьогодні працює в більшості стоматкабінетів (як приватних, так і державних), вистачає для відновлення довіри пацієнтів до зубних спеціалістів.

«Мене повернули з того світу»

«Мене повернули з того світу»

Невисока, а поряд із лікарем–рятівником гренадерського зросту Миколою Бутніцьким — зовсім мініатюрна, Люба Палагнюк жваво крокує коридором реанімаційного відділення Івано–Франківського обласного перинатального центру до «палати виживання». Тут під апаратом штучної вентиляції легень вона перебувала на межі життя і смерті страшних 33 доби. Нині про ті пекельні дні і ночі нагадує рубець на передній частині Любиної шиї та СМС–повідомлення в пам’яті мобільного телефону її чоловіка Василя. У переданому тексті — лише кілька слів, що краяли серце: «Я все зрозуміла. Невже ми всі тут помремо?».

«Сердешні» волонтери

«Сердешні» волонтери

Людей, готових витрачати свій час, енергію і здоров’я, щоб безкорисно творити добрі справи, називають волонтерами. Для західного світу це добре відоме, поважне поняття. В Україні ж воно тільки–тільки починає зароджуватися разом зі створенням благодійних організацій, фондів, акцій. Найчисельнішим за кількістю волонтерів сьогодні є Всеукраїнський благодійних фонд «Серце до серця». Його унікальність полягає в тому, що переважна частина волонтерів — молодь, яка загорілася бажанням рятувати життя і здоров’я дітей.

Обережно, шахраї!

Обережно, шахраї!

Про те, що у фармацевтиці має місце корупція, говорять навіть спеціалісти ВООЗ. У грудні 2009 року потужна організація почала випускати інформаційний бюлетень під назвою «Ліки: корупція у фармацевтичній галузі». Про це повідомляють «Медновини». Як наголошується в документі, вільний доступ до якісної медичної допомоги та основних лікарських засобів — це необхідна умова зниження захворюваності, смертності людей та поліпшення якості їхнього життя. Але ліки можуть приносити користь лише тоді, коли вони безпечні, високоякісні, належним чином розподілені серед пацієнтів і правильно спожиті (згідно з інструкцією). Коли ж «у гру» вступають корупціонери в галузі фармацевтики, ліки стають не такими доступними та безпечними, як хотілося б.

«Тазик салату» й інші неприємності

«Тазик салату» й інші неприємності

Тривалі новорічні свята для слов’янської душі — не тільки час найжаданіших подарунків та найяскравіших феєрверків. Це ще й період найтривалішого «узаконеного» переїдання, коли одне застілля переходить в інше, гарний привід випити змінюється ще кращим, а гори олів’є та смаженого м’яса кочують зі столу в холодильник, аж поки родина недоїсть геть усе, що лишається після численних «ялинок». Для когось цей період триває декілька днів (31 грудня відпочили від трудів праведних, а 2 січня вже треба бігти у справах), для когось — більше тижня (як почали фестивалити 30 грудня на корпоративній вечірці, так ледве прийшли до тями після Святвечора). А є чимало таких, хто ловить хлібосольну хвилю на католицьке Різдво (25 грудня) і вкрай неохоче повертається до буденного настрою та столу аж після Водохреща (19 січня). «УМ» з’ясувала, що такий «харчовий удар» щороку змушує тисячі українців продовжувати святкування на лікарняному ліжку або в домашньому лазареті. Діагнози різні — від загострення хронічного холециститу, токсикоінфекції чи стану по типу гострого гастриту до шлункової непрохідності та нападу гострого панкреатиту, який закінчується в реанімації. Чому так відбувається і що з цим робити?

Живим теплом по хворобі

Живим теплом по хворобі

У Заліщицькому обласному дитячому санаторії діти, хворі на дитячий церебральний параліч (ДЦП), починають ходити, тримати голову і навіть говорити. А все завдяки новому методу теплової релаксації, який розробили і запровадили головний лікар санаторію Петро Буринюк та його колега Юлія Мельник. Кореспондент «УМ» побувала в прогресивному санаторії та на власні очі пересвідчилася — методика працює!

Холодильник замість куріння

Наближається Новий рік — саме час проводити ревізію минулого й будувати плани на майбутнє. Тому, на думку психологів, це свято є найкращим моментом для того, щоб кинути курити. Це не тільки для здоров’я корисно, а й для гаманця приємно. Особливо якщо в курця є велика родина.

Три кілограми «щастя»

Три кілограми «щастя»

У «скарбничці» кожного народу світу є страви, які позитивно впливають на імунну систему. Люди впродовж багатьох століть відбирали рецепти «оздоровлюючих» каш, салатів, супів, перетирань і запіканок, орієнтуючись на єдине, в чому могли переконатися, — власний досвід. А згодом лікарі розбирали той же зелений чай «по молекулах» і ламали голову в пошуках наукового обґрунтування цілющого впливу напою чи наїдку на людський організм. І треба сказати, що в більшості випадків дослідники знаходили унікальні природні інгредієнти, на основі яких можна було створювати ліки. Причому деякі «корисності» надзвичайно актуальні сьогодні — для профілактики та лікування і звичайного сезонного грипу, і більш небезпечного — «каліфорнійського».

Хімікат гарного настрою

На додаток до своїх численних цілющих властивостей ароматний напій із зелених листочків ще й успішно знімає симптоми депресії у людей «за сімдесят». Такі результати отримала група фахівців японського університету Тохоку, повідомляє «Медлінкс».