Моніторинговий комітет Парламентської асамблеї Ради Європи вчора знову обговорював ситуацію в Україні. Як повідомила прес–служба ПАРЄ, на своєму засіданні в Парижі комітет заслухав звіт про ситуацію в Україні. Також на порядку денному стояли питання моніторингу Азербайджану та Боснії і Герцеговини і постмоніторинговий діалог із Монако й Туреччиною.

Міжнародна рейтингова агенція Moody’s змінила прогноз щодо довготермінового кредитного рейтингу Євросоюзу зі стабільного на негативний. Водночас сам рейтинг лишився незмінним — на рівні ААА, найвищому з можливих. Агенція пояснила своє рішення тим, що раніше було понижено прогнози для Німеччини, Франції, Великої Британії та Нідерландів — тобто саме тих країн, що роблять найбільші внески до бюджету ЄС. Разом вони дають 45 відсотків фінансових надходжень.

Після того як Вищий спеціалізований суд України виніс ухвалу, якою вирок Юлії Тимошенко залишено в силі, не забарилася реакція з боку європейських інституцій та провідних держав світу.

Судовий процес, який британська преса охрестила найдорожчим в історії, завершився поразкою для опального російського олігарха Бориса Березовського. Суд відмовився задовольнити його позов до іншого російського товстосума, який поки що перебуває у цілком приязних стосунках із Кремлем, — Романа Абрамовича. Від колишнього губернатора Чукотки Березовський вимагав майже 5,6 мільярда доларів — за те, що Абрамович нібито змусив його продати пакети акцій «Сібнєфті» й алюмінієвої компанії «Русал» за заниженою ціною. Втім суддя Елізабет Глостер постановила, що претензії Бориса Абрамовича до Романа Аркадійовича недоведені. І вийшовши із зали суду, 66–річний Березовський не приховував обурення і розчарування. Але відповісти на запитання, чи оскаржуватиме рішення Феміди, не зміг — пояснив, що над цим добряче поміркують його адвокати. Як зазначає радіо «Коммєрсант», найбільше БАБа обурило те, що, зачитуючи підсумкову частину рішення, суддя заявила, нібито колишній голова президентської адміністрації Олександр Волошин і Володимир Путін не чинили на нього тиску з метою відібрати акції ОРТ. «Але ж це історичний факт! А переписувати російську історію не належить до функцій британського суду», — наголосив Березовський.

Після засудження трьох учасниць скандального панк–гурту «Пуссі райот» за «святотатственний» молебень проти Путіна в храмі Христа Спасителя російська влада охоче б про них забула. Та міжнародна спільнота не дає — обурені відгуки про російське «правосуддя», яке плутає грішне з політичним і кримінальне з адміністративним, у світовій пресі не вщухають і досі. Тож доводиться і російській владі шукати шляхів до відступу. Як би так підвести до помилування «богохульниць» (втім, під Богом у даному випадку навряд чи мається на увазі той Всевишній, що на небесах, а не в кремлівських палатах), щоб і політичні нахаби своє місце зрозуміли, і влада змогла продемонструвати все безмежжя своєї государевої милості?

Уперше в історії єгипетського державного телебачення на екрані з’явилася ведуча з покритою головою. Як за поваленого революцією президента Хосні Мубарака, так і за його попередників Анвара Садата й Гамаля Абделя Насера (тобто впродовж понад півстоліття) жінкам, які працювали в кадрі, не радили носити хіджаби. Але після «Арабської весни» до влади в Єгипті прийшли ісламісти. І хоча чинний президент Мохаммед Мурсі чесно залишив пост голови ісламістської партії «Брати–мусульмани» й пообіцяв, що всі релігії в Єгипті будуть рівними, тенденція до ісламізації очевидна.

Знаменитий американський письменник Річард Бах ледве не загинув в авіакатастрофі, невдало посадивши свій одномоторний літак. Минулої п’ятниці, приземляючись на порослу травою злітну смугу, літак зачепив лінії електропередачі і впав, перевернувшись на дах. На щастя, поряд із місцем катастрофи саме проїздила компанія молодих туристів із Сіетла, які звернули в бік посадкової смуги цілком випадково — заблукали, шукаючи свій наметовий табір. Саме вони й витягли письменника з пошкодженої машини.

Німецька профспілка бортпровідників UFO перейшла від погроз до конкретних дій. Минулої п’ятниці внаслідок страйку стюардес та стюардів найбільшого німецького авіаперевізника, авіакомпанії «Люфтганза», аеропорт Франкфурта–на–Майні був змушений скасувати понад сто із 360 запланованих рейсів. Головна вимога страйкарів — перегляд умов трудових контрактів та підвищення зарплатні на 5 відсотків (!). Упродовж останніх трьох років зарплатню бортових екіпажів «Люфтганзи» не підвищували взагалі.