Керманича ДУС Ігоря Тарасюка назвати публічним політиком важко — «завгосп» Президента не бачить нічого одіозного чи вкрай поважного у своїй роботі, щоб про неї часто говорити з журналістами, — мовляв, звичайна менеджерська праця. У кабінеті Ігоря Тарасюка (а знаходиться Державне управління справами у секретаріаті Президента) пахне старовиною. На стінах — гобелени (вони, правда, не дуже «літні» — дипломні роботи випускників Косівського інституту декоративного мистецтва), на столах — старовинні Євангеліє та домашні ікони. «Це подарунки, я навіть не знаю походження цих речей, їхню історію, — пояснює Ігор Тарасюк і бере до рук зі столу глиняну посудину, з якої на підлогу сиплеться пісок. — Цей глечик, кажуть, справжній, старовинний — начебто з періоду Херсонесу. Але я підозрюю, що це підробка». Таких, очевидно, не буде в експозиції Мистецького арсеналу, проектом якого опікується успішний бізнесмен, — там усе планується на найвищому рівні. Ігор Тарасюк запевняє: українцям подібні об’єкти вкрай необхідні. Навіть в умовах кризи. А зекономити знайдеться на чому — наприклад, на чиновниках.
Про те, як Державне управління справами виселяє колишніх міністрів із дач і намагається урізати їм комунальні пільги, що планує робити з держаними резиденціями і меблями Кучми, Ігор Тарасюк розповів в ексклюзивному інтерв’ю «Україні молодій».

Попри економічну кризу та перебої з надходженнями до Пенсійного фонду, уряд вирішив підвищити соціальні виплати для найменш захищених українців. Робитиме це Кабмін поетапно, починаючи з 1 квітня, — вже й відповідна постанова є. Так, з квітня пенсіонери отримуватимуть доважок у розмірі 7 гривень і 50 копійок. Підвищення також стосується соціальної допомоги інвалідам з дитинства та дітям–інвалідам, особам, які не мають права на пенсію. Далі розмір підвищення, як планують урядовці, з 1 липня становитиме 14,2 гривні, а з 1 жовтня — 28 гривень і 40 копійок. В уряді переконують, що подібне рішення прийняте «з метою соціального захисту громадян та підтримання їх купівельної спроможності з урахуванням зро­стання цін». Тіштеся, мовляв, пенсіонери, і ні в чому собі не відмовляйте. Причому, за рішенням уряду, підвищення здійснюватиметься незалежно від дати призначення (перерахунку) пенсії, а особам, які одержують соціальну допомогу на дітей чи недієздатних осіб, — незалежно від доходу.

Відтепер імпортні товари дорожчатимуть — так держава планує захищати вітчизняного виробника. Днями набрав чинності закон, що запроваджує на шість місяців 13% надбавку на ввізне мито на деякі групи товарів, які вважають некритичним імпортом. Так, за новими цінами слід очікувати подорожчання таких товарів: заморські килими, одяг, білизна, взуття і капелюхи, печі, опалювальні котли, кухонні плити, газові колонки, холодильники, водонагрівачі. А також — м’ясо, фрукти, готова та консервована риба, ікра й вино. Ймовірно, дорожчатимуть легкові й вантажні іномарки.
Експерти, щоправда, у доцільності цього «митного» нововведення сумніваються і попереджають: деякі імпортні товари за півроку «карантину» можуть опинитися у Червоній книзі, надходження від збору мита не зростуть, натомість «стрибне» інфляція. А СОТ може розцінити дії України як торговельну війну, і від того постраждають українські експортери. В українському уряді вже передумали і планують найближчим часом внести на розгляд Верховної Ради законопроект, який скасував би митну ініціативу. Однак механізм нових поборів уже запущено.

Нині іпотечний кредит для більшості його власників, наче страшний сон. Платити його без затягування пасків удається одиницям. А «грудна жаба» (квартири ж, гляньте, як подешевшали!) тисне, напевно, на всіх. Як тепер гасити борги, розписані до пенсії, коли грошей ледь вистачає на найнеобхідніше? Країною крокує безробіття, долар став грошовим «делікатесом», а зарплати страждають на дистрофію. А банки, як на зло, мають гарну пам’ять і не хочуть забувати про видані кредити.
Експерти, тим часом, запевняють: примусової «депортації» боятися не варто. А ось зі здоровим сном і «бездефіцитним» сімейним бюджетом доведеться–таки попрощатися.

Учителька математики однієї з сільських шкіл Харківщини Олександра Материнчук непокоїться: серед колег поширюються не надто втішні чутки. Мовляв, і заробітну плату ось–ось перестануть виплачувати, і викладацьке навантаження зменшать — відтак і зарплата схудне. «Нас попередили про можливий перехід на чотириденний робочий графік уже з березня і про ймовірні затримки зарплати. Страшно навіть подумати — у мене донька студентка, вчити ж треба. А за що?» — бідкається вчителька. Її колезі з Чернігівської області Олені Закревській пощастило ще менше — зароблених гривень за грудень вона ще не бачила. І таких вчителів в Україні немало. За даними Профспілки працівників освіти та науки України, станом на 27 січня заробітну плату вчителям заборгували у 43 районах та містах Київської, Одеської, Харківської та Чернігівської областей. І в цей «чорний» список тепер щомісяця ризикує потрапити будь–який регіон — криза підкошує ноги практично всім місцевим бюджетам.

Одному з найбагатших (принаймні офіційно) міністрів уряду Тимошенко, представниці БЮТ Людмилі Денисовій дістався особливий шмат роботи — дбати від імені держави про найменш захищених українців та їхні статки. Та ще й в умовах кризи. Однак на відміну від більшості експертів, які констатують в Україні катастрофічну економічну ситуацію, міністр праці та соціальної політики Людмила Денисова оптимізму не втрачає. Звітує і про повністю виплачені пенсії за січень, і про зарплати «бюджетникам» (хай навіть і обмежені до мінімуму). Мовляв, і безробіття у нас не таке вже скажене, і заборгованість із зарплат зменшується. І навіть є надія на підвищення пенсій у 2009 році! Лишається тільки сподіватися, що бюджет таки «потягне» взяті соціальні зобов’язання надалі.
Про те, як держава бореться з кризою, що планує і до чого готується, міністра праці розпитувала «УМ».

Київські медики, доведені до відчаю і зневірені постійним обіцянками влади, складають руки — у прямому значенні. Сьогодні вони страйкуватимуть, намагаючись тим самим привернути увагу до проблем галузі та своїх власних. Так вони «вибиватимуть» заборговану зарплату й нормальні умови праці. Щоправда, страйкувати лікарям забороняє закон і клятва Гіппократа, тому медики воліють називати свої дії «попереджувальною акцією протесту». Відтак столичні медики не з’являться на вулицях із транспарантами й вимогами і навіть не виходитимуть із власних кабінетів. Сама ж акція триватиме лише півгодини — з 11–ї до 11.30 ранку, у цей час лікарі (переважно поліклінік) не прийматимуть пацієнтів. «Наша основна мета — привернути увагу громадськості до проблем, які існують у медицині, — пояснив «УМ» завідувач відділу правових питань Київської міської профспілки працівників охорони здоров’я Сергій Кубанський, — на кожному кабінеті лікаря, який братиме участь в акції, висітиме оголошення–звернення до пацієнтів, аби вони знали, з яких причин їх не приймають лікарі, чому це все відбувається і хто в цьому винен».

Молодому «спортивно–сімейному» міністру Юрієві Павленку не бракує красномовства та енергійності — до цього зобов’язує «фронт роботи» у його відомстві. У амбіційного політика й плани відповідні — перетворити українців на спортсменів, побудувати у кожному райцентрі басейн, здобути золоту медаль на «зимовій» Олімпіаді у Ванкувері.
Міністр у справах сім’ї, молоді та спорту запевняє, що в Україні подолано дитячу безпритульність, а немовлята для усиновлення — справжній дефіцит. Про планів громаддя і перепони у спорті, благородні починання у захисті дітей–сиріт і про фізкультуру без жертв — про все це Юрій Павленко розповів «Україні молодій».

Традиційно склалося, що більшість нововведень і змін у державі народжується з початком нового року. Усе це «добро» сиплеться на голови українців переважно з владних кабінетів у вигляді постанов–законів–доручень — там завжди придумують щось новеньке і добре знають, як ніколи не залишати нас у спокої. Іноді, звісно, чиновникам не вдається перехитрити самих себе, і заплановане так і не втілюється в життя. Наприклад, з 1 січня 2009 року ще два роки тому урядовці Прем’єра Януковича планували запровадити в Україні страхову медицину, а новий Прем’єр Юлія Тимошенко обіцяла контрактну армію. Щоправда, ні того, ні іншого ми не бачимо. Нині є чергова порція обіцяних змін, які чекають на нас у новому році.
Про те, як нам житиметься і на що сподіватися варто у 2009 році, дізнавалися кореспонденти «України молодої».

«Працюємо на холодильник!» — такий висновок робить переважна більшість українців, дивлячись на цінники в супермаркетах та базарах. Колись доступні продукти на очах стають приємною харчовою ностальгією, а на носі новорічні та різдвяні свята — гулянка для шлунка, а відтак — смерть гаманцеві.