Нахабний попутник у «маршрутці» зіпсував настрій, начальник прискіпався, син знову зчинив бійку на перерві... Нерви натягнуті, мов струна, а в душі ось–ось вибухне вулкан емоцій. Бувають моменти, коли просто необхідно якнайшвидше «випустити пару», інакше організм прийме удар на себе з усіма дошкульними наслідками. А хіба нам потрібні хвороби? Швидко зняти негатив, на думку психотерапевтів, допоможе заспокійливе дихання. Головне, що цей метод не забере багато часу, ним можна скористатися за будь–яких умов, і користь, як стверджують фахівці, гарантована.

Здавалося б — уже й зима позаду, і перша весняна погідність встигла трохи потішити сонячним теплом. Однак весна ніяк не устаткується, змушуючи і нас щодня прилаштовуватися до погодних примх. Дощі, буревії, різкі коливання температури для багатьох обертаються зниженням працездатності й слабкістю. Сезонні зміни погоди нерідко спричиняють різке загострення серцевих та судинних захворювань. У когось перед дощем зазвичай болить голова, іншого сірі дощові хмари навіть ладні довести до депресії. Донедавна лікарі скептично ставилися до таких скарг. Нині ж метеозалежність визнано хворобою, яка також потребує лікування.

Найближчим часом в Україні можуть заборонити аборти. Відповідний законопроект зареєстровано у Верховній Раді на початку березня. Його автор — народний депутат Андрій Шкіль — мотивує свій крок відповідними зверненнями до законодавців з боку очільників українських церков — Греко–католицької і Римо–католицької. «Два мільйони ненароджених дітей щороку гине в Україні внаслідок абортів. 40 мільйонів ми свідомо і добровільно вбили за 20 років незалежної України», — висловив стурбованість голова УГКЦ Святослав Шевчук. На тлі цієї цифри, вважає голова УГКЦ, діти, що народилися за 20 років, — це вцілілі, ті, яких випадково оминула вбивча рука батьків...

Церква трактує переривання вагітності на ранніх термінах як гріх, і святі отці, вочевидь, вважають, що варто урівноважити цю ситуацію радикальними кроками. Однак чи все так просто і чим насправді може обернутися така заборона?

На серці важко, а в душі оселилися безнадія і песимізм? Для того щоб кожен день дарував нам радість, слід дотримуватися кількох нескладних ритуалів, радить всесвітньо відомий канадський психолог Робін Шарм. Вони наповнюють життя новим сенсом, допомагають відновити тілесне здоров’я й душевну гармонію.

«Уже майже півроку будь–яку неприємність я заїдаю солодощами, — скаржиться моя колишня однокурсниця Оксана. — І не двома цукерками, а практично кілограмами. Почуваюся жахливо — іноді не хочеться жити. Вже не можу ні працювати, ні відпочивати, ні спілкуватися нормально з друзями, з півслова «спалахую» і не можу взяти себе в руки. Один–два дні ще вдається стриматися (найчастіше, на вихідні) і не поглинати солодощі «тоннами», а коли виходжу на роботу, все починається знову...»

Халепа, про яку говорить моя приятелька, не оригінальна — від цієї проблеми страждає значно більше людей, ніж ми можемо собі уявити. Методом «заїдати» поганий настрій чи стрес ласощами бодай час від часу користується майже кожен. Прикрість на роботі, зрада коханого, тривала затримка зарплати — і як дати раду негативним емоціям, які просто вихлюпуються через край? Аж ось у шафі — ура! — виявляється коробка з цукерками. «Підсолоджувати життя» починаємо з однієї, а оговтуємося десь на останній, від почуття сорому: невже все це — моїх рук справа?

Та одна річ, якщо йдеться про окремий випадок шоколадної «пристрасті», і зовсім інша, коли метод боротьби з депресією за підтримки зефіру й тістечок переростає в манію. Насправді залежність від їжі, переїдання — проблема психологічна, яку зазвичай приховують навіть від близьких. Утім нестримне споживання ласощів позначається не лише на фігурі, а й на травній та нервовій системах. А сором за власну слабку волю цілком спроможний розвинути комплекс неповноцінності, який людина також намагатиметься... заїсти.

Повноцінний сон — синонім здоров’я. І це не банальність: спробуйте добровільно не поспати ніч — і вже самопочуття «зіжмакане», настрій зів’ялий, працездатність — на нулі. А якщо таких неповноцінних ночей — кілька поспіль, але не заради експерименту, а тому, що сон просто не приходить? Тоді це стає неабиякою проблемою. Причини безсоння різні, але наслідки тривалого порушення сну можуть призвести до катастрофи. Це ніби міна уповільненої дії, яку ми іноді закладаємо під власне життя...

Готуючись до інтерв’ю з лікарем–гінекологом, я попросила знайомих жінок допомогти сформулювати запитання. За принципом — що вас найбільше цікавить або турбує на даний момент. Як і сподівалася, у кожної таке запитання є, і не одне, однак вибір довелося зупинити на тих, що найменше потребують безпосередньої консультації лікаря. Проте, як зауважує співрозмовниця «УМ», лікар–гінеколог відділення планування сім’ї консультативно–діагностичної поліклініки НДСЛ «Охматдит» Віта Мороз, у будь–якому разі краще не покладатися на «заочні» поради. І не відкладати на потім візит у відділення жіночої консультації, навіть якщо нічого не турбує. Раз на рік, наголошує Віта Леонідівна, кожна здорова жінка має відвідати кабінет гінеколога — з профілактичною метою. Якщо ж зі здоров’ям проблеми — а вони, констатує фахівець, нині, на жаль, є у 70–80 відсотків українських жінок, — звертатися до лікаря доведеться частіше: раз на півроку або й що три місяці.

Від сьогодні прогнози синоптиків уже не здаються такими «фатальними». Хай за вікном ще приморожує і сніжить, календарний прихід весни усе–таки додає позитивного настрою. Однак організм, утомлений тривалим дефіцитом сонця, не завжди адекватно реагує на звістку про те, що зима вже позаду. «Це, певне, авітаміноз, — нарікає знайома. — Зі мною так завжди: зиму переживу — і починаю хандрити. Постійна втома замучила»...

Прийнято вважати: брак зелених і свіжих овочів, фруктів та ягід спричиняє вітамінну недостатність. Хоча, якщо розібратися, все не так сумно, як здається.

Із цього тижня у православних християн розпочався Великий піст, який вважається найсуворішим. Як правильно організувати харчування, щоб за ці 40 із гаком днів і канонів не порушити, і водночас не зашкодити організму?

Сорокарічний Володимир тривалий час успішно займався бізнесом. Фірма, яку він очолював, спеціалізувалася спершу на продажу комп’ютерної техніки. Згодом колеги вирішили розширити сферу діяльності, на що знадобилися додаткові зусилля. Справи йшли добре, однак чоловік почав відчувати: працювати з такою ефективністю, як раніше, вже не здатний. Він швидко втомлювався, став дратівливим, а подеколи навіть агресивним. До того ж його перестали задовольняти результати власної праці, бо не встигав зробити все те, що запланував. Володимир почав заговорюватися, плутати слова, цифри. Почастішали головні болі, запаморочення, погіршилися увага, пам’ять, порушився сон — словом, з’явилися ознаки виснаження мозку, тривожні сигнали про початок серйозного захворювання. Однак спершу чоловік пояснював усе стресами, магнітними бурями, вважав, що з часом усе мине само собою. Та врешті зрозумів: далі нехтувати своїм здоров’ям не можна. Тим паче що під загрозою опинилися і бізнес, і сімейне благополуччя. Володимир звернувся до лікарів і після детального обстеження почув діагноз: синдром хронічної втоми. Цю хворобу ще називають «синдромом менеджера». Хоча нині проблема цілодобової роботи стала актуальною не лише в середовищі бізнесменів. Багато хто змушений шукати додаткових засобів для існування. Працювати нормально в такому режимі вельми складно. Зрештою утворюється замкнене коло: почуття невдоволення собою гальмує працездатність і, відповідно, наростає, призводячи до неминучої катастрофи.