На Водохреще Харків став центром паломництва управлінського та парламентського бомонду. Провести в останній путь одного з лідерів Партії регіонів приїхали Прем'єр-міністр Віктор Янукович з майже всіма віце-прем'єрами, міністрами та Рінатом Ахметовим, Голова Верховної Ради Олександр Мороз, обидва екс-президенти країни та екс-спікер Володимир Литвин, посол Російської Федерації Віктор Черномирдін, колеги покійного по парламенту, вітчизняні та російські губернатори. Секретаріат Президента представляв у Харкові Арсеній Яценюк, РНБО — Валерій Хорошковський. Віддати останню шану народному депутату прибули також його ідеологічні опоненти Петро Порошенко, Анатолій Матвієнко, Євген Червоненко.

Через 15 хвилин після смерті Євгена Кушнарьова у Харкові загули сирени. Так заздалегідь запланована типова перевірка системи оповіщення городян на випадок надзвичайних ситуацій мимоволі стала прощальним гудком по непересічній людині. З тієї миті підготовка до похорону одного з найуспішніших політиків міста набула у Харкові державної ваги. Управлінці міськвиконкому — соратники Кушнарьова по Партії регіонів — на екстреному засіданні прийняли рішення оголосити 18—19 грудня траурними днями. Були скасовані усі розважальні та спортивні заходи, на будинках з'явилися приспущені прапори з чорними стрічками. У Києві такого не було навіть на смерть В'ячеслава Чорновола...

Поранення, несумісне з життям, — таку трагiчну інформацію констатували вчора, ближче до обіду, лікарі медичного консиліуму, який зібрався з приводу стану здоров'я народного депутата й одного з лідерів Партії регіонів Євгена Кушнарьова. Про це УНІАНу телефоном з Ізюма повідомив міністр охорони здоров'я Юрій Поляченко. Лікарі робили все можливе, щоб врятувати народного депутата, Харків збирав для нього кров четвертої групи, а з Німеччини до Ізюма вилетіли лікарі. Все марно. Учора о 13.40 у пораненого зупинилося серце. Реанімаційні заходи результатів не дали. Євген Кушнарьов помер, так і не прийшовши до тями.
У російського співака і композитора Юрія Шевчука є чудова пісня під назвою «Не стріляй!». А в ній — дуже розумні й мудрі слова: «Не стреляй и не хвастай другим, что без промаха бьешь по мишеням живым!». Євген Кушнарьов в одному зі своїх інтерв'ю казав: «Є в мене трофеї, про які не соромно не тільки розповідати, а й показувати». Не хочеться говорити про фатум, про трагічний збіг обставин, необережність і безконтрольність полювання в Україні, особливо якщо йдеться про депутатів та чиновників високого рангу. Лише цікаво, чи скоро візьмуть у руки зброю ті, хто цього трагічного вівторка був поруч із Кушнарьовим, і з чиїх рук пролунав той злощасний постріл?

Список сюрпризів, які міська влада Харкова підносить городянам із надмірною частотою, поповнився ще одним пунктом. Цього разу управлінці насолили священикам Харківсько-Полтавської єпархії УАПЦ, відмовивши їм у проведенні обряду водохрещення. Йдеться про одне з джерел Саржиного яру, що розташований у центральній частині міста. З проханням дозволити провести там літургію представники автокефальної церкви звернулися до мерії ще 28 грудня. Проте через два тижні по тому дізналися, що міськвиконком їхню заявку відхилив. До речі, вперше за останні 15 років.

У ніч із п'ятниці на суботу біля готелю «Національ» у Харкові спрацював саморобний вибуховий пристрій на радіоуправлінні. За збігом обставин, НП сталася якраз тієї миті, коли східцями будівлі до свого офісу піднімався секретар міськради Геннадій Кернес.

Міська влада напередодні свят піднесла харків'янам справжній комунальний сюрприз. Чиновники з 1 січня не лише подвоїли розмір квартирної плати, а й оголосили про те, що місто тепер розраховуватиметься за надані послуги не з добре знайомими жеками, а єдиним на увесь Харків підприємством «Житлокомсервіс».

Цього разу жертвами трьох невідомих нападників став начальник головного управління промисловості, транспорту та зв'язку облдержадміністрації Владилен Вавілов. Злочинці підстерегли його пізно ввечері біля автостоянки, повалили на землю й почали жорстоко бити ногами. Після того як зловмисники втекли, потерпілий зумів дійти додому і навіть викликав «швидку». З діагнозом «черепно-мозкова травма та струс мозку» Вавілов того ж вечора потрапив до лікарні невідкладної медичної допомоги. Фахівці кажуть, що його життю вже нічого не загрожує, але найближчі дні чиновник, найвірогідніше, проведе на лікарняному ліжку.

На добрих три години позавчора у Харкові була фактично паралізована робота найбільшої мережі супермаркетів «Таргет». Із автомата по вулиці Пушкінській серед білого дня невідомий чоловік попередив, що у двох магазинах вищезгаданої торговельної групи закладено вибухівку. За годину аналогічний дзвінок пролунав знову. Цього разу попереджали про таку ж проблему в п'яти інших таргетівських маркетах.

Світ тріщить по географічних швах. Росія втихомирює Чечню, Молдова безрезультатно вирішує проблему Придністров'я, Грузія втихомирила Аджарію, але не може впоратися з Абхазією. Припинили збройну боротьбу ірландська ІРА і баскська ЕТА, але питання самовизначення їхніх народів не знято з порядку денного. Воює Палестина, піднімають голову курди. Відділилася Чорногорія, хоче стати незалежним Косово, заявляє про себе канадський Квебек. В Україні є кримські радикали-сепаратисти. І не лише вони. Тільки-но перехрестилися услід привиду ПіСУАРу (Південно-Східної Української Автономної Республіки), як на горизонті вже маячить Донецька, за неї збирають якісь підписи, її лобісти прагнуть перетворити на Донбаський край усе вітчизняне Лівобережжя.
Словом, проблема сепаратизму на даному відрізку історії глобальна і насущна. Тож не дивно, що харківські філософи та історики не втрималися від спокуси обговорити її у широкому колі фахівців, небайдужих до футурології. Запропоновані ідеї, без сумніву, згодяться перш за все Україні.

Одразу двоє чиновників Харківського міськвиконкому — начальник управління комунального господарства Віктор Китанін та співробітник юридичного департаменту Іван Рижков — потрапили минулого тижня до лікарні швидкої допомоги, відповідно, з травмами голови та носа. Невідомі нападники підстерегли свої жертви біля їхніх власних будинків. Один був озброєний пивною пляшкою, інший — невеликим металевим предметом, схожим на кастет. На Китаніна зловмисник налетів вранці, коли той чекав службову машину, на Рижкова — ввечері, після роботи. І того й іншого від важких травм врятувала присутність поруч свідків.